Ухвала суду № 43438392, 31.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/501/15 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління ДВС ГУЮ у Черкаській області про визнання неправомірними та незаконними дій щодо внесення квартири АДРЕСА_1, належної позивачеві на праві приватної власності, до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та бездіяльність щодо не інформування позивача про такий факт та усунення порушення конституційного права; зобов'язання виключити квартиру АДРЕСА_1, належну позивачеві на праві приватної власності з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення законних прав позивача у сумі 15 тисяч гривень.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків до 16 березня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, а саме:

- в порушення п.4 ч.1 ст.106 КАС України зміст позовних вимог щодо визнання неправомірними та незаконними дій службових осіб ДВС ГУЮ у Черкаській області щодо внесення квартири АДРЕСА_1, належної на праві приватної власності, до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та їх бездіяльність щодо не інформування про такий факт та усунення порушеного конституційного права, є незрозумілим, оскільки неможливо встановити чи просить позивач визнати неправомірними та незаконними дії службових осіб щодо усунення порушеного конституційного права, чи йдеться про виключення майна (квартири) з реєстру заборон відчуження об'єктів;

- позивачем не надано доказів того, що йому було відмовлено у доступі до цивільної справи за результатами розгляду якої було видано виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.04.2007 №1-127 або до виконавчого провадження, зокрема до постанови державного виконавця Палкіна М.О. від 16.08.2007 № АА 352046 як підстави реєстрації обтяження;

- до позовної заяви надано ксерокопії/фотокопії документів, що не завірено у встановленому порядку;

- у позовній заяві не зазначено поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч.2 ст.181 КАС України;

- позивачем не зазначено з яких міркувань останній виходив, визначаючи розмір матеріальної і моральної шкоди, не надано доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат майнового і немайнового характеру.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Однак перелік вимог до позовної заяви, передбачений ст. 106 КАС України, є вичерпним, а викладені в оскаржувані ухвалі окремі вимоги до позовної заяви не є підставами для залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на наступне.

Щоб скористатися процедурою щодо залишення позовної заяви без руху, виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі. Зокрема, посилання суду першої інстанції на незрозумілість позовних вимог та відсутність у позовній заяві посилання на достатню кількість доказів, що можуть підтвердити обставини у справі не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з наведеної законодавчої норми не вбачається вимоги щодо форми копій документів, які надаються позивачем до суду разом із позовною заявою.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч.1 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність завірення копій документів, які додаються до позовної заяви.

Також, в своїй позовній заяві ОСОБА_2 зазначив про те, що датою, коли він дізнався про остаточне порушення його прав, є саме 26.02.2015 року, а тому посилання суду першої інстанції про те, що у позовній заяві не зазначено поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч.2 ст.181 КАС України є безпідставними.

Отже, постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції порушив право позивача на судовий захист, передбачений нормами КАС України.

Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому права позивача на розгляд його справи в адміністративному суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року -скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.