Постанова № 43443317, 31.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р. Справа № 804/3405/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Оселя» приватного підприємства «Тоджима» (далі - відповідач) про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Оселя» приватного підприємства «Тоджима» про стягнення коштів в сумі 7 519,52 грн. На обґрунтування позовних вимог суб'єктом владних повноважень зазначено, що спірна сума заборгованості виникла внаслідок не сплати відповідачем податку на додану вартість, визначеного останнім в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2014р. та 2015р. в розмірі 7157,25 грн. та пені в розмірі 362,27 грн. Наявність податкового боргу підтверджується даними облікової картки платника податків - відповідача. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позову в повному обсязі, оскільки означену суму податкового боргу відповідачем не сплачено.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду повернуто поштове відправлення із повісткою, направлене на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через закінчення терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 36494614, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ, є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що спірна сума податкового боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених ним в податкових деклараціях з ПДВ: - від 20.06.2014 року в розмірі 1 181,25 грн.; - від 21.07.14 в розмірі 958грн.; - від 20.08.2014 в розмірі 932 грн.; - від 19.09.14 в розмірі 916 грн.; - від 20.10.14 в розмірі 916 грн.; - від 20.11.14 в розмірі 427 грн.; - від 22.12.14 в розмірі 910 грн.; - 19.01.15 в розмірі 917 грн.; а також пені, нарахованої за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 362,27 грн.

За приписами ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Також законодавцем визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; у такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п.87.9 ст.87 ПКУ).

Враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 7157,25 грн. набула статусу податкового боргу. Крім того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем сум грошового зобов'язання з ПДВ позивачем відповідачу з огляду на приписи ст.129 ПКУ нарахована пеня в розмірі 362,27 грн.

Суд відмічає, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 16.01.14 №7-11 на суму 872,03 грн. (а.с.17).

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми податкового боргу в розмірі 7 519,52 грн.

Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового

боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки оплати спірних сум грошових зобов'язань з податку на додану спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 7 519,52 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Оселя» приватного підприємства «Тоджима» (код ЄДРПОУ 32702682) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство «Оселя» приватного підприємства «Тоджима», на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 7 519,52 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять грн. 52 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев