Ухвала суду № 43438089, 06.04.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" квітня 2015 р. № 927/532/15

Суддя Скорик Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська реставраційна майстерня", пр-т Миру 34, оф. 11, м. Чернігів, 14007

Відповідач: Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання права власності, виключення з опису та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська реставраційна майстерня" подано позов до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання права власності на вагончик - битовку на шасі тракторного причепа за позивачем, виключення з опису арештованого майна публічного акціонерного товариства "Чернігівреставрація" і відмінити результати електронних торгів, незаконно вилучене майно повернути позивачу.

Пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 1, 2 абзацу 2 частини другої статті 4 Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 розмір мінімальної заробітної плати складає 1218,00 грн.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст.ст. 54, 55 ГПК такий обов’язок покладається на позивача.

При цьому слід враховувати, що у відповідності до п.2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, позов пред’явлено з вимогами як майнового так і не майнового характеру.

В супереч зазначеним вимогам позивачем не визначено ціни позову - вартість майна , що позбавляє можливість визначення належної до сплати суми судового збору.

Платіжним дорученням № 17 від 02.04.2015 судовий збір сплачено тільки за вимогу немайнового характеру, отже, вказане платіжне доручення не може бути прийняте судом як доказ належної сплати судового збору по всім заявленим вимогам майнового та немайнового характеру, оскільки позивачем оплачено тільки одну немайнову вимогу.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.

Пунктом 3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, зокрема, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В позовній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо виключення спірного майна з акта опису арешту та не надано документів, підтверджуючих ці обставини, (який саме акт опису та арешту, ким складений з доданням належної його копії).

У відповідності до п.2 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, в позовній заяві зазначається повне найменування сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності.

В порушення вищезазначених вимог в поданій позовній заяві не зазначено повного найменування відповідача по справі, а саме не зазначено ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності, що не дає суду можливості визначити до якої саме юридичної особи подано позов.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не зазначено повного найменування сторін, не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не подано доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі,.

Крім того, позивач в якості третьої особи вказує публічне акціонерне товариство «Чернігівреставрація» (без зазначення ідентифікаційного коду). Відповідно до п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Одночасно суд звертає Вашу увагу, що згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Позов подано ні до боржника ні до особи в інтересах якої накладено арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 2, 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток на 29 арк.

Суддя Скорик Н.О.