Ухвала суду № 43412736, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/13150/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 24 вересня 2014 року

у справі № 804/13150/14

за позовом ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 49000;

до відповідача Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби

Дніпропетровського міського управління юстиції,

вул. Чичеріна, 100, корпус 2, м. Дніпропетровськ, 49000;

про скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив: ОСОБА_1 подав позов до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про

визнання дій щодо відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на все майно незаконними;

скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2014 року № 43528614;

скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2014 року № 43528791;

зобов'язання зняти арешт з усього майна, накладений постановами про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2014 року ВП № 43528614 та ВП № 43528791.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Жукова Є.О.) своєю постановою від 24 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що в силу приписів статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. З матеріалів справи не вбачається підвідомчість виконання Красногвардійському відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Крім того, до з'ясування факту отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. Позов задовольнити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська своїм рішенням від 05 листопада 2012 року стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 243.832,00 грн. заборгованості за кредитним договором, та 2.438,32 грн. судових витрат.

На підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», та виконавчих листів від 04 грудня 2012 року, старший державний виконавець Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції своїми постановами від 03 червня 2014 року серії ВП №№ 43528614 і 43528791 відкрив виконавче провадження, та наклав арешт на майно, що належить боржнику, в межах суми стягнення.

Визнання дій щодо відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на все майно незаконними; скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання зняти арешт з усього майна, накладений постановами про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2014 року, стали предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представника Позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

У відповідності з частиною першою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

На підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», та виконавчих листів від 04 грудня 2012 року, старший державний виконавець Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції своїми постановами від 03 червня 2014 року серії ВП №№ 43528614 і 43528791 відкрив виконавче провадження.

При цьому, перевірка інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, є похідною після відкриття виконавчого провадження.

Згідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, на стадії відкриття виконавчого провадження, та застосування арешту на майно, державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Доводи заявника апеляційної скарги про неотримання копій постанов, та, відповідно, протиправність стягнення з боржника виконавчого збору, не заслуговують на увагу, оскільки не мають правового значення для вирішення спору.

Предметом позову, про що зазначено вище, було виключно відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на майно боржника.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № 804/13150/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна