Постанова № 43412807, 01.04.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пирогова Л.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року справа №242/4100/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року по адміністративній справі № 242/4100/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

18.12.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з позовом (з урахуванням його уточнення (а.с.52) в якому позивач просив:

визнати неправомірною відмову УПФУ в м. Селидове щодо включення в його страховий стаж час проходження учбових зборів в військах при навчанні в університеті з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року;

зобов'язати УПФУ в м. Селидове включити термін проходження ним учбових зборів до страхового стажу;

визначити обчислення виконані неналежним чином, які завдали йому шкоду;

зобов'язати УПФУ в м. Селидове перерахувати його пенсію з дня призначення 12.04.2012 року по законам чинного законодавства, перерахувати його пенсію з 05.06.2014 року в порядку чергового перерахунку;

зобов'язати УПФУ в м. Селидове нарахувати до його пенсії доплату за роки праці більш ніж 25 років, необхідних для виходу на пенсію по списку № 2, при цьому врахувати 10 повних років з моменту перерахунку пенсії по стажу 05 червня 2014 року, різницю при перерахунках повернути йому відповідно до Закону №1058 ст.46 п.1.2.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року по адміністративній справі № 242/4100/14-а у задоволенні позовних вимог відмовлено повному обсязі. (а.с.67-69)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції (а.с.86-88).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. В матеріалах справи (а.с.85) наявна заява ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутність

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з 13.04.2012 року, яка призначена йому відповідно протоколу № 229 від 23.05.2012 року згідно письмового звернення із заявою № 229 від 24.04.2010 року.

05.06.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області із заявою № 1621 про здійснення перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі (а.с.43).

При зверненні ОСОБА_2 до відповідача надана архівна довідка від 13.11.2013 року № 24-01-2458 видана Одеським національним університетом, згідно якої ОСОБА_2 навчався у даному навчальному закладі з 01.09.1976 року по 30.04.1981 року. Наказом № 736-ЛС від 30.04.1981 р. позивача відраховано зі складу студентів за академічну неуспішність та пропуски занять з військової підготовки. Наказом № 1441-06 від 26.08.1982 р. ОСОБА_2 поновлено в складі студентів. Наказом № 1247-06 від 25.06.1983 р. позивача відраховано з університету у звя,зку з закінченням навчання.

Згідно архівної довідки від 13.11.2013 року № 24-01-2458 виданої Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова, ОСОБА_2 з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року був залучений на учбові збори у військах як студент 5 курсу.

Відповідний перерахунок пенсії та відмова у проведені перерахунку пенсії вчинені на підставі його заяви від 05.06.2014 року, що стало наслідком прийняття двох рішень №1621 від 01.07.2014 року про відмову у проведенні перерахунку по стажу та від 04.07.2014 року про відмову у проведенні порахунку пенсії по заробітку, та розпоряджень за №164404 від 01.07.2014 року та від 04.07.2014 року (а.с.44-47).

Як вбачається з Рішення 1621 від 01.07.2014 року ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в результаті наданих документів встановлено, що зарахувати в страховий стаж період учбових зборів у військах з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року неможливо з причини того, що за даний період не виплачувалося грошове утримання.

За рішенням від 04.07.2014 року відмовлено у перерахунку по заробітку згідно наданих документів до заяви, даних персоніфікованого обліку з огляду на те, що при здійсненні перерахунку відбудеться зменшення його пенсії, ніж було до перерахунку.

Суд першої інстанції з посиланням на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення про порядок та виплату державних пенсій затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення», Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 р. №1658, Наказ Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України від 11 листопада 2004 року №531/857 "Про затвердження Інструкції про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів», Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 року №1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів», відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що за час перебування на учбових зборах в військах при навчанні в університеті з 20.06.1983 року по 17.09.1983 року, не виплачувалося грошове утримання. При чому, суд першої інстанції надав правову оцінку лише вимогам позивача що стосувалося саме цього питання, щодо іншої частини вимог, взагалі ухилися від правової оцінки та вирішення спору.

В той же час колегія суддів зазначає, що закон, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Як вбачається із змісту положень ст.45 Закону №1058, територіальний орган Пенсійного фонду за наслідками розгляду наданих документів про перерахунок раніше призначеної пенсії, приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2014 року позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії по стажу та заробітку. Наслідком цього звернення, стало прийняття двох рішень №1621 від 01.07.2014 року про відмову у проведенні перерахунку по стажу, від 04.07.2014 року про відмову у проведенні порахунку пенсії по заробітку, та розпоряджень за №164404 від 01.07.2014 року та від 04.07.2014 року.

Рішення органу пенсійного забезпечення, є наслідком належного виконання суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Саме відповідне рішення про проведення перерахунку пенсії або про відмову у такому перерахунку, і створює правові наслідки для позивача в сфері пенсійного забезпечення. Звертаючись з позовом до суду з вимогами про зобов'язання відповідача вчинити ті чи інші дії, позивач жодного із цих рішень або розпоряджень взагалі не оскаржує, не вимагає визнати їх протиправними та скасувати. Такі вимоги позивача є неналежним способом реалізації судового захисту.

В даному випадку колегія суддів позбавлена правової можливості, без скасування прийнятих відповідачем рішень (розпоряджень в тій частині, в якій позивач не погоджується), зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок. Саме при оскарженні такого рішення (розпорядження) та наданні належної правової оцінки, існує можливість вирішити питання щодо зобов'язання відповідача здійснити належний перерахунок пенсії позивача, або зарахування певного періоду до страхового стажу.

Невірно обраний позивачем спосіб судового захисту є підставою для відмови у задоволенні вимог позовної заяви, тому суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позову позивачу з наведеним підстав. Підстави відмови у задоволенні позову та наведені обґрунтування наведенні судом першої інстанції є передчасними. Судом першої інстанції належним чином не враховані положення ст.45 Закону №1058.

В зв'язку з можливістю повторного звернення позивачем до суду з належно обраним способом судового захисту, колегія суддів вважає за необхідне не надавати правову оцінку спірним правовідносинам щодо наявності або відсутності прав позивача на зарахування спірного періоду до страхового стажу, здійснення перерахунку пенсії з відповідними доплатами, а тому доводи позивача та відповідача до уваги не приймаються.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року по адміністративній справі № 242/4100/14-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар