Ухвала суду № 43409017, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/40676/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року

у справі № 2а-15002/11/2670

за позовом Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит лізинг»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит лізинг» (далі - СУАП з ІІ в формі ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС; відповідач) про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002092201 від 14 жовтня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року в адміністративному позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року апеляційну скаргу СУАП з ІІ в формі ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002092201 від 14 жовтня 2011 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку СУАП з ІІ в формі ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 149/2201/31113529 від 28 вересня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002092201 від 14 жовтня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 625 125,00 грн. (500 100,00 грн. - основний платіж, 125 025,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним відображенням в окремому податковому обліку операцій з купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350 номіналом 7 071 600,00 грн., емітованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології».

Обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган посилання на пояснення директора ТОВ «Хімічні технології» Дзери Ярослава Миколайовича в кримінальній справі № 80-0264, відповідно до яких він не підписував вексель, не брав участі в будь-яких операціях з цінними паперами, є номінальним керівником товариства, а також на відсутність у векселі серії АА № 1164350 підпису головного бухгалтера товариства - Ройка Романа Івановича, що, в свою чергу, нівелює юридичну силу розглядуваного векселя як боргового документа.

В зв'язку з цим, на переконання відповідача, кошти, отримані СУАП з ІІ в формі ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг» від покупця зазначеного векселя (Закритого акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль») за договором № Б-09-322/1 від 25 травня 2009 року слід оподатковувати як безповоротну фінансову допомогу.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції підтримав доводи податкового органу, виходячи з того, що вексель серії АА № 1164350 не містить обов'язкових реквізитів, визначених чинним законодавством (строку граничного платежу, підпису головного бухгалтера). Крім того, суд врахував відсутність заборгованості за вказаним векселем у ТОВ «Хімічні технології» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології» (особа, якій видано вексель) за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року та задовольняючи позов, посилався на формальну відповідність спірного векселя законодавчо встановленим вимогам щодо його оформлення.

На переконання колегії суддів, висновки як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції є передчасними.

Зокрема, суди не врахували, що за змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

В розглядуваному випадку податковий орган посилався на фіктивний характер операцій з купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350, емітованого ТОВ «Хімічні технології», а відтак з метою повного та всебічного встановлення обставин справи судам слід було ретельно перевірити добросовісність позивача як платника податків при здійсненні цих операцій.

Так, про недобросовісність платника може свідчити ситуація, при якій за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створюються схеми незаконного збагачення за рахунок мінімізації податків або за допомогою бюджетних коштів, що може призводити до порушення публічних інтересів у сфері оподаткування.

В даному разі зміст спірних операцій та сутність векселя як цінного паперу, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (стаття 14 Закону України від 23 червня 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»), передбачали перевірку судами проявлення позивачем необхідного ступеня розумності та обачливості при придбанні векселя. Зокрема, судам слід було з'ясувати, чи була у підприємства об'єктивна можливість перевірити платоспроможність векселедавця (інших осіб, зобов'язаних за векселем), їх фінансовий стан, чи оцінено позивачем ризиковість операції з векселем, чи підлягала операція із спірним векселем фінансовому моніторингу.

Не отримали належної правової оцінки і доводи податкового органу про формальний характер операцій з купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350, які вимагали з'ясування способу передачі векселя, ідентифікацію осіб, які його передавали.

Враховуючи те, що шляхом формальної передачі векселя через низку посередників за участю фіктивних суб'єктів господарювання, взаємозалежних або афілійованих осіб, які не виконують своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, створюється вексельна схема ухилення від оподаткування та/або отримання необґрунтованої податкової вигоди, судам слід було встановити всі обставини щодо фактичного виконання розглядуваних операцій, допитати в якості свідків осіб, які брали безпосередню участь у цих операціях, перевірити, чи відбувалась фактична передача векселя, з'ясувати, в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між учасниками спірних правовідносин.

Лише за наслідками дослідження цих обставин суди могли дійти вмотивованого висновку щодо реальності або фіктивності спірних операцій, їх спрямованості на настання відповідних укладеним правочинам правових наслідків та відображення позивачем таких операцій у податковому обліку відповідно до їх дійсного економічного змісту з дотриманням законодавства в сфері оподаткування.

З огляду на те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.