Рішення № 43416651, 01.04.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2947/14-ц Номер провадження 22-ц/786/474/15Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С., при секретарі: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову посилався на те, що 05 грудня 2012 року між сторонами укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кошти у розмірі 8 851,79 грн. зі сплатою 25% річних та строком користування до 04 грудня 2014 року. Відповідач не виконувала взяті на себе зобов'язання в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 11 261,97 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» заборгованість по кредитному договору № 1/25/P3GK/07-07-11/0219 від 05 грудня 2012 року у розмірі 4 330 грн. 94 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилось за відсутності сторін по справі, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідач про час та місце слухання справи є повідомленим виходячи з положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку що скарга підлягає частковому задоволенню.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 05 грудня 2012 року між сторонами укладений договір про надання споживчого кредиту №1/25/P3GK/07-07-11/0219, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 851, 79 грн. зі сплатою 25% річних, сплатою щомісячної комісії за обслуговування рахунку в сумі 0,5% на строк з 05 грудня 2012 року по 04 грудня 2014 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка утворилась станом на 25 березня 2014 року в сумі 11 261 грн. 97 коп.

Згідно довідки №2882/07 від 22 липня 2014 року виданої начальником Відділення №25 ПАТ «АКБ «Капітал» вбачається, що станом на цю дату розмір заборгованості відповідача складається з 2 484 грн. 66 коп. основна заборгованість, 1 846 грн. 28 коп. прострочена заборгованість (а.с.71).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції враховуючи суму заявлених позовних вимог та надані позивачем докази на підтвердження своїх вимог, виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 4 330 грн. 94 коп. (2 484 грн. 66 коп. основна заборгованість, 1 846 грн. 28 коп. прострочена заборгованість).

Колегія суддів, виходячи з обставин справи та положень цивільного законодавства погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за взятим кредитом, в сумі 4 330 грн. 94 коп.

Проте, судова колегія вважає, що районним судом при вирішення даного спору, в результаті надання неналежної оцінки доказів, залишено поза увагою доводи позивача щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені і штрафу за користування кредитом, в зв'язку з чим, допущено невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що довідка від 22.07.2014 року, яка видана начальником відділення №25 ПАТ «АКБ «Капітал» у м. Полтава та виписка з особового рахунку за період з 05.12.2012 року по 15.07.2014 року, відповідно до якої загальна сума заборгованості за кредитом становить 4 330 грн. 94 коп., відображає та підтверджує реальну суму боргу за кредитним договором, укладеним з відповідачем, в частині тіла кредиту, процентів та комісії. Даних про погашення відповідачем, за вказаний період, неустойки за порушення зобов'язання, ні довідка, ні виписки з особового рахунку не містять, що вказує на їх наявність. Це при тому, що відповідачем інших доказів з даного приводу не надано.

Позивачем в цій частині позовні вимоги не змінювалися, останній від них не відмовлявся та не прохав залишити їх без розгляду, а тому відповідно вони підлягали розгляду відповідно до наявних доказів.

В порушення ст.ст. 212, 214 ЦПК України, місцевим судом зазначені вище докази належним чином не досліджено, внаслідок чого при прийняті рішення не взято до уваги, що надані позивачем матеріали не відображають реальний стан наявної у відповідача заборгованості з неустойки нарахованої позивачем за кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, та у відповідності зі ст. 530 цього кодексу, у встановлений строк відповідно до договору.

Відповідно до норм статей 610, 612, 629 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Беручи до уваги обставини справи, наведені положення закону, колегія суддів, вважає, що оскільки відповідачем було допущено порушення зобов'язання, а договором укладеним між сторонами, було передбачено відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді неустойки, тому вимоги позивача про стягнення пені та штрафу підлягають до задоволення, відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів. Рішення суду повинно ґрунтуватись на нормах закону та доказах, досліджених при розгляді справи. А тому, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи, не ґрунтуються на нормах закону та порушують норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і штрафу та постановлення в цій частині нового рішення про їх задоволення.

При визначені розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідачки, колегія суддів вважає, за необхідне виходити із розрахунків даних сум, які були подані позивачем з позовною заявою, а не розрахунків які містяться в апеляційній скарзі та відповідно не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи апелянта в частині неналежності наданих до суду доказів відділенням позивача у м. Полтаві є необґрунтованими, а тому не беруться до уваги.

Судові витрати понесені позивачем по оплаті судового збору при подачі позову до суду в сумі 243, 60 грн. (а.с.1) та судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 121,80 грн. (а.с.84) документально підтвердженні та складають загальну суму 365, 40 грн.

Зазначена сума судових витрат, відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і штрафу - скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код за ЄДРПОУ 13486837, код банку 334828) пеню за порушення строків повернення кредиту у сумі 473, 65 (чотириста сімдесят три грн. 65 коп.) гривень; пеню за порушення строків сплати процентів та користування кредитними коштами у сумі 282, 27 (двісті вісімдесят дві грн. 27 коп.) гривень; штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 4 425, 90 (чотири тисячі чотириста двадцять п'ять грн. 90 коп.) гривень, а всього - 5 181,82 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят одна гривня вісімдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код за ЄДРПОУ 13486837, код банку 334828)в рахунок відшкодування понесених судових витрат в сумі 365, 40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень сорок копійок).

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин