Ухвала суду № 43408577, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/800/26741/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р.

у справі № 2а-2205/12/2170

за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»

до 1) Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» (далі - позивач, ПАТ «Херсонський суднобудівний завод») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач-1, ДПІ у м. Херсоні), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКС України у Херсонській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 р. № 0000460700, № 0000470700, № 0000480700, № 0000490700, та стягнути належне йому бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р., позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 р. № 000048700 та № 0000490700 - повністю, № 000046070 - в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року на 4 032 927 грн. та штрафних санкцій на 1 008 232 грн., № 0000470700 - в частині збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року на 3 944 382 грн.; вирішено питання про судові витрати; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Сторони в судове засідання 01.04.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені. Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2012 р. посадовою особою ДПІ у м. Херсоні відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ПАТ «Херсонський машинобудівний завод», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4 065 149 грн. за грудень 2011 року, заявлених до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 16.02.2012 р. № 556/07-0/14308500 та зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2011 року у сумі 4 065 149 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2011 року у сумі 4 065 149 грн.

Також, 16.02.2012 р., згідно пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 16.02.2012 р. № 264, посадовою особою ДПІ у м. Херсоні була проведена документальна невиїзна перевірка обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» за період: жовтень, листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2012 р. № 561/07-0/14308500 та зроблено висновок, зокрема про те, що на порушення статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачем у лютому 2011 року завищено суму податкового кредиту на 3 416 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду.

На підставі вказаних актів відповідачем 28.02.2012 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000460700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4 065 149 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 016 287 грн.; № 0000470700, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 065 149 грн.; № 0000480700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 429 275 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 714 637 грн.; № 0000490700, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 429 275 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем за податкові періоди, що перевірялися, задекларовано за вересень 2011 року від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 59 742 грн. (рядок 19 декларації). Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду не декларувався.

За жовтень 2011 року позивач за рядком 19 декларації визначив від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 1 489 941 грн., а від'ємне значення з податку на додану вартість попереднього податкового періоду у сумі 59 742 грн. заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

У листопаді 2011 року позивач за рядком 19 декларації з податку на додану вартість визначив від'ємне значення з податку на додану вартість поточного податкового періоду у сумі 4 032 927 грн., задекларував бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок в банку у сумі 1 369 174 грн. За додатком № 3 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» розмір бюджетного відшкодування 1 369 174 грн. визначений виходячи з фактичної сплати залишку від'ємного значення з податку на додану вартість постачальникам товарів/послуг.

За грудень 2012 року позивач за рядком 19 декларації з податку на додану вартість визначив від'ємне значення з податку на додану вартість поточного податкового періоду у сумі 2 375 002 грн., задекларував бюджетне відшкодування на рахунок в банку у сумі 4 065 149 грн. За додатком № 3 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» розмір бюджетного відшкодування 4 065 149 грн. визначений виходячи з фактичної сплати залишку від'ємного значення з податку на додану вартість постачальникам товарів/послуг, а не виходячи із від'ємного значення попереднього податкового періоду.

Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пунктом 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Таким чином, положення пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України дають можливість при виникненні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відразу відображати їх у складі сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, а не переносити до складу податкового кредиту наступного періоду, як встановлено у пункті 200.3 статті 200 Податкового кодексу України.

Разом з тим залишаються незмінними всі інші правила щодо права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість постачальнику чи до бюджету, порядку та строків проведення перевірки органом податкової служби, оформлення за її наслідками відповідних документів, пов'язаних з таким відшкодуванням, передання їх органу казначейської служби тощо.

Пунктами 2, 3 розділу ХІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 визначено, що при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого у передбаченому пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу порядку, підприємствам суднобудування і літакобудування бюджетне відшкодування здійснюється у звітному (податковому) періоді, наступному за звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, у порядку і строки, передбачені статтею 200 розділу V Кодексу. При цьому сума, відображена в рядку 20.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 21.1 податкової декларації цього самого звітного (податкового) періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

Отже, вказаним Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, також підтверджується, що вимоги пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України щодо зарахування від'ємного значення розрахованої суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не поширюються на підприємства літакобудування та суднобудування. Саме в цьому полягає преференція щодо відшкодування податку на додану вартість, встановлена пунктом 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для підприємств літакобудування та суднобудування, тоді як залишаються незмінними всі інші правила щодо права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З вищезазначеного слідує, що діючим законодавством України не обмежено право платників податків, які відносяться до галузі суднобудування та літакобудування, користуватися загальним порядком отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначеним статтею 200 Податкового кодексу України.

Крім того, оскільки позивач є підприємством суднобудування, відшкодування з бюджету його від'ємного значення з податку на додану вартість провадиться за результатами складання декларації з податку на додану вартість за наступний податковий період з урахуванням можливих зобов'язань з податку на додану вартість до сплати цього податкового періоду та не залежить від сплати такого від'ємного значення постачальникам.

Таким чином, виходячи з викладеного, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що у відповідності до положень статті 200 Податкового кодексу України та пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України позивач мав задекларувати бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у жовтні 2011 року у сумі 59 742 грн., у листопаді 2011 року у сумі 1 489 917 грн. та у грудні 2011 року у сумі 4 032 927 грн.

Отже, позивачем при декларуванні бюджетного відшкодування було завищено його розмір за грудень 2011 року на 32 222 грн. та занижено його розмір за листопад 2011 року на 120 743 грн.

Виходячи з встановлених обставин справи та положень вказаних правових норм, з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. у справі № 2а-2205/12/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко