Ухвала суду № 43441214, 02.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/1832/15 Головуючий у 1 інстанції: Федоренко О.І.

Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Стрелець Л.Г.

суддів Боєвої В.В.,

Каракуші К.В.,

при секретарі: Мосіній О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних районних електричних мереж на ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2014 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних районних електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення боргу за електроенергією,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних РЕМ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за електроенергією.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу, роз'яснено право на звернення до суду, після виконання вимог, передбачених ч.3 ст.118 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних РЕМ зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати і постановити нову ухвалу, якою. справу повернути до суду першої інстанції для розгляду питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Суд, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що останню подано без дотримання порядку, встановленого ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних районних електричних мереж заявило позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту нею електроенергію в сумі 2168,95 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Частиною 1 ст. 96 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано у разі, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Закон України „Про житлово - комунальні послуги" визначає, що предметом його регулювання є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (ст. 3).

Згідно зі ст.1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Закон України „Про електроенергетику" регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії (ст. 2).

Відповідно до ст.1 цього Закону, постачання електричної енергії - це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Енергопостачальники - це учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту; постачання електричної енергії - це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.

Предметом спору, що виник, є стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, а не стягнення заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, норми Закону України „Про житлово - комунальні послуги" не поширюються на правовідносини, що склалися між сторонами, оскільки ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних районних електричних мереж не є підприємством житлово-комунального комплексу, є суб'єктом господарювання, діяльність якого направлена на отримання прибутку від продажу електроенергії, а не на забезпечення потреб населення, тобто заявлені вимоги не підпадають під дію норми п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України.

Ці обставини свідчать про порушення судом порядку вирішення процесуального питання, що, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307,312,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Центральних районних електричних мереж задовольнити.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2014 року скасувати, матеріали за позовом ВАТ "Запоріжжяобленерго" повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: