Головуючий у 1 інстанції - Пирогова Л.В.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 року справа №242/4100/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді Яковенко М.М.
суддів Ханової Р.Ф.
Гайдара А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року у справі № 242/4100/14-а про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії за період з 12.04.2012 року по 17.06.2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
18.12.2015 року до суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_3.(з урахуванням його уточнення (а.с.52) до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області в якому позивач просив:
визнати неправомірною відмову УПФУ в м. Селидове щодо включення в його страховий стаж час проходження учбових зборів в військах при навчанні в університеті з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року;
зобов'язати УПФУ в м. Селидове включити термін проходження ним учбових зборів до страхового стажу;
визначити обчислення виконані неналежним чином, які завдали йому шкоду;
зобов'язати УПФУ в м. Селидове перерахувати його пенсію з дня призначення 12.04.2012 року по законам чинного законодавства, перерахувати його пенсію з 05.06.2014 року в порядку чергового перерахунку;
зобов'язати УПФУ в м. Селидове нарахувати до його пенсії доплату за роки праці більш ніж 25 років, необхідних для виходу на пенсію по списку № 2, при цьому врахувати 10 повних років з моменту перерахунку пенсії по стажу 05 червня 2014 року, різницю при перерахунках повернути йому відповідно до Закону №1058 ст.46 п.1.2.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року у справі № 242/4100/14-а позовні вимоги щодо перерахунку пенсії за період з 12.04.2012 року по 17.06.2014 року залишені без розгляду, на підставі та у відповідності до статей 99, 100 КАС України, у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду (а.с.64)
Не погодившись з таким рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з прийнятим судовим рішенням, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню (а.с.72-73). Апелянт наголошує, що він дотримався строку звернення до суду, та з огляду на отриманні ним у липні 2014 року від відповідача документів та перевірки правильності нарахування йому пенсії, вважає строк звернення не пропущеним.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. В матеріалах справи (а.с.85) наявна заява ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач 18 грудня 2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про захист на його думку свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення.
При чому, як вбачається з предмету позову, вимоги позивача складаються із його складових частин, при чому вимоги пов'язані з незгодою обчислення розміру його пенсії з часу призначення пенсії з 13.04.2012 року.
Також позивач фактично не погоджується з прийнятим рішенням відповідача №1621 від 01.07.2014 року яким відмовлено йому на підставі заяви від 05.06.2014 року у перерахунку пенсії по стажу внаслідок не зарахування до страхового стажу періоду учбових зборів у військах з 20.06.1983 р. по 17.09.1983 року з причин того, що за цей період не виплачувалось грошове утримання.
Ще позивач не погоджується з проведеним перерахунком пенсії у червні 2014 року, який просить привести у відповідність до законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів не може погодитися у повному обсязі з прийнятим судом рішення про залишення адміністративного позову позивача без розгляду з огляду на те, що ним пропущений шестимісячний строк для звернення з позовом про захист своїх прав.
Правила ч.2 ст.99 КАС України встановлюють як встановлений факт обізнаності про певну подію, так і про можливість бути обізнаним.
В даному випадку колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування до вимог позивача строк звернення до суду, при чому дійсно, вимоги позивача про захист на його думку порушеного права яке виникло на час призначення пенсії квітень 2012 року, перебуває за межами вищенаведених строків. Але ж це правило може застосовуватися лише до частини вимог.
В той же час, щодо іншої сформованої частини вимог позивача, колегія суддів вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду. Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає здійснити судовий захист його права починаючи з червня 2014 року. Відповідний перерахунок пенсії та відмова у проведені перерахунку пенсії вчинені на підставі його заяви від 05.06.2014 року, що стало наслідком прийняття двох рішень №1621 від 01.07.2014 року та від 04.07.2014 року, та розпоряджень від 01.07.2014 року та від 04.07.2014 року. Зазначені рішення та розпорядження позивач отримав після визначеного судом кінцевого строку, як можливого для звернення до суду -17.06.2014 року. Тобто, станом на 17.06.2014 рік позивач ще не мав можливості знати або мати можливості бути усвідомленим про такі рішення суб'єкта владних повноважень, такі події відбулися пізніше, а тому здійснювати обчислення та обмежувати строком звернення до суду 17.06.2014 року було безпідставно.
В даному випадку суду першої інстанції було слід більш ретельно вивчити позовні вимоги, фактичні обставини справи.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в наслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, надав передчасну оцінку щодо строків звернення до суду до усіх сформованих вимог та прийняв передчасно рішення про залишення вимог без розгляду, що є наслідком скасування ухвали суду та спрямування справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу судді Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року у справі № 242/4100/14-а - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.М.Яковенко
Судді: Р.Ф. Ханова
А.В.Гайдар
Судове рішення № 43412808, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 242/4100/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: