Постанова № 43410609, 21.01.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року Справа № 814/3682/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом: Прокурора Ленінського району міста Миколаєва, м. Миколаїв

в інтересах держави в особі: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, м. Миколаїв

до відповідача: Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції, м. Миколаїв

Суть спору: визнання незаконною та скасування постанови від 14.11.2014 року, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Прокурор Ленінського району міста Миколаєва, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач) звернувся до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції (надалі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови від 14.11.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов’язати Ленінський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Миколаївським окружним адміністративним судом 16.09.2014 року про стягнення з ТОВ «Південний тандем» податкового боргу.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова протирічить приписам Закону України «Про виконавче провадження», не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні і зазначає, що дії державного виконавця та прийнята ним постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Податкового кодексу України.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи. Які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

16 вересня 2014 року Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 814/621/14 за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний тандем» про стягнення податкового боргу.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області виконавчий лист разом з заявою про відкриття виконавчого провадження направлено до відповідача.

Старшим державним виконавцем Іванченком І.В. 14.11.2014 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, мотивована тим, що органи державної виконавчої служби не є органами стягнення при погашенні податкового боргу з юридичних осіб, а погашення податкового боргу, відповідно до ст. 95-99 Податкового боргу України визначено самостійною процедурою виконання судових рішень про стягнення коштів з юридичних осіб.

Статтею 95 Податкового кодексу України на контролючий орган покладено обов’язок щодо здійснення заходів із погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності боржника. У разі недостатності коштів виконання проводиться шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з нормами п.95.3. Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, стягнення податкового боргу органами доходів і зборів здійснюється лише на підставі рішення суду у спосіб стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, та накладення стягнення на майно боржника, описане у податкову заставу (за окремим рішенням суду).

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розгядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладення штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При цьому, Податковим кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження», на органи доходів і зборів не покладено обов'язок виконання рішень судів за виконавчими документами (листами).

Натомість примусове виконання рішень суду за виконавчими документами (листами) відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» віднесено лише до компетенції органів державної виконавчої служби.

Згідно статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

- пропуску встановленого строку пред»явлення документів до виконання;

- неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та не подання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

- якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

- пред»явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не зща підвідомчістю виконання рішення;

- якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

- невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

- офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

- наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта суб’єктів владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.11.2014 року прийнята відповідачем в порушення вимог статтей 17, 18 та 26 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прокурора Ленінського району м. Миколаєва - задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції від 14.11.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 814/621/14, виданим Миколаївським окружним адміністративним судом.

Зобов’язати Ленінський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції відкрити виконавче провадження за виконавчим листом по справі № 814/621/14 від 16.09.2014 року про стягнення з ТОВ «Південний тандем» податкового боргу в сумі 309138,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа