Ухвала суду № 43457378, 26.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.03.2015Справа № 910/13676/13За заявою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

Про видачу наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання

За позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" доКомунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" простягнення 27 535,20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - Калінчук В.В., за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" 9178,40 грн. заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням, 18356,80 грн. неустойки, а всього 27 353,20 грн. заборгованості за договором оренди житлового приміщення №4557 від 20.03.2008р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 9 178 (дев'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 40 коп. заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням, 18 356 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 80 коп. неустойки, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. рішення суду від 17.03.2013р. №910/13676/13 залишено без змін.

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу №910/13676/13 до виконання.

На обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що КП «Спецжитлофонд» не отримало наказ Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. по справі №910/13676/13 з незалежних від підприємства обставин, у зв'язку з чим підприємство пропустило строк для пред'явлення виконавчого документу для виконання, керуючись ст. 119 ГПК України, заявник просить суд видати КП «Спецжитлофонд» наказ про примусове виконання рішення від 17.09.2013р. №910/13676/13 та відносити строк для пред'явлення вказаного наказу до виконання.

Ухвалою суду від 10.03.2015р. розгляд заяви було призначено на 26.03.2015р.

Про розгляд даної заяви сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи маються рекомендовані повідомлення про вручення пошитого відправлення.

У судовому засіданні 26.03.2015р. представник позивача підтримав подану заяву.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що подана заява про видачу наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статей 4-5 статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013, яке набрало законної сили 10.12.2013, на виконання якого був вданий наказ про примусове стягнення з Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 9178, 40 грн. заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням, 18 356, 80 грн. неустойки та 1720,50 грн. судового збору, є обов'язковим до виконання та має бути виконаним.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013, набрало законної сили 10.12.2013р. Наказ на виконання вказаного рішення був виданий судом лише 16.02.2015р., а отриманий представником позивача 06.03.2015р., про що є відмітка на копії наказу, який міститься в матеріалах справи.

На думку суду, вищевикладені факти свідчать про наявність виняткових, поважних обставин незалежних від позивача причин, завдяки яким позивач був позбавлений можливості реалізувати свої законні права стягувача передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до абзацу 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд визнає причини пропуску строку пред'явлення наказу №910/13676/13 до виконання поважними.

За встановлених фактичних обставин справи, з метою відновлення порушеного права стягувача на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013, суд визнає доводи заявника викладені в заяві обґрунтованими, у зв'язку із чим поновлює строк для пред'явлення наказу №910/13676/13 від 16.02.2015р. до виконання.

Разом з тим, як передавлено в п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

Таким чином, у вимозі видати новий наказ суд відмовляє, оскільки на виконання рішення суду від 17.09.2013р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р., наказ вже був виданий 16.02.2015р. та отриманий позивачем 06.03.2015р., строк пред'явлення такого наказу судом, відповідно до приписів ст. 119 ГПК України поновлений даною ухвалою. Вищезазначене свідчить про можливість позивача пред'явити отриманий раніше наказ з поновленими строками його пред'явлення до виконання до Державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 53, 86, 119, 120 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про видачу наказу від 16.02.2015р. №910/13676/13 та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання задовольнити частково.

Поновити строк для пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. №910/13676/13 до виконання з 26.03.2015р.

Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 26.03.2016р.

В іншій частині заяви щодо видачі нового наказу відмовити.

Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу №910/13676/13 від 16.02.2015р.

Суддя І.І. Борисенко