Постанова № 43443398, 24.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р. справа № 804/1963/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Тонояні А.К.

за участю сторін:

представників позивача Єпіфанової Ю.О., Ніколєнко О.А.

представника відповідача Бейгул А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000061502, -

ВСТАНОВИВ :

28 січня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» (далі - ПАТ «Розівський елеватор», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000061502 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення, винесене Новомосковською ОДПІ 17.01.2015 року № 0000061502, яким нараховано податкове зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" у розмірі 65201,91 грн. Зазначає, що 24.05.2005 р. з Новомосковською міською радою як орендодавцем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати, що вчасно перераховується за надану в оренду земельну ділянку. Також, вказує на те, що ПАТ «Розівський елеватор» при подачі розрахунку та подані декларації з плати за землю правомірно застосувало попередньо нормативну грошову оцінку, у зв'язку із тим, що зміни щодо нормативно-грошової оцінки були офіційно оприлюднені несвоєчасно. Отже, підстави для донарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" відсутні, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000061502 є протиправним та підлягає скасуванню (а.с. 4-5).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 24.02.2015 року прибули представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000061502.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у зв'язку із його необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченнях, в яких він зазначає, що Новомосковською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Розівський елеватор» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року. Встановлено, що між позивачем та Новомосковською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що була передана у користуванні ПАТ «Розівський елеватор» за укладеним договором оренди, в 2014 році складає 4 351648,50 грн., із рахунку 186,75 грн. за 1 кв.м. У зв'язку із чим в ході проведення перевірки встановлено порушення норм податкового кодексу України та не сплата орендної плати в сумі 52161,53 грн. за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року. Таким чином, у відповідності до норм Податкового кодексу України позивачу правомірно було нарахованого грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 65201,91 грн.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до наявних матеріалів справи, на підставі рішення Навомосковської міської ради № 522 від 13.04.2005 року між Новомосковською міською радою (орендодавець) та ПАТ «Розівський елеватор» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 646 від 24.05.2005 року (а.с. 13-15). Предметом договору є передача у строкове платне користування земельної ділянки, на якій знаходиться виробнича база, за адресою: Дніпроптеровська область, м. Новомосковськ, вул. Погрузна, 4. Площа 2,3302 га - землі промисловості. Пунктом 5 договору зазначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки на час укладення цього договору у розмірі 1745086,78 грн.. Пунктом 8 укладеного договору визначено строк дії договору - 10 років.

Розділом 9 договору зазначено, що орендна плата вносить орендарем у грошовому вигляді, у розмірі « 1,1 %» від нормативної грошової оцінки землі. Розмір орендної плати один раз на три роки переглядається, зокрема, у випадках і моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, підтверджено документами; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права осіб на орендовану земельну ділянку; і інших випадках, передбачених законом.

Актом приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 24.05.2005 року зафіксовано факт передачі земельної ділянки по договору оренди № 646 від 24.05.2005 року (а.с. 16). Також, актом перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) від 4.05.2005 року вказано, що земельна ділянка передається з метою несільськогосподарського використання для харчової промисловості.

01.08.2011 року між Новомосковською міською радою (орендодавець) та ПАТ «Розівський елеватор» (орендар) було укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 646 від 24.05.2005 року, якою пункт 9 договору оренди земельної ділянки змінено на « 3%» від нормативної грошової оцінки землі. Інші умови договору залишились чинними (а.с.17).

20.02.2014 року ПАТ «Розівський елеватор» було подано до Новомосковської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою визначено суму орендної плати за 2014 рік у розмірі 67955,62 грн., із розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,3302 у розмірі 972100,00 грн. (а.с.20-22).

Так, 14.07.2014 року Новомосковською ОДПІ було направлено до ПАТ «Розівський елеватор» лист № 9532/10/04-08-15-02-22, яким вказано, що рішенням Новомосковської міської ради від 09.07.2013 року № 855 запроваджено нову нормативну грошову оцінку по місту Новомосковськ, яка введена в дію з 01.01.2014 року. За інформацією управління Держземагентсва у Новомосковському районі нормативна грошову оцінка за земельну ділянку площею 23302 кв.м., надану відповідно до договору оренди земельної ділянки № 646 від 24.05.2005 року, складає 4 351 648,50 грн. Мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку площею 23302 кв.м. повинен складати на 2014 рік - 130549,46 грн. (а.с.35).

Рішення Новомосковської міської ради від 09.07.2013 року № 855 було опубліковано в виданні «газета Новомосковська правда», випуск № 55 (13731) від 17.05.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2014 року на підставі наказу № 768 від 19.12.2014 року Новомосковською ОДПІ, відповідно до п.п. 78.1.4 п.78.4 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Розівський елеватор» з питань своєчасності та повноти нарахування орендної плати земельної ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року, за результатом якої складено акт № 737/222/00954337 від 25.12.2014 року (а.с.8-12).

Перевіркою встановлено порушення п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.274.1 ст.274, п.288.1, п.п.288.5.1 п.288.5, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України - платником не сплачено орендної плати за землю в сумі 52 161,53 грн. за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року.

На підставі акту перевірки № 737/222/00954337 від 25.12.2014 року 17.01.2015 року Новомосковською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000061502, яким ПАТ «Розівський елеватор» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 65 201,91 грн., у тому числі: 52 161,53 грн. - за основним платежем, 13 040,38 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Досліджуючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю з 01 січня 2011 року - Податковим Кодексом України. При цьому статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73, 14.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

Так, згідно статей 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі (яким в даному випадку виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України «Про оренду землі» статтею 1 визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статтей 13, 48, 15 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як визначено у пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Тобто, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Статтею 289 Податкового кодексу України вказано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Слід зазначити, що вище наведене рішення Новомосковської міської ради від 09.07.2013 року № 855, яким запроваджено нову нормативну грошову оцінку по місту Новомосковськ з 01.01.2014 року, станом на час проведення перевірки не було скасовано, є чинним, отже підлягає застосуванню та виконанню у встановлено законом порядку, зокрема, в даному випадку - орендарем ПАТ «Розівський елеватор» при обчисленні та декларуванні податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

За викладених обставин суд не приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що через те, що зміни щодо нормативно-грошової оцінки несвоєчасно офіційно оприлюднені, а саме - 17.07.2013 року, до земель, що перебувають у користуванні ПАТ «Розівський елеватор» повинна застосуватись попередня нормативна грошова оцінка землі, що була введена до початку нового бюджетного періоду, що становить 1 745 086,78 грн.

Поряд з цим, слід зауважити, що при декларуванні грошового зобов'язання з орендної плати за надану за договором оренди земельну ділянку за 2014 рік ПАТ «Розівський елеватор» відображає нормативну грошову оцінку землі у розмірі 972 100,00 грн.

Також, суд зазначає, що приймаючи до уваги те, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону та прийнятого Новомосковською міською радою рішення, то необхідність сплати орендної плати у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.12.2014 року № 21-274а14.

Згідно із статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій та рішень.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000061502, яким ПАТ «Розівський елеватор» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 65201,91 грн., відповідає вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог статті 19 Конституції України, Податкового кодексу України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що позовні вимоги в данному випадку є майновими, отже, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 1827,00 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а фактично сплачено лише 182,70 грн., тому, суд вважає за необхідне стягнути решту судового збору з позивача у розмірі 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 24 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02 березня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000061502 - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (код ЄДРПОУ 00954337, індекс 49033, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 122) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок) сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02 березня 2015 року.

Суддя С. В. Прудник