Постанова № 43454475, 03.04.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/9079/2012

Провадження № 2-а/265/4/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

при секретарі Байрачній І.О,

за участю представників - ОСОБА_1, Акуленко К.Г. ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради, головного Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради № 5/9-1426 від 20 лютого 2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1

Треті особи : ОСОБА_7, ОСОБА_8 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1, треті особи -ОСОБА_7, ОСОБА_8 посилаючись на те, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_2 Рішенням Маріупольської міської ради від 20 лютого 2007 року № 5/9-1426 громадянину ОСОБА_6 узгоджено місце розташування земельної ділянки та надана згода на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 Рішенням Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки та передана земельна ділянка у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянину ОСОБА_6 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1412300000:01:023:0307). На даний час земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 З вищевказаними рішеннями він не згоден, вважає їх незаконними, та такими, що підлягають скасуванню. Після продажу земельної ділянки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 була встановлена металева огорожа, яка перешкоджає йому як власнику домоволодіння користуватися спірною земельною ділянкою. Земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є проїздом загального користування та слугує для проїзду до його та інших домоволодінь, а також для проїзду пожежної машини та ля обслуговування його домоволодіння № 69 та інших земельних ділянок. Відповідно до п. «а» ч.3 ст.83 Земельного кодексу України землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність. Таким чином рішення Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-2096 прийнято з порушенням Земельного кодексу України та порушує права інших користувачів земельної ділянки. Крім того, при будівництві житлових будинків навпроти його домоволодіння ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були порушені Державні будівельні норми В.2.3.-5-2001 «Вулиці та дороги в населених пунктах», згідні яких відстань між житловими будинками повинна складати 15 метрів. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31 травня 2012 року встановлено, що відстань між забором забудовника та його будинком складає 11 м 75 см.. що є порушенням вищевказаних ДБН. На його прохання залишити вільним заїзд до його будинку та пересунути огорожу на відстань 15 метрів забудовники відмовились, а не: неодноразові звернення до компетентних органів влади ніякого результату не дали. Вважає що при прийняті рішень, відповідач прийняв їх необґрунтовано без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без розсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідкам для прав, свобод та інтересів особи і цілям на досягнення яких спрямовані рішення. Про ті що такі рішення були прийняті йому стало відомо лише з відповіді виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.06.2012 року. Тому просить суд поновити йому строки на звернення до суду з адміністративним позовом та визнати противоправним і скасувати п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-2096.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_4 неодноразово уточнював свої позовні вимоги.

Так, 13 грудня 2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 20.02.2007 року № 5/9-1426 та рішення від 19.06.2007 рік № 5/13-2096, було видано будівельний паспорт головним управлінням містобудування та архітектурі Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по вулиці Терновій в місті Маріуполі № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року. Будівельні роботи були розпочаті на підставі зареєстрованого повідомлення на виконання будівельних робіт від 05.04.2012 року за № ДІД 06212052042 поданого громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Вважає даний дозвіл неправомірним, оскільки при будівництві огорож даної ділянки були порушені норми ДБН 360-92 ** С 42. На його звернення до Маріупольської міської ради йому було обіцяно, що передбачається проїзд від індивідуальної забудові АДРЕСА_1 і будинків АДРЕСА_3 відповідний 15 метрів, але як свідчив акт від 21.06.2012 року даний проїзд складає 11,75 м, що менше норми ДБН 360-92 ** С42

Тому просить суд визнати будівельний паспорт, виданий головним управлінням містобудування та архітектури Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 в місті Маріуполі № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року та будівельні роботи на підставі зареєстрованого повідомлення на виконання будівельних робіт від 05.04.2012 року за № ДІД 06212052042 поданого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 неправомірними і такими, що порушують права громадян вулиці АДРЕСА_1

18 квітня 2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати будівельний паспорт, виданий головним управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 міста Маріуполя № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року неправомірним і без повного пакету документів згідно норм земельного і цивільного законодавства і таким, що порушує його права користування власністю.

27 червня 2013 року позивач ОСОБА_4 збільшив свої позовні вимоги, просив суд скасувати п.1.1 рішення Маріупольської міської ради № 5/9- 1426 від 20.02.2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці АДРЕСА_1 в місті Маріуполі, площею 0,1000 га ОСОБА_6, посилаючись на те, що про скасування вказаного рішення було зазначено при викладені обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, однак його позовні вимоги в цій частині не зазначені в резолютивній частині позовної заяви, у зв'язку з чим він і збільшує їх. Обґрунтовуючи заяву про збільшення позовних вимог, ОСОБА_4 вказував на те, що він як член територіальної громади має законне право на захист порушених відповідачем прав в публічних правовідносинах, зокрема вільного і безперешкодного користування за цільовим призначенням дорогою - лінійним комплексом інженерних споруд, розташованих на землях загального користування.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому в судовому засіданні неодноразово наголошував, що претензій до маріупольської міської ради він не має, оскільки не вважає рішення Маріупольської міської ради від 20 лютого 2007 року не законним, а вважає, що його права було порушено саме забудовниками ОСОБА_7 та ОСОБА_9, оскільки саме вони розташували свою огорожу на земельній ділянці яка відведена для дороги. Однак в письмовому вигляді від своїх позовних вимог до Маріупольської міської ради не відмовляється, нових позовних вимог не заявляє. Також в судовому засіданні підтвердив той факт, що на момент розгляду справи дорога до його будинку 69 по вулиці Терновій в місті Маріуполі вже побудована але будівництво всієї дороги ще не закінчено, а тому він відстоюючи інтереси всієї вулиці, підтримує свої позовні вимоги.

Представник відповідача, Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що 04 червня 2007 року і 25 квітня 2007 року до міської ради звернулися громадяни ОСОБА_6 і ОСОБА_10 із заявами про надання їм у власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків. До їх заяв були надані технічні документи по землеустрою, які посвідчують їх право власності на земельні ділянки. На підставі вищевказаних документів Маріупольською міською радою 19 червня 2007 року було прийнято рішення № 5/13-2096 про передачу вказаним громадянам у власність земельних ділянок по вулиці АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м. і по АДРЕСА_3 площею 1001 кв.м. Технічна документація по землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельні ділянки була розроблена організацією, яка має ліцензію на проведення робіт. Земельна ділянка по вулиці АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_9 та на сьогоднішній момент ОСОБА_8 .на підстав державного акту серії ЯК № 183574 від 25 квітня 2012 року. Пролсить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Головного Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської - Акуленко К.Г., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що відповідно до проекту розподілу при домових територій Маріуполя, затвердженим 19 жовтня 2010 року, земельна ділянка біля будинку АДРЕСА_1 відноситься не до категорії вулиці, а до проїзду, у зв'язку з чим її статус понижений. А ширина проїзду повинна складати не 15 метрів як наполягає позивач а менше, зокрема 8,5 метрів. При цьому пояснив, що норми ДБН на які посилається позивач носять рекомендувальний характер а тому їх використання не носить обов'язкового характеру. Посилання позивача на ДБН та ширину дороги 15 м. стосується вулиць лише місцевого значення а вулиця Тернова є проїздом і норми ДБН на які посилається позивач до цієї вулиці не відносяться. Також звернув увагу на той факт, що на теперішній час почалися роботи по влаштуванню заїзду по АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_4 вже зроблена відсипка дороги шлаком. При цьому ширини між парканами домоволодінь 69 та 76 по вулиці терновій в місті Маріуполі більш ніж достатньо для влаштування зазначеної дороги якщо позивач прибере насадження і дерева, розташовані на земельній ділянці між його будинком та будинком третіх осіб, а також клумби та самовільно організований під'їзд до свого гаражу. Вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_4 не обґрунтованими, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_8 проти задоволення позовних вимог заперечувала, оскільки вважає їх безпідставними.

Представник третьої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 оскільки земельна ділянка була виділена третім особам для будівництва жилого будинку із земель житлової та громадської забудови, а тому рішення Маріупольської міської ради, яке оскаржує позивач не порушило його прав користування земельною ділянкою перед його будинком. На даний час позивачем визнається той факт що дорогу до його будинку вже прокладено, та зроблено відсипку шлаком, що не перешкоджає під'їзду до його будинку як на власному автомобілі так і автомобілів швидкої допомоги та пожежних машин, що в свою чергу підтверджує той факт, що права позивача ОСОБА_4 ніяким чином рішенням Маріупольської ради від 20 лютого 2007 року порушено не було. Просила відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20 лютого 2007 року Маріупольською міською радою за № 5/9-1426 прийнято рішення «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га ОСОБА_6.» (а.с.7 том1).

19 червня 2007 року за № 5/13-2096 Маріупольською міською радою прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі його у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1» (а.с.8 том 1).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31 травня 2012 року { встановлено, що згідно проекту землеустрою, межі земельних ділянок по АДРЕСА_4 проходять на відстані 11,75 м від огорожі будинку позивача (а.с.9-11 том 1).

На підставі договору про надання в безстрокове користування для будівництва індивідуального жилого будинку від 28 квітня 1967 року, земельна ділянка по АДРЕСА_2 надана ОСОБА_4 (а.с. 115-118 том 2).

Земельна ділянка по АДРЕСА_2, площею 0,0497 га належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданому йому на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 17 вересня 1998 року №236/1 (а.с.114 том 2).

На підставі договору № 127 від 05 березня 2007 року, ТОВ проектно-експертною фірмою «Землі Приазов'я» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці АДРЕСА_1 в місті Маріуполі ОСОБА_6 (а.с.20- 50 том1).

Як свідчить пояснювальна записка проектного рішення, земельна ділянка раніше нікому не надавалась і відповідно до ст.38 Земельного кодексу України віднесена до земель громадської та житлової забудови. Згідно умов відведення - відведена для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд (присадибної ділянки). А відповідно до висновку вказаного проекту - пригодна для розміщення індивідуального житлового будинку ОСОБА_6

Постановою від 01 вересня 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справі заявою ОСОБА_7 щодо погроз фізичною розправою та заборони будівний відносно ОСОБА_4 (а.с.51 том 1).

А постановою від 08 червня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справі за заявою ОСОБА_7 щодо пошкодження його майна відносно ОСОБА_4 (а.с.74 том1)

На підставі договору кулівлі-продажу від 10 серпня 2011 року, ОСОБА_6 продав земельну ділянку, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1 в місті Маріуполі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (а.с.52 -54 том1).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна від 1 грудня 2014 року згідно договору купівлі продажу від 14 травня 2014 року, ОСОБА_8 придбала у ОСОБА_11 земельну ділянку АДРЕСА_1 ( а.с.81-82 том 3)

01 вересня 2011 року КП «Міським архітектурним бюро» були винесені межі земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вулиці АДРЕСА_1, про складено відповідний акт (а.с.73 том 1).

25 квітня 2012 року ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 (а.с.56-57 том1).

20 листопада 2012 року ОСОБА_7 був виданий технічний паспорт на житло

будинок АДРЕСА_1 (а.с. 129- 135 том 1).

Як свідчить акт обстеження земельної ділянки АДРЕСА_3 від 21 червня 2012 року, складений працівниками Орджонікідзевської районної адміністрації, встановлено, що відстань меж між вищевказаними ділянками домоволодінням ОСОБА_4 та домоволодіння ОСОБА_7 складає 11,75 метрів. На теперішній час на земельній ділянці встановлено огорожу, яка перекриває заїзд ОСОБА_4 до домоволодіння, під'їзних шляхів до його домоволодіння немає. Враховуючи обстеження території, прилеглої будинків з АДРЕСА_1 потрібне капітальне будівництво дороги вздовж вказаних будинків. Відсипка шлаком чи просте асфальтування технічно неможливо.

Постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУУЛ: України в Донецькій області від 08 травня 2013 року закрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст.358 КК України за заявою ОСОБА_7 притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Маріупольської міської які допустили недбалість при розробці та затвердженні проекту по землевпорядкуванню та прийнятті рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування жилого будинку по вулиці АДРЕСА_1, яка з 10 серпня 2011 року належить йому на праві приватної власності.

В ході перевірки заяви ОСОБА_7 було встановлено, що згідно довідки за результатами службової перевірки від 19.10.2012 року, за розпорядженням міського голови від 01.10.2012 року № 554 з метою всебічної, повної та об'єктивної перевірки фактів, викладених у колективному зверненні мешканці будинків АДРЕСА_5 щодо порушення вимог ДБН при виділенні земельних ділянок під будівництво житлових будинків НОМЕР_1 була створена комісія. За наслідками службової перевірки якої встановлено, що цільове призначення земельних ділянок НОМЕР_2 - це будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок виконано ТОВ «Проектно-експертною фірмою «Землі Приазов'я ».

Проектування нових і реконструкція існуючих міських і сільських поселень України здійснюється відповідно до ДБН «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92**С.И. Розрахункові параметри вулиць і доріг міст визначаються за таблицею 7.1 п.7.26 розділу 7 вказаних ДБН. Згідно зазначеної таблиці ширина житлових вулиць місцевого значення усіх груп поселень має становити 10 метрів (13,5 метрів у випадку необхідності будівництва окремої смуги для паркування транспортних засобів).

Як вбачається із заяв мешканців та підтверджується протоколом виїзної наради від 08.10.2012 року, ширина АДРЕСА_1 (відстань між парканами домів на протилежних сторонах вулиці) в районі житлових будинків №№76-78 складає 11,8 м. Оскільки необхідності в будівництві окремої смуги для паркування автомобілів по вулиці Терновій не вбачається, то зазначена ширина вулиці дозволяє цілком розмістити всі елементи дорожньої мережі, передбачені ДБН. Службовою перевіркою фактів порушення вимог діючого законодавства, зокрема і ДБН, не виявлено, (а.с.67-71).

02 липня 2013 року ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с.140 Т.2).

На підставі договору № 263 від 09 серпня 2012 року, ФОП ОСОБА_12, громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну при поділі чи об'єднанні по АДРЕСА_1 (а.с. 152-182 том 2).

Як свідчить пояснювальна записка проектного рішення, відповідно до ст.56 Закону

України «Про землеустрій» розподілено земельну ділянку площею 0,1000 га на дві ділянки, площею 0,0500 га та 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_9

ОСОБА_4 неодноразово звертався до відповідача - Маріупольської міської ради із зверненнями щодо правомірності виділення земельних ділянок по АДРЕСА_1

На вказані звернення йому надавалися письмові відповіді.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межи строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється а дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач ОСОБА_4 просить суд поновити йому строк звернення до суду з позовом, в той час зазначає, що ним він не пропущений, так як дізнався про порушення своїх прав з відповіді міської ради від 03 серпня 2012 року.

Як свідчить вказана відповідь на звернення ОСОБА_4 щодо непогодження встановленням огорожі земельної ділянки АДРЕСА_1 повідомлено, про прийняття оскаржуваних рішень міської ради, фактичних власні земельної ділянки громадян ОСОБА_9 та про те, що ними оформленні усі необхідні документи для проведення будівельних робіт, в тому числі і будівельний паспорт, оскаржує позивач.

Тому суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущений, так як і порушення своїх прав, наявність оскаржуваних рішень фактично дізнався з відповіді від 03 серпня 2012 року, а до суду ОСОБА_4 звернувся 2 листопада 2012 року.

Тому відповідно і поновленню такий строк не підлягає.

Відповідно до п.7.32 ДБН 360-92**СД1, ширина вулиць та доріг місцевого значення 15-25 метрів .

В 2007 році діяв старий генеральний план міста, який детального плану АДРЕСА_1 не містить.

Рішенням Маріупольської міської ради від 19 жовтня 2010 року № 5/46-6904 затверджено проект розподілу території кварталів (мікрорайонів) міста Маріуполя

Як свідчить проект розподілу території кварталів (мікрорайонів) міста Маріуполя відстань між парканами житлових будинків на протилежних сторонах вулиці, в районі будинків АДРЕСА_1 відноситься не до вулиці, а до проїзду.

Згідно п.3.22 ДБН 360-92**С.И, в районах садибної забудови при необхідності, окрім вуличної сітки, слід формувати сітку внутрішньо квартальних проїздів. Ширина їх проїзної частини з одною смугою руху приймається 3,5 м., з двома - 5,5. На одно смугових проїздах передбачаються роз'їзди.

Згідно відповіді Маріупольської міської ради від 13 березня 2013 року народному депутату Матвієнкову С.А., по розгляду звернення ОСОБА_4 повідомлено, що в ході комісійного обслідування АДРЕСА_1 в місті Маріуполі, встановлено, що відстань між будинками по АДРЕСА_1 складає 11,75 м, внаслідок чого забудовниками порушені ДБН 2-3-5 2001 (а.с.148 том 2).

Попереднім судом було оглянуто докази за місцем їх знаходження з виїздом на місце, зокрема АДРЕСА_1 в місті Маріуполі та безпосередньо земельна ділянка між будинками № 76 та № 69. В ході огляду встановлено, що між будинками існує відстань 11,75 метрів і ця відстань між огорожами будинків на протилежних сторонах вулиці, а не безпосередньо між самими будинками.

Як свідчить відповідь відділу з НПО Орджонікідзевського району м.Маріуполя УЗД головного управління Держтехногенбезпеки в Донецькій області від 25.06.2013 року, обстеженням території АДРЕСА_1 встановлено, що існує можливість заїзду пожежної техніки до домоволодінь з боку вулиці Лютневої, однак лише за умови, якщо проїзд буде мати тверде покриття. Проїзди для пожежної техніки по ґрунту треба укріплювати шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення проїзду будь-якої пори року (а.с.139 том 2).

Позивач вважає, що оскаржене ним рішення прийнято з порушенням ДБН 2.3.-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів» та статті 83 Земельного Кодексу України, оскільки не дотримано встановленої ДБН ширини дороги ( 15 метрів), внаслідок чого у приватну власність було передано частину землі загального користування.

Відповідно до вимог ст.. 83 Земельного Кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належить зокрема землі загального користування населених пунктів ( майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знаходження та утилізації відходів, тощо)

Згідно викопіювання із генерального плану міста Маріуполя, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 10 березня 1983 року № 116, транспортною схемою міста, яка входить у склад матеріалів генплану визначена категорійність магістралей загальноміського значення безперервного і регулюючого руху, магістралей районного значення і зовнішніх доріг.

Категорійність дороги вздовж АДРЕСА_1 в місті Маріуполі комплексною схемою транспорту не визначена.

Як пояснює сам позивач ОСОБА_14 на протязі всього існування його будинку, навпроти нього знаходився пустир, на якому він та сусіди висаджували городину. При цьому зазначену земельну ділянку ніколи не розмежовували для будівництва дороги. Існуюча дорога ( проїзд) до його будинку від вулиці Лютневої до побудови ОСОБА_9 огорожі, була побудована самим позивачем з власного розсуду, для поліпшення власних умов користування своєю земельною ділянкою, ніякі норми ДБН під час побудови заїзду ним не враховувалися. Межі дороги він визначив на власний розсуд. Ніяких проектних організацій та дозволів для влаштування проїзду він не залучав.

Згідно матеріалів топографо-геодезичної зйомки М 1:500, 1988 року з частковими змінами, ширина проїзної частини АДРЕСА_1 складає 4 метра (а.с.94-96 том2.).

Згідно ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів» додатку В, ширина основних проїздів при двосторонньому русі повинна складати не менше ніж 8,5 м. - основних і від 5 до 6,5 метрів - другорядних, фактична відстань між ділянками позивача ОСОБА_4 та відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 складає 11,75 метрів.

Відповідно до норм ДБН В.2.3-5-2001, «Вулиці та дороги населених пунктів» вулиці населених пунктів - це смуга міської або сільської території, обмежена геодизично фіксованими границями - червоними лініями, яка призначена для руху транспортних засобів і пішоходів з усіма розташованими на ній спорудами - складовими елементами вулиці.

Червона лінія - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг майданів які відмежовують торі торію мікрорайонів, кварталів та територій іншого призначення.

Як було встановлено в судовому засіданні вулиця Тернова в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя не була визначена та обмежена геодизично фіксованими границями - червоними лініями, ні в генеральному плані міста Маріуполя, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 10 березня 1983 року № 116, ні в матеріалах топографо-геодезичної зйомки М 1:500, 1988 року з частковими змінами.

Як свідчать вимоги до забудови земельної ділянки по вулиці АДРЕСА_1 в місті Маріуполі, спірна земельна ділянка повністю відповідає вимогам ДБН 360-92**С. «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (а.с.60 том 2).

Згідно норм ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», для під'їзду до груп житлових будинків, великих установ і підприємств обслуговування, торгових центрів треба передбачати основні проїзди, а до будинків, що стоять окремо, - другорядні проїзди, розміри яких приймаються відповідно до таблиці 7.1 цих норм. Проїзди відносяться до вулиць і доріг місцевого значення.

Згідно додатку 7.1 ( обов'язкового) ДБН 360-92 «Класифікація міських вулиць і доріг» Проїздами називаються проїзди для транспортних засобів до житлових і громадських будинків, установ, підприємств та інших об'єктів міської забудови в сере день районів, житлових кварталів.

Згідно додатку 7.1 ( обов'язкового) ДБН 360-92 «Класифікація міських вулиць і доріг» Житлові вулиці - це транспортний (без пропуску вантажного і громадського транспорту) і пішохідний зв'язок на території житлових районів, мікрорайонів, виходи на магістральні вулиці і дороги регульованого руху.

Як убачається з викопіювання із генерального плану міста Маріуполя, затвердженого постановою Ради Міністрів Української ССР від 10 березня 1983 року № 116, та матеріалів топографо-геодезичної зйомки М 1:500, 1988 року з частковими змінами, вулиця Тернова в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя відноситься до проїзду і на неї розповсюджуються вимоги ДБН 360-92 ( обов'язкові) щодо визначення класифікації доріг, так і вимоги ДБН В.2.3-5-2001, додаток «В», «Вулиці та дороги місцевого значення» який є довідковий, і згідно якого проїзди повинні складати: основні - 8,5 метрів другорядні від 5 до 6,5 метрів.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарженні в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцеве самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст.10 Закону).

З огляду на Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.З ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 161 КАСУ, передбачено, що під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.

Разом з тим, відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст.86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки в судовому засіданні, судом було встановлено, що відстань між огорожами будинків 69 та 76,78 по вулиці Терновій в місті Маріуполі складає 11,75 метрів, ця дорога відноситься до вулиць та доріг місцевого значення та має категорію - «проїзд», до категорії земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знаходження та утилізації відходів, тощо), визначених ст. 83 ЗК України земельні ділянки 76 та 78 по вулиці Терновій в місті Маріуполі не відносяться, суд вважає, що відповідачем Маріупольською міською радою під час прийняття рішення від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1 в місті Маріуполі, та рішення № 5/9-1426 від 20 лютого 2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по АДРЕСА_120 лютого 2007 року ніяких прав ОСОБА_4 порушено не було. Також суд звертає увагу на той факт, що на момент розгляду справи почалися роботи щодо влаштування дороги по вулиці терновій в місті Маріуполя, яка була вже частково побудована до будинку 69 по АДРЕСА_1 в місті Маріуполі який належить ОСОБА_4 , таким чином спростовується покази позивача в тій частині, що влаштування дороги по вулиці Терновій не можливо.

Таким чином, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_4 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 55 Конституції України ст.ст.2,70,71,79, 86, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради, головного Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1 в місті Маріуполі, визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради № 5/9-1426 від 20 лютого 2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_6, площею 0,1000 га по вулиці АДРЕСА_1 - відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя ________ Шиян В.В.