Ухвала суду № 43435335, 11.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2015 року

справа № 808/1694/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від

23 квітня 2014 року у справі №808/1694/14

за позовом

до відповідача

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП»

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП» (далі по тексту – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002982212 від 13 листопада 2013 року.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що в акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, не наведено жодних фактів узгодженості дій посадових осіб ТОВ «ІНКОМ-ВП» з його контрагентом – ТОВ «Фениксторг» з метою незаконного отримання податкової вигоди. Відповідачем не доведено безтоварності господарських операцій та відсутності економічного ефекту при їх здійсненні.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі №808/1694/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем не доведено правомірність включення ним до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 56934,84 гривень по взаємовідносинах з ТОВ «Фениксторг», оскільки відсутні докази транспортування товару, а, відповідно, і реальності здійснення господарської операції.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі №808/1694/14 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. Твердження контролюючого органу про фіктивність діяльності ТОВ «Фениксторг» без наявності відповідних судових рішень є перевищенням повноважень. Факт оприбуткування товарів та їх придбання у ТОВ «Фениксторг» в липні 2013 року підтверджується договором поставки, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками, а факт використання даних товарів в господарській діяльності підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 20 (склад), а також актами списання даних товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимог апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі №808/1694/14 та задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 08 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2013 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фениксторг» за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року, результати якої оформлено актом №1311/08-28-22-12/38229192 від 24 жовтня 2013 року.

Відповідач в акті перевірки вказує, що позивачем до перевірки не надано жодного документу, яким підтверджено взаємодію з контрагентом ТОВ «Аламотрейд» в частині транспортування товару, отриманого від ТОВ «Фениксторг», тобто перевезення товару не підтверджено.

Висновками вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 56935 грн., у тому числі за липень 2013 року на суму 56935 грн.

13 листопада 2013 року на підставі акта перевірки №1311/08-28-22-12/38229192 від 24 жовтня 2013 року податковим органом по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0002982212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 85402,50 гривень, в т.ч. на 56935 гривень - за основним платежем, 28467,50 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Згідно матеріалів справи, 29.03.2013 між позивачем та ТОВ «Фениксторг» було укладено договір поставки № 29/03, на підтвердження виконання якого позивач надав видаткові та податкові накладні за липень 2013 року на загальну суму 341 609,04 гривень, в т.ч. ПДВ у сумі 56 934,84 гривень.

Згідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження правомірності формування показників податкової звітності, пов’язаних із правовідносинами з ТОВ «ІНКОМ-ВП», на предмет відповідності вимогам ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів звертає увагу на те, що всі видаткові накладні, надані позивачем, (а.с.85-89 т.1) не містять відомостей щодо місця їх складення, що є обов’язковим згідно чинного законодавства та враховуючи, що особи, зазначені в накладних,розташовані у різних областях.. Видаткові накладні №РН-0000119 від 01 липня 2013 року, №РН-0000134 від 03 липня 2013 року, №РН-0000136 від 04 липня 2013 року, №РН-0000153 від 15 липня 2013 року не містять відомостей щодо прізвища та посади особи, яка отримала товар. Видаткова накладна №РН-0000140 від 17 липня 2013 року підписана особою, посада якої не вказана. Таким чином, подану позивачем інформацію на паперових носіях, яка має назву «видаткова накладна», не можна визнати документом первинного бухгалтерського обліку, визначення якого надано ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відповідно підставою для формування показників податкової звітності.

Судом також встановлено наступне. Відповідно до пояснень позивача, товар, придбаний ним у ТОВ «Фениксторг», с.Радсад, Миколаївська область, було транспортовано із м.Києв з використанням послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортні накладні. Однак, відповідно до названих накладних відправником товару є ТОВ «Аламотрейд», отримувачем - ТОВ «ІНКОМ-ВП», м.Запоріжжя. Названі накладні не містять будь-яких відомостей стосовно ТОВ «Фениксторг», а також найменування товарів. Отже, відомості на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Фениксторг» у товарно-транспортних накладних відсутні. Посилання позивача на обставину, що між ТОВ «Аламотрейд» та ТОВ «Фениксторг» було укладено договір транспортної експедиції №01/07-13 від 01.07.2013р., не приймаються судом, оскільки до матеріалів справи надано ксерокопію названого договору, що не завірена будь-яким чином.

Доказів щодо здійснення платежів на адресу ТОВ «Фениксторг» до суду не надано. Як свідчить зміст акту перевірки, станом на 01 липня 2013 року ТОВ «Інком ВП» має кредиторську заборгованість перед ТОВ «Фениксторг» в розмірі 282975,23 грн., станом на 31 липня 2013 року – 524584,27 грн.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем під час перевірки та до суду не було надано належних документів на підтвердження показників податкового обліку, пов’язаного з ТОВ «Фениксторг».

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним прийняте податковим органом у спірних правовідносинах рішення, висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог не спростовується доводами апеляційної скарги, підстави для скасування постанови суду від 23 квітня 2014 року відсутні, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі №808/1694/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко