Ухвала суду № 43412721, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/6941/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 07 серпня 2014 року

у справі № 804/6941/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгова компанія «Лідер»,

вул. Жуковського, 84 кв. 30, м. Нікополь, 53221;

до відповідача Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

пр. Трубників, 27, м. Нікополь, 53210;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лідер» подано позов до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0003482205 та 0003492205.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) своєю постановою від 07 серпня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілессіум-Холдинг» Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Нікопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на невідподвіність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в листопаді-грудні 2013 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лідер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілессіум-Холдинг» у жовтні 2012 року.

За результатами складено Акт № 1387/22-05.36075620 від 11.12.2013 року.

В акті перевірки вчинено записи про порушення -

статей 135 - 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI;

статей 198 - 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, відповідно до укладеного 01 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лідер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілессіум-Холдинг» договором поставки № 01/10, останнім здійснювалось постачання запасних частин до сільськогосподарської техніки.

В той же час, власний транспорт Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лідер» унеможливлював здійснення такого виду перевезень (партіями). А до перевірки не надавались товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару.

Крім того, Актом ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська встановлена відсутність можливостей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілессіум-Холдинг» вчинення дій, пов'язаних з виконанням умов укладеного договору.

На підставі Акту перевірки, 20 грудня 2013 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0003482205 та 0003492205.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лідер» збільшено суму грошового зобов'язання -

за платежем 30 11021000, податок на прибуток, у розмірі 384.883,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 192.441,50 грн.;

за платежем 30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 166.616,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 83.308,00 грн.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців контролюючого органу, первинні документи, отримані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілессіум-Холдинг» не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагента-постачальника була спрямована на надання податкової вигоди та проведення безтоварних операцій.

Проте, відповідальність за несплату податків і зборів має індивідуальний характер.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

Посилаючись на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, як на підставу для визнання спірних зобов'язань нікчемними, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення.

Крім того, за визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…> Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У судових справах бухгалтерські документи також є письмовими доказами.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування витрат чи податкового кредиту.

Угоди укладалися Товариством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Позивач мав в наявності первинні документи.

Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Порушення законодавства, які мають наслідком збільшення суми грошового зобов'язання, має бути не сумнівом фахівців контролюючого органу, чи елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарської операції не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у справі № 804/6941/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна