Рішення № 43437376, 24.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/13/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015 Справа № 908/403/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4)

до відповідача Державного підприємства "Артемвугілля" (84130, Донецька область, м.Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66)

про стягнення 7245512 грн. 07 коп. основного боргу за кредитним договором № 84/КЛ/10 від 29.12.2010 р., 402703 грн. 89 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1427004 грн. 30 коп. пені

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Маркова В.Є., дов. від 15.10.2014 р.

Відповідача - не з'явився

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 7245512 грн. 07 коп. основного боргу за кредитним договором № 84/КЛ/10 від 29.12.2010 р., 402703 грн. 89 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1427004 грн. 30 коп. пені.

Розгляд справи, призначений на 19.02.2015 р., відкладався до 11.03.2015 р., 24.03.2015р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 24.03.2015р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позову зазначає, що 29.12.2010 р. ПуАТ «Донгорбанк» (правонаступником прав та зобов'язань якого є позивач) та ДП «Артемвугілля» укладено кредитний договір № 84/КЛ/10, на виконання умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 12553000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 259-14 від 29.12.2010 р. Згідно п. 4.3.1- 4.3.2 кредитного договору відповідач зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором, але не пізніше 28 грудня 2011 р. Відповідачем не виконано обов'язок з повного повернення кредиту. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач укладав з відповідачем угоди щодо умов погашення простроченої заборгованості за кредитним договором (угода від 31.07.2012 р., угода від 31.01.2013 р., та угода від 27.03.2013 р. Заборгованість відповідача за кредитним договором складає 7245512 грн. 07 коп. та заборгованість за процентами за користування кредитом складає 402703 грн. 89 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань до стягнення заявлено 1410115 грн. 73 коп. пені за прострочення повернення кредиту, нарахованої за період з 10.01.2014 р. по 10.12.2014 р., та 16888 грн. 57 коп. пені за прострочення сплати процентів, нарахованої за період 26.02.2014 р. по 10.12.2014 р.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що через відсутність первинних документів, які знаходилися на зберіганні та у роботі в приміщення ДП «Армтевугілля» за адресою м.Горлівка, пр. Леніна, 13 (доступ до приміщенні неможливий у зв'язку проведенням на території міста Горлівки анти терористичної операції), відповідач не має можливості визнати або спростувати наявність заборгованості перед ПуАТ «ПУМБ» саме у визначеному позивачем розмірі. Крім того, зазначає, що суму в розмірі 734580 грн. 43 коп., яка сплачена відповідачем за період з 17.01.2014 р. по 29.10.2014 р. позивач мав спрямувати на погашення заборгованості за кредитом. Натомість, позивач, як вбачається із розрахунку частину отриманих грошових коштів врахував не у погашення основного боргу за кредитом, а у погашення відсотків, які за умовами договору погашаються у четверту (останню) чергу. Повідомлення про зміну черговості виконання грошових зобов'язань, як це передбачено п. 4.2.8, відповідачу не надходили. Щодо суми несплачених процентів у сумі 402703 грн. 89 коп. відповідач зазначає, що розмір процентів обраховувався позивачем виходячи з суми боргу за кредитом у розмірі 7245512,07 грн., а фактично сума основного боргу є меншою на 734580 грн. 43 коп., сума несплачених відсотків, визначена позивачем, є завищеною, оскільки зменшення суми основного боргу має наслідком зменшення суми процентів за користування ним. Позовні вимоги про стягнення суми відсотків у розмірі 402703,89 грн. відповідач вважає безпідставними. Нарахування пені відповідач також вважає безпідставним, оскільки ДП «Артемвугілля» є суб'єктом, на якого розповсюджується дія ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Щодо неустойки, яка була нарахована до 14.04.2014 р. відповідач просить зменшити її розмір відповідно до ст.. 83 ГПК України.

У судове засідання представник відповідача не з'явився.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 24.03.2015 року.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 29.12.2010 р. Публічним акціонерним товариством «Донгорбанк» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є позивач по даній справі, банк) та Державним підприємством «Артемвугілля» укладено кредитний договір № 84/КЛ/10, за умовами якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 12553000 грн. Пунктом 2.1.4 договору передбачено, що за користування кредитом за строковою заборгованістю позичальник сплачує проценти в розмірі 17% річних. Строк повернення кредиту - 28 грудня 2011 р. (п. 2.1.3 договору). Кредитний договір діє в редакції додаткової угоди від 01.04.2011 р.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов кредитного договору № 84/КЛ/10 від 29.12.2010 р. банк перерахував на рахунок ДП «Артемвугілля» грошові кошти в розмірі 12553000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 259-14 від 19.12.2010 р.

Згідно доданих матеріалів підприємство «Артемвугілля» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі у встановлені терміни та в узгоджених розмірах не виконувало, кредитні кошти не повертало та відсотки за користування кредитними ресурсами своєчасно не сплачувало.

Сторонами укладалися угоди від 31.07.2012 р., 31.01.2013 р., від 27.12.2013 р. щодо умов погашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, яким узгоджено періоди погашення основного боргу за кредитом на 2012 р., на 2013 р. та на 2014 р.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, за змістом ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином у встановлені строки не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом. Згідно розрахунку позивача, який підтверджено наявними у справі доказами, відповідач повернув кредитні кошти частково в сумі 5307487 грн. 93 коп. Заборгованість за кредитним договором № 84/КЛ/10 від 29.12.2010 р. складається з заборгованості по кредиту в розмірі 7245512 грн. 07 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 402703 грн. 89 коп., нарахованим по 10.12.2014 р.

Відповідач в обґрунтування заперечень стверджує, що ним здійснено погашення суми основного боргу в розмірі 734580 грн. 43 коп., та вважає, що банк безпідставно зарахував вказану суму в рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Пунктом 4.3.5 кредитного договору № 84/КЛ/10 від 29.12.2010 р. (в редакції договору про внесення змін від 01.04.2011 р.) передбачено, що за наявності заборгованості за кредитом та/або платі за кредит (процентам, комісії) банк має право направляти кошти на погашення заборгованості у наступній черговості:

- у першу чергу сплаті підлягає не сплачена в строк плата за кредит (якщо така несплата буде мати місце);

- у другу чергу сплаті підлягає строкова плата за кредит;

- у третю чергу сплаті підлягає пеня за несплату в строк плати за кредит (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце);

- у четверту чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість з поверхня кредиту (якщо прострочення буде мати місце)

- у п'яту чергу сплаті підлягає сума пені за непогашення в строк Кредиту (якщо прострочення буде мати місце);

- у шосту чергу сплаті підлягає строкова сума кредиту, не пізніше строку, передбаченого п. 2.1 цього договору.

Погашення заборгованості кожної наступної черги повинне здійснюватися винятково після повернення погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Оскільки відповідач допускав порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів та мало місце прострочення виконання зобов'язань, суд вважає, що банком правомірно розподілено сплачені відповідачем кошти в розмірі 734580 грн. 43 коп., внаслідок чого доводи відповідача суд вважає безпідставними.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань за кредитним договором № 84/КЛ/10 від 29.12.2010 р., доводи відповідача спростовано вищевикладеним. Таким чином, оскільки зобов'язання за кредитним договором позичальником не виконані, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 7245512 грн. 07 коп. заборгованості по кредиту та 402703 грн. 89 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором № №84/КЛ/10 у відповідності до п. 6.1 кредитного договору банком заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 1410115 грн. 73 коп., нараховану за період з 10.01.2014 р. по 10.12.2014 р., та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 16888 грн. 57 коп., нараховану за період з 26.02.2014 р. по 10.12.2014 р.

Пунктом 6.1 кредитного договору № 84/КЛ/10 передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення кредиту/частини кредиту або несвоєчасного здійснення плати за кредит або будь-яких інших платежів відповідно до умов цього договору, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені на суму простроченої заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за весь час прострочення повернення кредиту/частини кредиту/, плати за кредит за кожний день прострочення з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо доводів відповідача про застосування п. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд зазначає: по-перше, дію розпорядження КМУ України від 30.10.2014 р. № 1076-р зупинено. По-друге, відповідно до умов договору строк повернення кредитних коштів було встановлено до 28.12.2011 р. При цьому, відповідач тривалий час допускав неналежне виконання зобов'язань та не дотримувався узгоджених графіків погашення заборгованості починаючи з 2012 р. Також суд критично ставиться до клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки у зв'язку обставинами, що виникли у 2014 році та зазначає, що стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, тому зменшення розміру неустойки це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість. Дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан і ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідачем не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру пені.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Договором (п. 6.1) встановлений інший період розрахунку пені.

Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 526, 530, 553, 554, 610, 611, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Артемвугілля" (84130, Донецька область, м.Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, ЄДРПОУ 32270533) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829) 7245512 (сім мільйонів двісті сорок п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 07 коп. основного боргу, 402703 (чотириста дві тисячі сімсот три) грн. 89 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1427004 (один мільйон чотириста двадцять сім тисячі чотири) грн. 30 коп. пені, 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 01 квітня 2015 року.

Суддя І.А. Попова