Ухвала суду № 43441586, 24.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1390/15

Головуючий у першій інстанції Курочка В. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюк А.І., Процик М.В.,

при секретарі - Швець В.Ф.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

У травні 2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з позовом, в якому зазначало, що 23.06.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №CM-SME-505/l58/2008, за яким ОСОБА_3 був наданий кредит у розмірі 163 400 доларів США строком до 23.06.2023 року зі сплатою 6% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 23.06.2008 року між банком і майновим поручителем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №РМ-SME-505/158/2008, відповідно до якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку належні йому на праві власності садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0998 га, для ведення садівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

05.03.2010 року, на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги між ПАТ "ОТП Банк", правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "ОТП Банк", та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором та договором іпотеки.

Своїх зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором не виконував, з 16.01.2012 року припинив погашення кредиту, внаслідок чого станом на 22.07.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 8 713 172 грн. 02 коп. Вимогу Банку від 04.06.2013 року про погашення боргу за кредитним договором відповідач і ОСОБА_3 не виконали.

З наведених підстав, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором CM-SME-505/158/2008 від 23 червня 2008 року у розмірі 8 713 172 грн. 02 коп., звернути стягнення на належні майновому поручителю ОСОБА_2 предмети іпотеки: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0998 га для ведення садівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 62)

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було задоволено частково:

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором СМ-SМЕ-505/158/2008 від 23.06.2008 року у розмірі 8 713 172 грн. 02 коп., з яких сума основного боргу складає 241 741,50 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (7,993) становить 1 932 239 грн. 81 коп., та пеня за порушення строку виконання зобов'язання 6 780 932 грн. 21 коп., звернути стягнення на належні майновому поручителю ОСОБА_2 предмети іпотеки:

- садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з позначених на плані: під літ. "А,а,а(1),а(2)" - садового будинку, загальною площею 221,2 кв.м, гаражу - під літ. "Б", споруджень під №1-3, що розташований за адресою: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку площею 0,0998 га, для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Встановлено спосіб реалізації предметів іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, у процедурі виконавчого провадження.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - відмовлено.

На рішення суду першої інстанції принесена апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №СМ-SМЕ-505/158/2008, за яким ОСОБА_3 був наданий кредит у розмірі 163 400 доларів США строком до 23.06.2023 року, зі сплатою 6% річних за користування грошовими коштами (а.с. 8-13).

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором іпотеки №РМ-SМЕ-505/158/2008 від 26.06.2008 року передав банку в іпотеку належні йому на праві власності садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0998 га, для ведення садівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14-16).

05.03.2010 року між ПАТ "ОТП Банк", правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "ОТП Банк", і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, а 14.04.2010 року між ними укладено нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги, згідно яких та на підставі ст. ст. 512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України, ПАТ "ОТП Банк" відступило, а позивач набув права вимоги за кредитним договором №СМ-8МЕ-505/158/2008 від 23.06.2008 року і договором іпотеки №РМ-SМЕ- 505/158/2008 від 26.06.2008 року (а.с. 63-84 ).

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 514 цього ж Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав і надав ОСОБА_3 кредит в сумі 163 000 доларів США.

ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, з 16.01.2012 року взагалі припинив погашення тіла кредиту та процентів, у зв'язку з чим станом на 22.07.2013 року виникла заборгованість у розмірі 8 713 172 грн. 02 коп., з яких сума основного боргу складала 1 932 239 грн. 81 коп., та пеня за порушення строку виконання зобов'язання - 6 780 932 грн. 21 коп., що підтверджено розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с. 7).

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання майновий поручитель відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленої статтею 38 цього Закону.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 Постанови від 30 березня 2012 року №5 роз'яснив, що у рішенні суду обов'язково має зазначатись: загальний розмір вимог та його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Способом реалізації предмета іпотеки, у даному випадку, визначено шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій/.

Вимоги ст. 35 Закону України "Про іпотеку" позивачем були виконані, що визнано відповідачем в судовому засіданні суду першої інстанції та підтверджено письмовими вимогами позивача до відповідача про погашення боргу та попередженням про звернення стягнення на предмети іпотеки (а. с. 21-22).

Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовної заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Необґрунтованими є посилання у апеляційній скарзі на те, що у позивача згідно п. 3.4 договору купівлі-продажу кредитного портфелю відсутнє право звернення на предмет іпотеки, та Законом України від 03.06.2014 року "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", заборонено звернення стягнення на належне апелянту майно, що є предметом іпотеки, з наступних підстав.

Право на звернення стягнення на предмети іпотеки за кредитним договором №СМ- SМЕ-505/158/2008 від 23.06.2008 року і договором іпотеки №РМ- SМЕ-505/158/2008 від 26.06.2008 року позивач набув на підставі договору відступлення права вимоги від 14.04.2010 року (а. с.81-84).

Законом України від 03.06.2014 року "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", введено мораторій на примусове звернення стягнення на нерухоме житлове майно, яке є предметом іпотеки та використовується як місце постійного проживання майнового поручителя.

В даному випадку, предметом іпотеки є садовий будинок та земельна ділянка для ведення садівництва.

Згідно до Додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинку. Основні положення", садовий будинок не відноситься до житлового фонду.

Пунктом 2.4. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року №127 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773 визначено, що садовий будинок - це будинок для літнього (сезонного) використання.

Хоча якісні характеристики садового будинку і свідчать про те, що він може використовуватися як житло, проте це не змінює його статус садового будинку, у якому він був переданий в іпотеку, тому з огляду на ці обставини не може бути об'єктом, на який розповсюджуються правила Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Крім того, зареєстрованим постійним місцем проживання відповідача згідно паспорта на його ім'я, є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Необґрунтованим є також посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що укладений між ПАТ "ОТП Банк" та позивачем договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.05.2010 року та договір про відступлення права вимоги від 14.04.2010 року є незаконними, оскільки у встановленому законом порядку вказані договори не визнані недійсними.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, суд першої інстанції в межах заявлених вимог розглянув справу відповідно до вимог закону, дав належу оцінку наданим доказам, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: