Постанова № 43435392, 01.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 876/11045/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в адміністративній справі № 819/1998/14-a за позовом ОСОБА_2 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - керівник апарату Підгаєцького районного суду Тернопільської області Богдан І.Г., заступник керівника апарату Підгаєцького районного суду Тернопільської області Вербицька Л.З., територіальне управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив скасувати наказ заступника керівника апарату Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2014 року № 12-к «Про звільнення помічника судді Горуц Р.О. - ОСОБА_2.» і наказ в.о. керівника апарату Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2014 року № 13-к «Про анулювання наказу № 12-к від 13.08.2014 р. про переведення ОСОБА_2»; зобов'язати відповідача поновити його на посаді секретаря Підгаєцького районного суду Тернопільської області, виплатити кошти за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача 30 000 грн відшкодування моральної шкоди.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що рішення суду першої інстанції є суперечливим, прийнятим за невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання повторно не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Як видно із матеріалів справи, відповідно до наказу № 5-к від 19 вересня 2013 року ОСОБА_2 було призначено з того ж числа на посаду помічника судді Підгаєцького районного суду Горуца Р.О., на час виконання ним повноважень судді Підгаєцького районного суду, тимчасово, на час перебування основного працівника ОСОБА_5 відпустці по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, до фактичного виходу його на роботу, за його згодою, з посадовим окладом згідно штатного розпису; цим же наказом ОСОБА_2 присвоєно одинадцятий ранг, п'ятої категорії державного службовця (а.с.117).

12 серпня 2014 року від ОСОБА_2 на адресу керівника апарату Підгаєцького районного суду надійшла заява про переведення його з посади помічника судді на посаду секретаря судового засідання цього суду, яка була зареєстрована в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за № 2017 від того ж числа (фактично № 2016) (а.с.45).

Того ж числа від нього на адресу керівника апарату Підгаєцького районного суду надійшла заява про переведення його з посади помічника судді на вакантну посаду секретаря суду, оскільки в раніше поданій ним заяві ним помилкового було зазначено про переведення на посаду секретаря судового засідання, яка є зайнятою, замість секретаря суду, яка є вакантною. На заяві є резолюція від того ж числа (а.с.8).

На підставі заяви ОСОБА_2 13 серпня 2014 року керівником апарату Підгаєцького районного суду Гальковичем Р.І. було видано наказ за № 12-к «Про переведення ОСОБА_2.», яким ОСОБА_2 було переведено з тимчасової посади помічника судді Підгаєцького районного суду на тимчасову посаду секретаря суду на час перебування основного працівника ОСОБА_7 у відпустці по догляду за дитиною - сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трирічного віку, до фактичного виходу її на роботу, з 13 серпня 2014 року за його згодою, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.9).

14 серпня 2014 року, у зв'язку зі звільненням керівника апарату Підгаєцького районного суду, заступником керівника апарату цього суду було видано наказ за № 12-к «Про звільнення помічника судді Горуц Р.О. - ОСОБА_2.», яким ОСОБА_2 було звільнено з тимчасової посади помічника судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О., у зв'язку з закінченням строкового трудового договору з 15 серпня 2014 року, на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України. Наказано також виплатити йому грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у кількості 25 календарних днів за відпрацьований період роботи з 19.09.2013 р. по 18.09.2014 р. Підставою для видання цього наказу зазначено закінчення часу перебування основного працівника ОСОБА_5 у відпустці по догляду за дитиною (а.с.11).

Надалі, 15 серпня 2014 року, виконуючим обов'язки керівника апарату Підгаєцького районного суду було видано наказ за № 13-к «Про анулювання наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року про переведення ОСОБА_2.» (а.с.12).

Підставами для винесення цього наказу зазначено те, що на час видачі наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року Галькович Р.І. не мав повноважень керівника апарату суду, так як наказом територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області № 50-к від 13 серпня 2014 року відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України він був звільнений з цієї посади і з цього числа. Також було порушено порядок переведення з тимчасової посади помічника судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області на тимчасову посаду секретаря суду на час перебування основного працівника суду у зв'язку з непроходженням стажування та конкурсу, як це передбачено при прийнятті на посаду секретаря суду, а також з урахуванням того, що порядковий номер наказу 12-к в книзі особового складу під даним номером, який зазначений у виданому Гальковичем Р.І. наказі міститься інший наказ, під порядковим номером 12-К від 14 серпня 2014 року про звільнення з тимчасової посади помічника судді Підгаєцького районного суду Горуца Р. О. - ОСОБА_2., у зв'язку із закінченням строкового договору.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивача було призначено на посаду помічника судді Підгаєцького районного суду за поданням судді Горуца Р.О. без проведення конкурсу.

Тому, прийняття особи, яку було призначено на позаконкурсних умовах, на посаду державного службовця третьої - сьомої категорій можливе лише за результатами конкурсу, або за умови наявності передумов, передбачених Положенням про порядок стажування у державному органі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 1 грудня 1994 року або Положенням про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 28 лютого 2001 року.

Також, переведення позивача на тимчасову посаду секретаря суду було здійснено неповноважною особою і з необгрунтованим наданням йому переваг перед іншою особою, яка також предендувала на переведення на цю посаду.

Крім того, позивачем не надано, а судом в ході розгляду справи не здобуто жодних доказів того, що позивач з 13 серпня 2014 року приступав до виконання обов'язків секретаря Підгаєцького районного суду, ознайомлювався із посадовими обов'язками та виконував будь-яку роботу згідно посадових обов'язків секретаря суду.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Статтею 15 Закону України «Про державну службу» визначено, що прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 27 цього Закону просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі.

За приписами частин першої, третьої та четвертої Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника, правовий статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та положенням про помічника судді, що затверджується Радою суддів України.

Помічники суддів прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду, на них поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Відповідно до пунктів 14, 19, 27 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14, порядок перебування на державній службі помічника судді регулюється Законом України «Про державну службу», іншими нормативно-правовими актами України.

Помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України «Про державну службу» на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) - за наказом керівника апарату відповідного суду.

Якщо помічник судді не згоден із продовженням перебування на державній службі на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду, або якщо суддя не вносить подання про його призначення, то він підлягає звільненню з посади на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України або за наявності вакантних посад у апараті суду йому може бути запропоновано іншу посаду в суді.

Абзацом другим пункту 1 та підпунктом «а» цього ж пункту постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 року № 423 «Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» установлено, що прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», та на інші прирівняні до них посади проводиться за конкурсним відбором у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169, крім випадків, коли інше передбачено законами України.

Установити, що без конкурсного відбору або стажування можуть також прийматися державні службовці на посади спеціалістів при переміщенні їх в межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю.

Як визначено пунктами 1, 5 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169, відповідно до цього Порядку проводиться конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій (далі - конкурс), крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад.

Переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.

Згідно із підпунктом «в» підпункту 5 пункту 1 та підпунктом «а» підпункту 6 пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 88-р «Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців» посада помічника судді місцевого суду відноситься до п'ятої категорії, а посада секретаря суду - до шостої категорії посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що переведення позивача відповідно до наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року «Про переведення ОСОБА_2.» з тимчасової посади помічника судді місцевого суду (п'ята категорія держслужбовця) на тимчасову вакантну посаду секретаря цього суду (шоста категорія держслужбовця) без проведення конкурсу, без проходження стажування та перебування у кадровому резерві на цю посаду не суперечить цим нормам і повністю узгоджується з ними.

Як видно із наказу № 5-к від 19 вересня 2013 року, строк трудового договору позивача ОСОБА_2 на тимчасовій посаді помічника судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О. закінчувався 18 серпня 2014 року, хоча наказом від 14 серпня 2014 року № 12-к «Про звільнення помічника судді Горуц Р.О. - ОСОБА_2.» його було звільнено з цієї тимчасової посади, у зв'язку з закінченням строкового трудового договору з 15 серпня 2014 року, тобто передчасно. Надалі, керівником апарату було внесено відповідні зміни до цього наказу щодо зміни дати звільнення позивача з «14 серпня 2014 року» на «18 серпня 2014 року», про що видано наказ № 19-к від 07 листопада 2014 року.

Також необхідно зазначити, що станом на час прийняття зазначеного вище наказу за № 12-к від 14 серпня 2014 року «Про звільнення помічника судді Горуц Р.О. - ОСОБА_2.» останній вже не працював на цій посаді, оскільки був переведений на тимчасову посаду секретаря суду відповідно до чинного на той час наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року «Про переведення ОСОБА_2.». Тобто, відповідно до наказу від 14 серпня 2014 року, було проведено звільнення позивача з посади, яку він на той час фактично не обіймав.

Як видно із копії табеля обліку робочого часу за серпень 2014 року Підгаєцького районного суду, трудові відносини ОСОБА_2 з відповідачем після цього були продовжені, на що вказує відмітка у табелі про те, що 15 серпня 2014 року ОСОБА_2 відпрацював повний робочий день.

Надалі, видаючи наказ за № 13-к від 15 серпня 2014 року «Про анулювання наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року про переведення ОСОБА_2.», виконуючий обов'язки керівника апарату Підгаєцького районного суду скасував таке переведення, привівши трудові відносини сторін у справі до попереднього стану, тобто фактично поновив позивача на попередньо займаній ним тимчасовій посаді помічника судді цього суду, з якої той уже був звільнений напередодні.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання виконуючого обов'язки керівника апарату Підгаєцького районного суду у наказі № 13-к від 15 серпня 2014 року «Про анулювання наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року про переведення ОСОБА_2.» на те, що на час видачі наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року Галькович Р.І. не мав повноважень керівника апарату суду, так як наказом територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області № 50-к від 13 серпня 2014 року відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України він був звільнений з цієї посади і з цього числа, з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 241-1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

З огляду на зазначене, працівник вважається звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення. Оскільки наказ про звільнення Гальковича Р.І. з посади було видано 13 серпня 2014 року і зазначено про звільнення його з посади із цього числа, останній вважається звільненим з 14 серпня.

Викладене також підтверджується і приписами абзацу другого підпункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року за № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110), де прямо зазначається, що «днем звільнення вважається останній день роботи».

Тобто день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Це також підтверджується і наявною в матеріалах справи копією табеля обліку робочого часу за серпень 2014 року Підгаєцького районного суду, де навпроти прізвища Гальковича Р.І., керівника апарату суду, 13 серпня 2014 року відмічено як відпрацьований робочий день.

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними покликання відповідача на порушення порядку переведення з посади помічника судді на посаду секретаря суду, що здійснивши переведення ОСОБА_2 на посаду, на яку в той же час претендувала інша особа (ОСОБА_9.), керівником апарату Гальковичем Р.І. було необґрунтовано надано перевагу одному державному службовцю, який претендував на переведення на вакантну посаду перед іншим, з огляду на таке.

Як видно із реєстру вхідної кореспонденції, заява ОСОБА_2 була подана і зареєстрована раніше.

У справі також відсутні будь-які докази того, що внаслідок переведення позивача на тимчасову посаду секретаря суду були порушені які-небудь права відповідача, а інша особа, що претендувала на цю посаду, оскаржила наказ про таке переведення позивача.

Крім того, вказана обставина не була зазначена серед підстав видання наказу від 15 серпня 2014 року за № 13-к «Про анулювання наказу № 12-к від 13 серпня 2014 року про переведення ОСОБА_2.», тому при перевірці законності цього наказу не повинна братись до уваги.

При цьому, всупереч положенням статті 71 КАС України, суд перекладає на позивача обов'язок доказування законності дій керівника апарату Підгаєцького районного суду - посадової особи відповідача щодо переведення позивача на тимчасову посаду секретаря суду та щодо відсутності реєстрації наказу № 12-К від 13.08.2014 р. «Про переведення ОСОБА_2.» у Книзі реєстрації наказів по особовому складу, при тому, що позивач не несе відповідальності за дії цієї особи.

Попри це, як видно із матеріалів справи, 14.08.2014 р. позивач подавав на ім'я керівника апарату Підгаєцького районного суду заяву із вимогою забезпечити виконання трудового законодавства, а саме: занесення відповідальною особою до книги наказів з особового складу відомостей щодо наказу № 12-к від 13.08.2014 р. «Про переведення ОСОБА_2.» (а.с.10).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувані накази відповідача необхідно скасувати, як незаконні, а відповідно до статті 235 КЗпП україни - поновити позивача на тимчасовій посаді секретаря суду і стягнути на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу - з дати звільнення (з 15 серпня 2014 року) й по дату постановлення судового рішення (по 01 квітня 2015 року).

Розрахунок середньої заробітної плати судом проведено відповідно до пунктів 5 - 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, а саме:

((1324,54 грн + 1778,08 грн) : 42 дні) х (10 днів + 88 днів + 61 день + 1 день) = 11819,20 грн.

Оскільки, відповідно до норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України 22 жовтня 2010 року за № 12, головним розпорядником коштів, передбачених у бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду, колегія суддів вважає за необхідне стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_2 з територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити, з огляду на неподання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння такої шкоди та її розміру.

Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в адміністративній справі № 819/1998/14-a скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати наказ заступника керівника апарату Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 14 березня 2014 року № 12-к «Про звільнення помічника судді Горуц Р. О. - ОСОБА_2.».

Скасувати наказ виконуючого обов'язки керівника апарату Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2014 року № 13-к «Про анулювання наказу № 12-к від 13.08.2014 р. про переведення ОСОБА_2».

Поновити ОСОБА_2 на посаді секретаря Підгаєцького районного суду Тернопільської області з 15 серпня 2014 року.

Стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14 серпня 2014 року по 01 квітня 2015 року в сумі 11 819 (одинадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) гривень 20 коп., без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена у повному обсязі 03 квітня 2015 року.