Ухвала суду № 43412719, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/14536/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної

Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 28 травня 2014 року

у справі № 804/14536/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1»,

вул. Б. Хмельницького, 14А/10, м. Дніпропетровськ, 49051;

до відповідача Лівобережної об'єднаної

Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

пр. ім. Газети «Правда», 95А, м. Дніпропетровськ, 49026;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1» подано позов Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0004542204 та 0004552204.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Павловський Д.П.) своєю постановою від 28 травня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що податковий кредит грудня 2012 року, та, відповідно, від'ємне значення наступних податкових періодів, сформовано Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1» у відповідності з приписами чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Лівобережна об'єднана Державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в Додатку 2 до податкової декларації за серпень 2013 року зазначено залишок від'ємного значення за грудень 2012 року.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1», Позивач, мав право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість виключно у тому звітному податковому періоді, наступному за фактом сплати постачальникам.

Жодна норма закону не надає платнику права на власний розсуд формувати податковий кредит у наступних податкових деклараціях з ПДВ за рахунок від'ємного значення попередніх звітних періодів.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку.

У відповідності з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: 25 вересня 2013 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена камеральна перевірка з питання правомірності формування залишку від'ємного значення податку на додану вартість по декларації з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1» за серпень 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 674/2204/33275946.

В акті перевірки вчинено записи про порушення пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, (в межах апеляційної скарги) в рядку 21.2 Декларації з ПДВ за серпень 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1» зазначено залишок від'ємного значення з грудня 2012 року.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1», Позивач, мав право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість виключно у тому звітному податковому періоді, наступному за фактом сплати постачальникам. Жодна норма закону не надає платнику права на власний розсуд формувати податковий кредит у наступних податкових деклараціях з ПДВ за рахунок від'ємного значення попередніх звітних періодів.

На підставі акту перевірки, 17 жовтня 2013 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0004542204 та 0004552204.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1» -

зменшено суму від'ємного значення за платежем - 30 14010100, податок на додану вартість, за серпень 2013 року, у розмірі 1.915.819,00 грн.;

збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - 30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 27.755,00 грн. за основним платежем та 13.877,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов укладеного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАГІОН 1» придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» основні фонди з метою їх подальшого використання для оподатковуваних операцій у межах власної господарської діяльності.

ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» надані ТОВ «ЛАГІОН 1» податкові накладні від 28.12.2012 року № 71 на суму 8.946.306,00 грн., крім того ПДВ 1.789.261,20 грн., та № 72 на суму 1.462.208,00 грн., крім того ПДВ 292.441,79 грн.

Копії документів, які підтверджують придбання основних фондів та формування податкового кредиту, у Позивача в наявності.

В декларації з ПДВ за грудень 2012 року ТОВ «ЛАГІОН 1» відобразило суму податкового кредиту в розмірі 2.081.150,00 грн., яка виникла у підприємства за рахунок придбання основних фондів та була фактично сплачена постачальнику основних фондів.

За позицією фахівців контролюючого органу, Позивач мав право отримати бюджетне відшкодування саме в періоді, наступному за тим, в якому відбулася фактична сплата постачальникам. Окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах відображається виключно залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками.

Проте, такі висновки не ґрунтуються на приписах Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, у відповідності з пунктом 200.6 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24 жовтня 2013 року N 657-VII платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Слід вказати, що і в діючій редакції Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI при від'ємному значенні сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 804/14536/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя Л.М. Нагорна