Ухвала суду № 43444557, 23.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року Справа № 4856/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довгої О.І.,

судді Матковської З.М.,

судді Запотічного І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників сторін:

від відповідача Матвіїв І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року у справі № 2а-3943/12/1370 за позовом Приватного підприємства фірми «Пурпур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство фірми «Пурпур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, про скасування та визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 21.11.2011року: 1) №0012651630/29429 про визначення штрафу в сумі 170,00 грн.; 2) №0012661630/29369 про визначення штрафу в сумі 8160,00 грн.; податкову вимогу № 186 від 31.01.2012 року на суму 7168,00 грн.; рішення про опис майна у податкову заставу № 4193/24-014 від 17.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Податковий орган безпідставно одночасно провів дві камеральні перевірки замість однієї та розбив період, що перевірявся, на два; платник податків наполягає, що при проведенні камеральної перевірки його податкова звітність повна була перевірятися суцільним порядком. Такі дії податкового органу призвели до штучного створення ситуації, за якої до платника податків застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1020,00 грн. (а не 170,00 грн.) за кожен податковий період - як за повторне порушення податкового законодавства. Як наслідок прийняття незаконних податкових повідомлень - рішень, податковий орган безпідставно прийняв податкову вимогу та рішення про опис майна відповідача в податкову заставу. Позивач вважає, що податковий орган за наслідками камеральної перевірки повинен був прийняти рішення про застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності у сумі 1530,00 грн. (170,00 грн.*9місяців) та готовий оплатити вказану суму в бюджет.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року у справі № 2а-3943/12/1370 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 21.11.2011 року № 0012651630/29429 про визначення штрафу в сумі 170,00 грн. та № 0012661630/29369 про визначення штрафу в сумі 8160,00 грн., податкову вимогу № 186 від 31.01.2012 року на суму 7168,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 4193/24-014 від 17.02.2012 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засідання підтримує вимоги апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

08 листопада 2011 року головний державний податковий інспектор ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Стечишин С.М., на підставі пункту 200.10 статті 200, та в порядку статті 76 Податкового кодексу України склав два акти «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість»: 1) №2904/289/15-2/22379922, згідно якого проведено камеральну перевірку розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за січень 2011 року ПП Фірма «Пурпур» та встановлено факт неподання розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України; 2) №2905/290/15-2/22379922, згідно якого проведено камеральну перевірку розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2011 року ПП Фірма «Пурпур» та встановлено факт неподання розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

За наслідками такої перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за платежем «збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України: - №0012651630/29429 - на суму 170,00 грн.; - №0012661630/29369 - на суму 8160,00 грн.

Акти перевірок та податкові повідомлення - рішення податковий орган скеровував на адресу платника податків, проте такі були повернуті органом зв'язку без зазначення причин невручення адресату.

З врахуванням того, що визначені податковим органом грошові зобов'язання у встановлені строки підприємство не сплачено, податковий орган виставив платнику податку вимогу № 186 на суму 7168,00 грн. про сплату податкового боргу по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

17 лютого 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на підставі статті 89 Податкового кодексу України направило платнику податків рішення №4193/24/14 про опис майна в податкову заставу.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів:

Відповідно до статті 9, пункту 4 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відноситься до загальнодержавних податків та зборів та справляється відповідно до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

Відповідно до норм Підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва застосовується Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами). Згідно норм п. 6 згаданого Указу збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не включено до переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), від яких звільнено суб'єкта малого підприємництва, що сплачує єдиний податок.

Статтею 49 ПК України та пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2005р. № 587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» визначено, що податкова декларація (розрахунок збору) подається за звітний податковий період (місяць) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

ПП Фірма «Пурпур» в 2011 році була платником збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та не подала податковому органу за місцем реєстрації розрахунків збору за період січень-вересень 2011 року.

Відповідно вимог статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Податковий орган за наслідками проведеної 08.11.2011р. та оформленої двома актами камеральної перевірки прийняв два податкові повідомлення-рішення:

1) за неподання розрахунку на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за січень 2011 року - на суму 170 грн.;

2) за неподання розрахунку збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за лютий-вересень 2011 року - в сумі 8160 грн.

При визначенні суми штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях відповідач не застосував норми пункту 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до підпункту 14.1.265 ПК України «штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)» - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Пунктом 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пунктом 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Податковий кодекс України не робить будь-яких винятків щодо кола порушень податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, для яких застосовується штраф в розмірі 1 гривня.

Відтак, за порушення податкового законодавства, допущене ПП Фірма «Пурпур» в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, штрафні санкції повинні були нараховуватися з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України. Однак відповідач не обґрунтував застосування даних норм права до правовідносин щодо відповідальності платника збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

На думку колегії суддів податковий орган не зафіксував у передбачений законом спосіб, та не довів факту вчинення ПП Фірма «Пурпур» в 2011 році повторного податкового правопорушення. Натомість податковий орган протиправно оформив результати проведеної 08.11.2011р. камеральної перевірки двома актами та штучно створив передумови для безпідставного застосування до платника податків відповідальності, передбаченої за повторне податкове правопорушення.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України (реєстраційні номери судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень: 425294, 14930963).

З огляду на встановлену судом протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення суми застосованих до ПП Фірма «Пурпур» штрафних санкцій такі підлягають скасуванню. Прийняття судом даного рішення надасть податковому органу можливість провести камеральну перевірку в установленому ПК України порядку та прийняти нове рішення - про застосування до ПП Фірма «Пурпур» штрафних санкцій за неподання розрахунку збору у встановлених ПК України розмірах.

З наведених норм права та встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що податкова вимога № 186 від 31.01.2012 року на суму 7168,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 4193/24-014 від 17.02.2012 року є похідними та прийняті відповідачем з метою стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку узгодженням визначених податковими повідомленнями рішеннями від 21.11.2011р. грошових зобов'язань (штрафних санкцій). Оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та скасування згаданих податкових повідомлень-рішень, таке ж рішення слід прийняти і щодо похідних рішень суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 198, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року у справі № 2а-3943/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Матковська З.М.

Запотічний І.І.