Постанова № 43413115, 30.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 р. Справа № 820/19394/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

представника позивачів - Приходько О.І.

представника відповідача 1 (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) - Костюкова Д.І.

представника відповідача 2 (Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак В.О.) - Грайворонського І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 р. по справі №820/19394/14

за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича, третя особа Публічне акціонерне товариство "КБ"СТАНДАРТ"

про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, звернулись до суду із адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "КБ"СТАНДАРТ", в якому, з урахуванням наданих уточнень, просили:

- визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. при розгляді вимог ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо відшкодування належних їм коштів, розміщених за договором банківського рахунку у ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" - протиправними;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити дії щодо повернення (виплати) ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 44748 грн., ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 184015,53 грн., ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 94748 грн., ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 64748 грн.;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у місячний строк з моменту набрання рішенням по справі законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог вказують, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протиправно не вчинено дій, спрямованих на виплату належних позивачам коштів, що знаходяться на поточних рахунках, відкритих банком на їх ім'я.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. при розгляді вимог ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо відшкодування належних їм коштів, розміщених за договором банківського рахунку у ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" - протиправними.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити дії щодо повернення (виплати) ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 44748 грн., ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 184015,53 грн., ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 94748 грн., ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 64748 грн.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у місячний строк з моменту набрання рішенням по справі законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідачі, не погодившись із судовим рішенням, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг, відповідачі посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказують, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про їх обґрунтованість, оскільки укладені між позивачами та ПАТ "ПІРОТЕКС", ТОВ "Піротекс-Спец-Ефект" договори позики порушують публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків і суперечать інтересам держави та суспільства, в зв'язку з чим є нікчемними. У Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для включення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", та як наслідок Фонд гарантування вкладів не мав обов'язку здійснення відповідних процедур щодо їх включення до Загального реєстру та виплати відшкодування.

Представник позивачів надав письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просив залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, оскільки воно відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У судовому засіданні представник позивачів заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представники відповідачів підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представник третьої особи - ПАТ "КБ"СТАНДАРТ", у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України визнала за можливе розглянути справу за відсутності уповноваженого представника третьої особи, належним чином повідомленого про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивачі є працівниками ПАТ "ПІРОТЕКС". Також позивач- Гольберг В.Р. є працівником ТОВ "Піротекс-Спец-Ефект".

Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ "ПІРОТЕКС" та позивачами укладено договори позики, в саме:

- 03.06.2014 року із гр.ОСОБА_6, на виконання умов якого товариство перерахувало на банківський поточний рахунок №26201010069329, відкритий в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", суму позики у розмірі 50000 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.06.2014 року (т. 4 а.с. 14-21);

- 30.05.2014 року із гр.ОСОБА_8, на виконання умов якого товариство перерахувало на банківський поточний рахунок №262005016654, відкритий в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", суму позики у розмірі 145000 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.06.2014 року (т. 2 а.с. 14-19);

- 02.06.2014 року із гр.ОСОБА_5, на виконання умов якого товариство перерахувало на банківський поточний рахунок №26202010073187, відкритий в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", суму позики у розмірі 100000 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.06.2014 року (т. 3 а.с. 14-21);

- 03.06.2014 року із гр.ОСОБА_7, на виконання умов якого товариство перерахувало на банківський поточний рахунок №26201010047794, відкритий в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", суму позики у розмірі 70000 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.06.2014 року (т. 1 а.с. 14-21).

Також, 02.06.2014 року між ТОВ "Піротекс-Спец-Ефект" та гр.ОСОБА_8 укладено договір позики, на виконання умов якого товариство перерахувало на банківський поточний рахунок №262005016654, відкритий в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", суму позики у розмірі 50000 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.06.2014 року (т. 2 а.с. 25-33).

Кошти на зазначених поточних рахунках позивачів залишилися на цих рахунках у зв'язку із відсутністю у банка можливості їх виплатити.

Залишок на рахунках позивачів на момент розгляду справи у суді складає: 44748 грн. (гр.ОСОБА_6), 184015,53 грн. (гр.ОСОБА_8.), 94748 грн. (гр.ОСОБА_5.), 64748 грн. (гр.ОСОБА_7.).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 року №456 "Про віднесення ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.08.2014 року прийнято рішення №67 про запровадження з 04.08.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича.

З 15 жовтня 2014 року АТ "Банк Золоті ворота" розпочало виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 04 серпня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ "Комерційний банк "Стандарт".

Позивачам в установах ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" відмовлено у реєстрації для виплати за вкладами, які здійснюються в період дії тимчасової адміністрації, та присвоєння індивідуального реєстраційного номера вкладника з тих підстав, що відповідно до реєстру вкладників ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" виплати позивачам склали 0 гривень.

Листом від 13.11.2014 року №5820 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів повідомлено, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення тимчасово не здійснювати виплати вкладникам - юридичним особам, на рахунки яких внаслідок сумнівних операцій з пов'язаними юридичними особами отримані грошові кошти в період, коли Банком не у повній мірі виконувались зобов'язання перед вкладниками (т. 4 а.с. 22).

Позивачі, не погоджуючись із правомірністю дій відповідачів, звернулись до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідачів на час виникнення спірних правовідносин правових підстав для прийняття рішення щодо обмеження або припинення позивачам відповідних виплат.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 вказаної статті Закону, виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із положеннями частини 1 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Частиною 3 вищенаведеної статті Закону встановлено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (ч. 5 ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, згідно частини 2 вказаної статті Закону, уповноважена особа Фонду, серед іншого, має право:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

- повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

- звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку (п. 2 ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Як встановлено під час розгляду справи, за наслідком проведеної перевірки вчинених позивачами правочинів щодо укладання договорів позики із ПАТ "ПІРОТЕКС" та ТОВ "Піротекс-Спец-Ефект", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення №226/14 від 16.10.2014 року з приводу блокування виплат (т. 4 а.с. 107-108).

23.10.2014 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів прийнято наказ №79-1, яким зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами, та визнано нікчемними всі транзакції та інші правочини, зокрема вчинені позивачами (т. 4 а.с. 223-224)

Як зазначили під час апеляційного розгляду справи представники відповідачів, підставою для визнання нікчемними вищевказаних правочинів слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки, що дані правочини порушують встановлений Законом публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків та суперечать інтересам держави і суспільства.

Так, за наслідком вказаної перевірки були встановленні факти «дроблення» вкладів розміром понад 200 000 грн. на суми, які підлягають відшкодуванню за рахунок держави, а також намагання юридичних осіб-клієнтів неплатоспроможного банку отримати грошові кошти позачергово за рахунок держави, а не за рахунок ліквідаційної маси банку, шляхом їх перерахування на рахунки фізичних-осіб своїх співробітників з використанням штучної конструкції договору позики, спрямованого на порушення публічного порядку та черговості виплат коштів вкладникам та кредиторам неплатоспроможного банку.

Згідно ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", грошові кошти на рахунках юридичних осіб державою не гарантуються, юридичні особи мають право на задоволення своїх кредиторських вимог до неплатоспроможного банку виключно за рахунок ліквідаційної маси самого банку і в 7 чергу.

Під час перевірки зазначених правочинів Уповноваженою особою Фонду було встановлено, що ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» через проблеми з ліквідністю перестав належним чином виконувати свої зобов'язання перед юридичними особами - клієнтами банку та фізичними особами-вкладниками, ще починаючи з лютого 2014 р. Внутрішніми документами банку встановлювались добові ліміти на видачу грошових коштів фізичним особам-клієнтам банку, в зв'язку з чим, юридичні особи фактично були позбавлені можливості вільно користуватися власними коштами, що знаходились в банку (т. 4 а.с. 225-226).

З огляду на викладене, уповноважена особа Фонду дійшла висновку, що юридичні особи ПАТ "ПІРОТЕКС" та ТОВ "Піротекс-Спец-Ефект" за допомогою штучних конструкцій договорів позики, укладених із позивачами, які здебільшого займають керівні посади цих же підприємств, намагалися в порушення публічного порядку та черговості, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", отримати свої кошти фактично за рахунок бюджету, а не ліквідаційної маси банку.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у п. 4 постанови Пленуму №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до якої, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Окрім того, в силу частини другої статті 215 ЦК України, норми закону щодо підстав нікчемності правочинів є імперативними, що також кореспондується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у п. 29 постанови Пленуму №9 від 06.11.2009 р.

Колегія суддів зазначає, що положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не обмежено уповноважену особу Фонду вчинити дії, право на які передбачені іншими нормами права, зокрема: визнати правочини нікчемними з підстав, що передбачені ЦК України, якщо вони містять в собі ознаки, з наявністю яких чинне законодавство України пов'язує їх недійсність.

Діюче законодавство не зобов'язує уповноважену особу Фонду звертатися до суду з позовом про визнання недійсними договорів позики та вчинених на їх виконання банківських операцій з переказу коштів, оскільки нікчемний правочин не потребує визнання його таким в судовому порядку.

На підставі викладеного, фактично вищевказані договори позики, укладені між позивачами та юридичними особами - ПАТ "ПІРОТЕКС" та ТОВ "Піротекс-Спец-Ефект", були визначені уповноваженою особою Фонду як нікчемні в силу прямих приписів діючого законодавства. Факт нікчемності правочинів був зафіксований відповідним наказом уповноваженої особи Фонду від 23.10.2014 року №79-1.

Письмовими доказами підтверджено, що за вказаним фактом уповноважена особа Фонду зверталася із заявою до правоохоронних органів, за наслідком розгляду якої на сьогодні триває досудове слідство (т. 4 а.с. 222).

Наведені факти свідчать про правомірність дій уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивачів до Переліку вкладників.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у Фонду гарантування вкладів обов'язку з приводу включення позивачів до Загального реєстру вкладників, які мають право на грошове відшкодування коштів за рахунок Фонду, виходячи з наступного.

Порядок відшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами встановлюється Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 р. (далі - Положення № 14).

Так, статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлений порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:

- уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Пунктом 3 Розділу III Положення № 14 встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

При цьому пункт 6 Розділу III Положення № 14 передбачає, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Розділом IV Положення встановлено порядок діяльності Фонду при здійсненні відшкодування коштів за вкладами.

Так, пункт 1 Розділу IV Положення № 14 передбачає, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку.

Пункт 2 Розділу IV Положення № 14 визначає, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4 Розділу IV Положення № 14).

Отже, виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. В свою чергу, законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.

Як зазначив під час розгляду справи представник Фонду, у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» інформація щодо позивачів відсутня, в зв'язку з чим дані про них не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що уповноваженою особою не було включено позивачів до Переліку вкладників, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у Фонду гарантування вкладів правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню їх до Загального реєстру та виплаті відшкодування.

Також матеріали справи не містять доказів досудового врегулювання позивачами зазначеного питання з Фондом гарантування вкладів, а тому останній не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, що мало наслідком порушення прав позивачів.

Орім того, колегія суддів зазначає, що згідно положень ст.ст. 26-27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов'язок Фонду гарантування по сплаті грошових коштів вкладникам та право вкладника на отримання грошових коштів від Фонду гарантування виникає лише після відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації банку.

Процедуру ліквідації ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» було розпочато 04.12.2014 року (постанова Правління НБУ № 781 про відкликання ліцензії у ПАТ «БАНК «ЗОЛОТІ ВОРОТА»).

В свою чергу, із позовними вимогами позивачі звернулись 01.12.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

У відповідачів не настав встановлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк, коли вони повинні були складати Перелік вкладників та Загальний реєстр вкладників. В зв'язку з чим, права позивачів на момент пред'явлення позову не могли бути порушені, оскільки вони на той час ще не могли бути реалізовані або не реалізовані.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачами під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість відповідачі, як суб'єкти владних повноважень та заперечуючи проти позову, довели правовірність власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їм надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Встановлені обставини свідчать про те, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року по справі №820/19394/14 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому згідно ст.202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 р. по справі №820/19394/14 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмак Валерія Олександровича, третя особа Публічне акціонерне товариство "КБ"СТАНДАРТ" про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити позивачам у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 03.04.2015 р.