Ухвала суду № 43409269, 12.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 березня 2015 року м. Київ В/800/543/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Ситникова О.Ф.,

Стародуба О.П.,

Тракало В.В.,

Штульман І.В.,

розглянувши заяву Ягодинської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 17 листопада 2011 року №2528-К в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_6 на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) за порушення Присяги державного службовця. Поновлено ОСОБА_6 на посаді інспектора сектору митного оформлення №3 митного поста "Луцьк" Ягодинської митниці Міндоходів України з 17 листопада 2011 року. Стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів України на користь позивача 50006,88 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум, виплачених при її звільненні. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року рішення апеляційного суду залишено без змін.

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції від 11 грудня 2014 року Ягодинська митниця Міндоходів посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження неоднакового правозастосування Ягодинська митниця Міндоходів надала ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року (К/9991/34674/11), 22 травня 2012 року (К/9991/24303/11), 16 лютого 2012 року (К-1685/10), 22 березня 2011 року (К-15700/09) та 17 травня 2011 року (К-6207/10).

Відповідно до статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України встановлено, що заява про перегляд рішення суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового правозастосування може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Конкретизуючи зміст цих складових, Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" від 13 грудня 2010 року № 2 роз`яснив, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як слідує з ухвали від 11 грудня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, Вищий адміністративний суд України, залишив без змін рішення апеляційного суду, погодившись з його висновком про протиправність спірного наказу від 17 листопада 2011 року №2528-К в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_6 на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII. Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що на дату звільнення позивача з посади, обставини, що стали підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності мали характер припущення, оскільки службове розслідування за цим фактом не проводилось та вказані обставини не були доведені обвинувальним вироком суду.

В ухвалах Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року (К/9991/34674/11), 22 травня 2012 року (К/9991/24303/11), 22 березня 2011 року (К-15700/09) та 17 травня 2011 року (К-6207/10), на які послався відповідач на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність припинення державної служби позивачів в митних органах України та їх звільнення. Однак, у цих справах передумовою для їх звільнення стало проведення службових розслідувань, якими встановлено порушення Присяги державного службовця.

В іншій, наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 року (К-1685/10), цей погодився з рішеннями попередніх судів про відсутність підстав для скасування наказів про припинення перебування на державній службі, оскільки підставою для прийняття наказу про звільнення стала ухвала Апеляційного суду Сумської області від 10 лютого 2009 року щодо вирішення подальшого перебування позивача на службі в митних органах, який вчинив злочинні дії під час роботи на посаді начальника відділення дізнання та провадження у справах про порушення митних правил та звільнений від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Аналіз судових рішень, на які посилається заявник, обґрунтовуючи заяву, дає підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цих спорах, не подібні до спірних відносин у справі, що розглядається, оскільки це рішення ухвалене за інших фактичних обставин справи, установлених судом. Відмінність між фактичними обставинами у справі, про перегляд рішення у якій подано заяву, і у справах, рішення в яких надане для порівняння, не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення немає.

Керуючись статтями 235 - 240 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді В.В. Швець

О.Ф.Ситников

О.П. Стародуб

В.В. Тракало

І.В. Штульман