Рішення № 43412284, 31.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 922/617/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв про стягнення 42814,76 грн. за участю представників:

позивача - Мікуліна Т.О., довіреність № 1352/13 від 23.08.2013 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв про стягнення 42814,76 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за Кредитним договором № 011/0309/118876 від 30.01.2013 року, з урахуванням чого позивач просить суд стягнути з відповідача 31000,00 грн. заборгованості за вищевказаним Договором та 11814,76 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 січня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/617/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03 березня 2015 року о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2015 року заяву позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 247) задоволено та розгляд справи № 922/617/15 відкладено на 17 березня 2015 року об 11:40год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня 2015 року клопотання позивача про продовження строку розгляду спору (вх. № 10343 від 17.03.2015р.) задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 14 квітня 2015 року та розгляд справи № 922/617/15 відкладено на 31 березня 2015 р. об 11:20год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

31.03.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 12710) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позову та докази в обґрунтування своїх заперечень до матеріалів справи не надав, 16.02.2015 року на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у даній справі від 31.01.2015 року, яка була направлена на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві, з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1 - саме на зазначену адресу господарським судом Харківської області направляються копії процесуальних документів по даній справі.

Таким чином, суд констатує, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів по даній господарській справі.

За висновками суду, в матеріалах господарської справи № 922/617/15 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та які є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, судом встановлено наступне.

30.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено Кредитний договір № 011/0309/118876 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач (Банк) надає відповідачу (позичальнику) можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, НОМЕР_1, МФО 350589 (рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів (а.с. 11-19 т.с. 1).

На дату укладення вищенаведеного Кредитного договору, поточний ліміт кредиту складав 24000,00 грн. 20.09.2013 року розмір кредитного ліміту було збільшено до 31000,00 грн. Строк дії кредиту встановлено сторонами - по 30.01.2015р.

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний оплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних (п. 2.1. Кредитного договору).

Відповідно до Кредитного договору, за умови наявності укладеного договору страхування, у разі ініціювання позичальником операцій по рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на рахунку власних коштів позичальника, Банк зобов'язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснити ініційовану позичальником операцію. З моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав позичальнику кредит на суму здійснених Банком платежів (п. 3.2. Кредитного договору).

Згідно з до п. 5.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Кредитного договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та неустойок за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного позичальником щомісячного обов'язкового платежу попередніх періодів.

Проте, як свідчать наявні матеріали справи, відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором, не сплачував проценти за користування кредитом та не здійснював повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Платіжного Календаря.

Станом на 12.12.2014р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 011/0309/118876 від 30.01.2013 року склала 42814,76 грн., у тому числі: 31000,00 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 11814,76 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за кредитним договором, Банк має право вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, комісій, неустойок та інших платежів відповідно до умов Кредитного договору (ст. 8 Кредитного договору).

Відповідно до п. 11.2. Кредитного договору, за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, позичальник на вимогу Банку, в дату розрахунку процентних платежів, сплачує останньому штраф у розмірі 100 гривень.

У разі списання з картки коштів у сумі, що перевищує доступну суму (доступна сума - це різниця між сумою залишку на картці та сумою незнижувального залишку і заблокованих, але не списаних коштів, а у випадку встановлення кредиту - сума кредиту за залишку на картці за мінусом заблокованих, але не списаних коштів) на картці позичальника виникає недозволений овердрафт.

Заборгованість позичальника перед Банком по недозволеному овердрафту повинна бути погашена відразу після його виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернений позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору та несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, на адресу відповідача була направлена претензія-вимога щодо погашення заборгованості, яка була залишена позичальником без задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. за майновий характер спору в даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; код ЄДРПОУ: 14305909, рахунок для сплати: № 290921074 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) - 42814,76 грн. заборгованості за Кредитним договором № 011/0309/118876 від 30.01.2013р.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; код ЄДРПОУ: 14305909, рахунок для сплати: № 649989 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) - 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 03.04.2015 р.

Суддя Є.М. Жиляєв