Ухвала суду № 43443158, 17.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1097/14

Категорія: 5.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" - Березовського Дмитра Миколайовича, представника Служби безпеки України - Морозова Євгена Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Служби безпеки України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Служба безпеки України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" (далі - ТОВ "ТІС") звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу №1296 від 04 листопада 2013 року у частині застосування спеціальної санкції, у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, просили зобов'язати видати наказ про скасування спеціальної санкції, у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, а також просили зобов'язати утриматись від вчинення будь-яких дій та створення перешкод, які обмежують права позивача щодо здійснення ним зовнішньоекономічної діяльності, передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а саме щодо здійснення імпортних операцій за зовнішньоекономічними контрактами № 18-09 від 05 вересня 2013 року з нерезидентом ТОВ "Терапром" та № 0410 від 04 жовтня 2013 року з нерезидентом ЗАТ "ТД Енерпред".

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач протиправно застосував спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за виявлене у 2008 року порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні імпортних операцій за контрактом №ТКF/ТІS-02 від 18 квітня 2007 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1296 від 04 листопада 2013 року у частині застосування спеціальної санкції, у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "ТІС".

Не погоджуючись з постановою суду, представником Служби безпеки України подана апеляційна карга в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04 листопада 2013 року №1296, відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подання Служби безпеки України від 13 вересня 2013 року №8/1/3-7421 за порушення пов'язані з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України - ТОВ "ТІС".

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюванний наказ в частині застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до позивача є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 35 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Також, статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Згідно з ч. 1 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частинами 2, 3 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Як вбачається з оскарженого Наказу №1296, порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідач пов'язує з Контрактом №ТКF/ТІS-02 від 18 квітня 2007 року, укладеним з нерезидентом "Thyssen Krupp Fordertechnik GmbH" Німеччина .

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі повідомлення Філії УніКредіт Банку від 10 червня 2008 року №2378/111 про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків, Комінтернівською ОДПІ Одеської області проведена невиїзна перевірка ТОВ з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" з питання дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних імпортних операцій по Контракту №ТКF/ТІS-02 від 18 квітня 2007 року за період з 14 травня 2007 року по 31 травня 2008 року, за результатами якої складено акт №1498/23-22447500 від 26 серпня 2008 року, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 16 днів на суму 600000,00 євро.

В акті перевірки зазначено, що станом на 31 травня 2008 року по Контракту №ТКF/ТІS-02 від 18 квітня 2007 року не рахується іншої кредиторської або дебіторської заборгованості перед нерезидентом фірмою "Thyssen Krupp Fordertechnik GmbH" Німеччина.

На підставі вказаного акту, Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2008 року №000094230, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 224544,82 грн.

Вказану суму штрафних санкцій позивачем було сплачено, що підтверджується, наявними у матеріалах справи, платіжними дорученнями та довідкою СДПІ з обслуговування великих платників податку у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 03.12.2013 року.

Колегія суддів, враховуючи наведене, погоджується, що про допущення з боку позивача порушень вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за Контрактом №ТКF/ТІS-02 від 18 квітня 2007 року, укладеним з нерезидентом "Thyssen Krupp Fordertechnik GmbH" (Німеччина), органам державної влади стало відомо ще у 2008 році, однак спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовано до позивача лише у 2013 році (Наказом №1296 від 04.11.2013 року), тобто після спливу трирічного строку з дня виявлення порушення законодавства, а відтак, з порушенням вимог частини 2 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Крім того, згідно подання Служби безпеки України (т.ІІ а.с.125) та змісту самого оскаржуваного наказу №1296 (т.ІІ а.с.129, 130) відсутні відомості про зміст допущеного позивачем порушення законодавства, посилання в поданні на те, що підприємство є порушником статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не вказує на зміст та характер допущеного порушення, яке може зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції також вважає, що спірний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1296 від 04 листопада 2013 року у частині застосування спеціальної санкції, у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "ТІС" прийнятий з порушенням чинного законодавства.

Оскільки, відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Фактичні обставини об'єктивно свідчать про неправомірністі прийнятого спірного наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1296 від 04 листопада 2013 року у частині застосування спеціальної санкції, у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "ТІС", а тому, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 статті 19 Конституції України та ч. 3 статті 2 КАС України наказ у цій частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів також вважає, що відповідач в порушення вимог ч. 2 статті 71 КАС України, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого наказу, та не надав переконливих доказів, які б спростовували доводи позивача, не містяться такі дані і у поданій апеляційній скарзі.

Приймаючи до уваги все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення суду з тих підстав, що суд встановив не всі обставини справи, та порушив норми матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Служби безпеки України - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 березня 2015 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова