Ухвала суду № 43466400, 03.04.2015, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/1730/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2015 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ТОВСТИКИ І.В.

при секретарі - ПОЛУПАН Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Сарненського районного суду від 01.07.2014 року, ухваленому у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно задоволені позовні вимоги і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №31/07/11/К-Ф від 17.12.2007 року, в загальній сумі 22 214,36 доларів США та 150 256,26 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №31/07/11/І-Ф від 17.12.2007 року, а саме: двохкімнатну квартиру загальною площею 58,0 кв.м. з належними надвірними будівлями (В-сарай, л.кухня, Д-гараж, Д-погріб, №1-огорожа), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належних відповідачам, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах; стягнуті з відповідачів солідарно судові витрати по оплаті судового збору.

Відповідачі звернулись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що не були повідомлені належним чином про розгляд справи і не мали можливості з"явитись в судове засідання, крім того суд при прийнятті заочного рішення не врахував положення Закону України від 03.06.2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", яким передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, а тому просять скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Представник позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" письмовою заявою просить розглядати справу у його відсутності, подав письмові заперечення, вказуючи, що викладені вимоги у заяві про перегляд заочного рішення від 01.07.2014 року, яке вважає законним і обгрунтованим, не грунтуються на вимогах закону, оскільки відповідачі тричі повідомлялись про розгляд справи належним чином, однак без поважної причини не з"явились в судове засідання, достовірних доказів про поважність причини неявки в судове засідання не подали, також не навели доказів безпідставності позову, просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з"явилися, хоча про розгляд заяви про перегляд заочного рішення повідомлені належним чином.

Суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №572/1730/14-ц, справа призначалась до судового розгляду на 26.05.2015 року згідно ухвали суду про відкриття провадження від 08.05.2014 року, і копії позовної заяви та долучених документів, судові повістки були направлені відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на адресу: м.Сарни

вул.З.Космодем"янської,2/1 Рівненської області по місцю їх реєстрації, відповідачу ОСОБА_2 по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, і до суду повернулись рекомендовані повідомлення із відповідними реквізитами про те, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 в м.Сарни не проживають, відповідач ОСОБА_1, отримавши копію позовної заяви та документи, судову повістку, подав письмову заяву 26.05.2014 року, якою просив відкласти судовий розгляд, справа за його клопотанням відкладалась на 13.06.2014 року і судові повістки були направлені рекомендованим повідомленням відповідачам за місцем їх фактичного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, про яке повідомив ОСОБА_1, які повернулись до суду без виконання за закінченням терміну зберігання, суд повторно відклав судовий розгляд на 01.07.2014 року та надіслав відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3 судові повістки за місцем їх реєстрації на адресу: м.Сарни вул.З.Космодем"янської,2/1 Рівненської області, які повернуті рекомендованим повідомленням з відміткою поштового відділення, що відповідачі не проживають, аналогічні рекомендовані повідомлення повернулись із направленими судовими повістками всім відповідачам за адресою: в м.Рівне вул.Пирогова,45а з відміткою поштового відділення про непроживання відповідачів за даною адресою та закінченням терміну зберігання конверту, що стало підставою вважати, що відповідачі повідомлені належним чином про судовий розгляд і дані обставини спростовують посилання відповідачів про відсутність у суду доказів виклику в судове засідання та їх повідомлення належним чином про судовий розгляд.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд цивільної справи, заяву про розгляд справи у їх відсутності не подали, про причини неявки в судове засідання не повідомили, а тому у суду були всі правові підстави і умови для проведення заочного розгляду справи при наявних доказах.

Згідно положень ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення, і лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Посилання відповідачів на те, що суд при прийнятті заочного рішення не врахував положення Закону України від 03.06.2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", яким передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, спростовується положеннями цього ж Закону про те, що положення п.1 ст.1 застосовуються за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; з

агальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку, при цьому відповідачі не надали

доказів того, що двохкімнатна квартира загальною площею 58,0 кв.м. з належними надвірними будівлями за адресою: Рівненська область м.Сарни вул.Зої Космодем"янської,2/1 використовується ними як постійне місце проживання та докази того, що у них відсутнє інше житло, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і могли б свідчити про порушення їх прав позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно були дотримані норми процесуального законодавства, досліджені докази, на підставі яких судом прийняте рішення про задоволення позову, так як відповідачем на стадії перегляду заочного рішення не представлені докази, які б свідчили про неправильність вирішення спору та про поважність причини неприбуття в судове засідання, в зв"язку з чим у суду відсутні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст.231 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 01.07.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області протягом 10-ти днів з дня отримання відповідачами копії ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя .