Ухвала суду № 4346179, 25.06.2009, Апеляційний суд Хмельницької області

  копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року   м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Ніколової Б.Ю.

суддів : Заїки В.М., Ніколаєвої В.М.

при секретарі: Гриньовій А.М.

з участю: представника ВАТ „Будівельник” Тимчука Ю.В.

третьої особи ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1087 за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Будівельник” на рішення Красилівського районного суду від 24 березня 2009 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Красилівського відкритого акціонерного товариства „Будівельник”, третя особа ОСОБА_3., про стягнення додаткових витрат, пов'язаних зі спеціальним медичним, звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В квітні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2ВАТ „Будівельник” про стягнення додаткових витрат, пов'язаних зі спеціальним медичним, звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням.

Під час розгляду справи позивачка уточнила та доповнила свої вимоги, в обґрунтування яких вказувала, що 6 липня 1990 року внаслідок ДТП вона стала інвалідом першої групи і вратила 100% працездатності. Судовими рішеннями неодноразово встановлювалися розміри сум, які їй виплачувалися відповідачами в рахунок відшкодування шкоди. Останнім рішенням Красилівського районного суду від 14 березня 2001 року на її користь з відповідачів проводилось стягнення додаткових витрат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я, а саме з ОСОБА_2. 40 % цих витрат, з ВАТ „Будівельник” - 60 %. Оскільки в 2006 році значно збільшився розмір мінімальної заробітної плати, тому просила провести перерахунок розміру відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з звичайним та побутовим доглядом, у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати за період з 01.02.2006 року по 01.03.2009 року та стягнути їх з відповідачів - з ОСОБА_2. в розмірі 0,3 частини мінімальної заробітної плати , з ВАТ „Будівельник” в розмірі 0,45 частин мінімальної заробітної плати щомісячно.

Рішенням Красилівського районного суду від 24 березня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Постановлено стягнути на користь ОСОБА_1. за період з 01 лютого 2006 року до 01 березня 2009 року в рахунок відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням: - з ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Каламаринка Красилівського району Хмельницької області, в розмірі 5035 грн. 50 коп., з Красилівського ВАТ „Будівельник” (р/р НОМЕР_1

_______________

Головуючий у першій інстанції - Красняк В.І. Справа № 22ц-1087

Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 30, 32

в БВ №8 ХЦВ ПІБ м. Красилів, МФО 315278, код ЄДРПОУ 03335540) в розмірі 6473 грн. 25 коп.

З 01 березня 2009 року на користь ОСОБА_1. в рахунок відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, щомісячно безстроково проводити стягнення: з ОСОБА_2. в розмірі 0,3 частини мінімальної заробітної плати; з Красилівського ВАТ „Будівельник” в розмірі 0,45 частини мінімальної заробітної плати. Стягнуто судові витрати в дохід держави: з ОСОБА_2. в розмірі 51 грн. судового збору і 12  грн. за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Красилівським районним судом; з Красилівського ВАТ „Будівельник” - в розмірі 64 грн. 73 коп. судового збору і 18 грн. за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ „Будівельник” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ВАТ „Будівельник” у заподіянні шкоди позивачці, оскільки вироком Красилівського районного суду від 20.09.1990 року товариство не визнано винним у ДТП, в якій позивачка зазнала тілесних ушкоджень. Також вважає, що суд не врахував вимоги ст.ст. 440, 450, 1166 та 1193 ЦК України.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені дійсні обставини справи, дано їм належну оцінку, а його висновки про часткове задоволення вимог позивачки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.

Встановлено, що 06.07.1990 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідачів ОСОБА_2. та Красилівської підрядної спеціалізованої будівельно-монтажної дільниці (ПСБМД), правонаступником якого якої є ВАТ „Будівельник”, ОСОБА_1. (дошлюбне прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1) отримала каліцтво і була визнана інвалідом першої групи з втратою 100% працездатності.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі вироком Красилівського районного суду від 20 вересня 1990 року, постановою слідчого прокуратури Красилівського району про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 вересня 1990 року, рішенням народного суду Красилівського району від 6 серпня 1991 року, згідно якого на користь позивачки ОСОБА_4. з ОСОБА_2та Красилівського ПС ХСМУ-2 було стягнуто 74 крб. та 45 крб. за спеціальний медичний та побутовий догляд з врахуванням обставин справи, ступеня вини відповідачів та майнового стану ОСОБА_2рішеннями Красилівського районного суду від 21 грудня 1998 року та 14 березня 2001 року, якими встановлено, що позивачка по вині ОСОБА_2. та відповідача ВАТ „Будівельник” отримала каліцтво, внаслідок чого втратила 100% працездатності, згідно цих рішень суду стягнення слід проводити з: ОСОБА_2. - 40%, ВАТ „Будівельник” - 60%, довідкою Старокостянтинівської МСЕК від 17.11.2000 року, згідно якої позивачка є інвалідом першої групи і потребує спеціального медичного, звичайного та побутового догляду безстроково.

Також судом встановлено, що за період з 01.02.2006 року до 01.03.2009 року стягнення коштів з відповідачів на відшкодування заподіяної позивачці шкоди проводилось без врахування розміру мінімальної заробітної плати на той час, зокрема з ВАТ „Будівельник” стягнення проводилось по 30 грн. щомісячно, а тому всього недостягнуто 12588 грн., в тому числі з ОСОБА_2. - 5035 грн. 50 коп. та ВАТ „Будівельник” - 7553 грн. 25 коп.

Оцінивши докази в їх сукупності та правильно керуючись роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.п. 19,22 постанови „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року №6 з наступними змінами та доповненнями, положення ч.2 ст.1208 ЦК України, суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вимог позивачки про стягнення на її користь з відповідачів ОСОБА_2. та ВАТ „Будівельник” відповідно 5035 грн. 50 коп. та 7553 грн. 25 коп. додаткових витрат, пов'язаних зі звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням за період з 01.02.2006 року до 01.03.2009 року, а також стягнення таких витрат з відповідачів з 01 березня 2009 року у розмірі: з ОСОБА_2. по 0,3 частини мінімальної заробітної плати і з ВАТ „Будівельник” по 0,45 частин мінімальної заробітної плати щомісячно та задовольнив частково позов ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно дійшов висновку про наявність в діях ВАТ „Будівельник” вини та стягнення з нього коштів на відшкодування заподіяної позивачці шкоди в розмірі 60%, спростовуються наведеними вище рішеннями Красилівського районного суду від 6.08.1991 року, 21.12.1998 року та 14.03.2001 року, якими визначено саме такий відсоток відшкодування підприємством шкоди. Також зі змісту цих рішень вбачається, що представники Красилівської ПСБМД та ВАТ „Будівельник” як правонаступника останньої не заперечували в позові ОСОБА_1. і з таким співвідношенням розміру відшкодування шкоди погоджувалися, в касаційному порядку зазначені рішення не оскаржували. А тому суд, правильно посилаючись на положення ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, виходив саме з такого розміру відшкодування відповідачем ВАТ „Будівельник” заподіяної ОСОБА_1. шкоди.

Що стосується посилань відповідача на відсутність в діях його працівників вини в заподіянні позивачці шкоди, то вони спростовуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.09.1990 року.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Будівельник” відхилити.

Рішення Красилівського районного суду від 24 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова