Ухвала суду № 43413794, 30.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 березня 2015 року м. Київ В/800/1713/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:судді -доповідача: суддів: Чумаченко Т.А. Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В., Кравцова О.В., Сороки М.О.,розглянувши питання про допуск справи до провадження за заявою Національного банку України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 грудня 2014 року, постановленої за результатами розгляду касаційних скарг Національного банку України та заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-Фонд» до Національного банку України, треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Базис», громадська організація «Об'єднання вкладників «Базис», публічне акціонерне товариство «Інвестор», товариство з обмеженою відповідальністю «Вовчанський міжрайагропостач», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю прокуратури міста Києва, про скасування постанови №357 від 23 серпня 2012 року, - в с т а н о в и л а: За результатами розгляду касаційних скарг Національного банку України та заступника прокурора м. Києва Вищим адміністративним судом України 24 грудня 2014 року постановлена ухвала, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва

від 14 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду

від 21 жовтня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду касаційної інстанції, Національний банк України 25 березня 2015 року звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України

від 24 грудня 2014 року, в якій посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Зокрема, скаржник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України

від 28 липня 2011 року у справі за позовом страхової компанії «Лемма» у формі акціонерного товариства закритого типу до Національного банку України, треті особи: тимчасовий адміністратор публічного акціонерного товариства «Земельний банк» ОСОБА_15, публічне акціонерне товариство «Земельний банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, первинна професійна спілка «Профспілка працівників публічного акціонерного товариства «Зембанк», про визнання бездіяльності незаконною та скасування постанови.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Проте, судове рішення, на яке скаржник посилається як на підставу перегляду справи, - не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, - з огляду на наступне.

Порівнявши ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 грудня 2014 року та рішення, на яке посилається скаржник, колегія суддів дійшла висновку про відсутність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, оскільки подібними є правовідносини, які мають тотожний суб'єктний склад, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що зазначена справа не може бути допущена до перегляду Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :У допуску справи до провадження за заявою Національного банку України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України

від 24 грудня 2014 року, постановленої за результатами розгляду касаційних скарг Національного банку України та заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-Фонд» до Національного банку України, треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Базис», громадська організація «Об'єднання вкладників «Базис», публічне акціонерне товариство «Інвестор», товариство з обмеженою відповідальністю «Вовчанський міжрайагропостач», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю прокуратури міста Києва, про скасування постанови №357 від 23 серпня 2012 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: