Ухвала суду № 43443099, 18.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/3959/2012

Категорія: 8.3.11 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати екологічного податку, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 05 жовтня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 162/15 від 05.06.2012 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 320,94 грн. за порушення граничного строку сплати екологічного податку.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права При цьому доводи апеляційної скарги повністю дублюють письмові заперечення податкового органу на адміністративний позов (а.с. 17-19).

Державне підприємство «Ренійський морський торгівельний порт» надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. Також ДП «Ренійський морський торгівельний порт» надало клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що за підсумками роботи у І кварталі 2012 року, позивачем надано звітну податкову декларацію з екологічного податку № 9020301102 від 19.04.2012 р., відповідно до якої Згідно наданої декларації платником податку самостійно нараховане податкове зобов'язання у розмірі 5 051,95 грн., в тому числі за скиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 846,61 грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 1 007,84 грн., за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 3 197,5 грн.

За результатами камеральної перевірки, проведеної 05 червня 2012 року ДПІ у Ренійському районі Одеської області ДПС, встановлено порушення ДП «Ренійський морський торгівельний порт» п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, а саме встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з екологічного податку.

Суд першої інстанції встановив, що платіжним дорученням № 488 від 17.05.2012 року, на рахунок 33116362700403, ДП «Ренійський морський торговельний порт» перерахував 5 051,95 грн. з призначенням платежу «загрязнение природной окружающей среды, за выбросы в атмосферу Ренийским портом за 1 квартал 2012 г.».

Також суд першої інстанції встановив, що згідно Наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» передбачені різні коди бюджетної класифікації: екологічний податок - 19010000; надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 19010100; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 19010200; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини - 19010300; екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк - 19010400.

Граничний строк сплати самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з екологічного податку припадав на 20 травня 2012 року. Згідно наданого до суду платіжного доручення № 488 від 17.05.2012 року, оплата визначеної платником податку суми грошового зобов'язання здійснена 17 травня 2012 року. Код бюджетної класифікації в платіжному дорученні платником не зазначений, але зазначено призначення платежу.

Оскільки п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України, встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів, а сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про наявність у податкового органу права та можливості самостійно здійснити нарахування по іншим платежам екологічного податку, оскільки усі три платежі відносяться до одного рівня бюджетної класифікації, є одним видом податку, а наявність різних розрахункових рахунків для його сплати, відповідачем не доведена.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений статтею 126 ПК України, у зв'язку з чим, податкове повідомлення рішення № 162/15 твід 05.06.2012 року є протиправним.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення № 162/15 від 05 червня 2012 року, прийняте на підставі акту камеральної перевірки № 121-15-01125809 від 05 червня 2012 р., яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 312,94 грн. (10% від несвоєчасно сплаченого екологічного податку) (а.с. 7).

Відповідно до акту камеральної перевірки (а.с. 25-26) встановлено порушення граничних строків сплати екологічного податку, який, сплачується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби; за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до письмових заперечень на адміністративний позов, які про дубльовані в апеляційній скарзі податкової органу, порушення граничного строку сплати екологічного податку полягає в тому, що позивач був зобов'язаний сплатити екологічний податок частками, відповідно до бюджетної класифікації по кожному виду забруднюючої речовини, на різні рахунки, які відкриваються органами державної податкової служби на кожний поточний рік, відповідно до розділу 3 п. 3.1. наказу ДПА України від 18.07.2005 р. № 267.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що екологічний податок за 1 квартал 2012 року сплачений в повному обсязі, у встановлені строки, що підтверджено платіжним дорученням позивача № 488 від 17.05.2012 р., проведеним банком 17.05.2012 р. (а.с. 24), із визначенням призначення платежу«загрязнение природной окружающей среды, за выбросы в атмосферу Ренийским портом за 1 квартал 2012 г.».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції встановив, що податковий орган, не надав перелік розрахункових рахунків з екологічного податку по кожному виду забруднення, на які позивач був зобов'язаний сплатити екологічний податок.

Оскаржуючи постанову, податковий орган не висловлює заперечень з цього приводу, так само як і в апеляційній скарзі не зазначає перелік розрахункових рахунків з екологічного податку по кожному виду забруднення, на які позивач був зобов'язаний сплатити екологічний податок

Оскільки екологічний податок сплачений позивачем в повному обсязі та своєчасно, але на один рахунок, з урахуванням приписів п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган мав самостійно здійснити перерозподіл коштів по іншим платежам екологічного податку, оскільки усі три платежі відносяться до одного рівня бюджетної класифікації, є одним видом податку, а наявність різних розрахункових рахунків для його сплати, відповідачем не доведена ні в суді першої, на в апеляційній інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, та про скасування податкового повідомлення-рішення № 162/15 твід 05.06.2012 року яке є протиправним.

Доводи апеляційної скарги, дублюють письмові заперечення податкового органу на адміністративний позов, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко