Ухвала суду № 43409359, 11.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2015р. м. Київ К/800/36558/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Інспекція)

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.02.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013

у справі № 821/111/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська

теплоелектроцентраль" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0000911504.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.02.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що право платника на отримання бюджетного відшкодування не залежить від дати фактичного отримання результату оплачених робіт.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями попередніх судових інстанцій, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти і відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що відсутність факту поставки попередньо оплачених робіт у сукупності з обставинами щодо фінансово-господарської діяльності спірних постачальників (які свідчать про відсутність у них об'єктивної можливості виконати підрядні роботи в замовлених обсягах) виключають право платника на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування. Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого. Як встановили суди, Інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника за червень 2012 року. За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 21,08.2012 № 1650/15-4/00131771, в якому відображено висновок Інспекції про протиправне включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам - товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька механізована колона №1» (далі - ТОВ «Запорізька механізована колона № 1») та товариству з обмеженою відповідальністю «ВТЕРІС» (далі - TOB «ВТЕРІС») - у ціні придбаних підрядних робіт, поставка яких з оформленням актів приймання-передачі виконаних робіт на час проведення перевірки не підтверджена. Наведене стало підставою для прийняття Інспекцією оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування за червень 2012 року в розмірі 1 039 409 грн. та із застосуванням 519 704 грн. за штрафних санкцій. Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. За правилами пункту 200.4 статті 200 ПК якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. На підставі наведених правових норм суди обох попередніх інстанцій цілком обґрунтовано сформували правову позицію, відповідно до якої податкові наслідки у вигляді права на отримання бюджетного відшкодування, обчисленого за наведеними правилами, не ставиться в залежність від дати фактичної поставки покупцеві придбаних товарів робіт, послуг, а пов'язуються саме зі сплатою таким покупцем ПДВ у ціні придбаних активів постачальникові. Слід зазначити, що договором про закупівлю робіт за державні кошти від 17.04.2012 № 188, укладеним позивачем (замовник) та ТОВ «Запорізька механізована колона № 1», визначено початок виконання робіт підрядником 01.05.2012 та їх закінчення 15.10.2012 (пункт 3.1); договором від 28.05.2012 № 228, укладеним Товариством (замовник) та TOB «ВТЕРІС» (замовник), встановлено обов'язок підрядника виконати передбачені у цьому договорі роботи до 01.11.2012 (пункт 2.5). Тобто на час проведення податкової перевірки (тобто у період з 06.08.2012 по 09.08,2012) визначений учасниками розглядуваних господарських операцій строк поставки підрядних робіт позивачеві не настав. Зазначені поставки фактично були виконані у серпні 2012 року та у грудні 2012 року, що підтверджується залученими до матеріалів справи актами приймання будівельних робіт типової форми № КБ-2в. Доводи податкового органу про відсутність у спірних постачальників об'єктивної можливості виконати замовлені позивачем роботи в силу відсутності необхідного штату працівників, основних фондів, виробничих активів спростовуються довідками про наявність у цих контрагентів обладнання та матеріально-технічної бази; доказів на підтвердження зворотного Інспекцією не представлено. Наведене обумовлює правильність оскаржуваних судових рішень про задоволення даного позову. Оскільки судами правильно застосовано норми матеріального права, порушень процесуальних норм допущено не було, то підстави для скасування оскаржуваних судових рішень зі спору відсутні. Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 у справі № 821/111/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді: І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько