Ухвала суду № 43413665, 20.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 березня 2015 року м. Київ В/800/1543/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши на відповідність вимогам статей 239 і 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заяву Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року (К/800/6847/15) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Житлобудвест» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

18 березня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Житлобудвест» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Стаття 237 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

3) порушення норм матеріального чи процесуального права , що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 2 статті 239 вказаного Кодексу визначено, що у заяві про перегляд судових рішень зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року не наведено різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, відсутнє обґрунтування неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема не конкретизовано, які ж саме однакові норми матеріального права, на думку заявника, по-різному застосовані судом (судами) касаційної інстанції, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та не додано оформлений належним чином документ, який підтверджує повноваження особи, що видала довіреність особі, яка подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року.

Таким чином, суддею встановлено, що заява подана без додержання зазначених вище вимог статей 238, 239 та 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим заявник має усунути вказані вище недоліки у встановлений суддею строк та надати Вищому адміністративному суду України: різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах; надати копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах; оформлений належним чином документ, який підтверджує повноваження особи, що видала довіреність особі, яка подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року.

В разі невиконання вимог даної ухвали, заява буде повернута Державній податковій інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у відповідності до вимог частини четвертої статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Повідомити Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів про те, що вказані в даній ухвалі недоліки заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України мають бути усунуті до 14 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер