ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.04.2015р. м. Київ К/800/18761/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,
від відповідача - Гордійчук О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р.
у справі № 2а-2942/10/0370 (№ 3616/11/9104)
за позовом приватного підприємства «Сента»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року приватне підприємство «Сента» (далі - позивач, ПП «Сента») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просило суд визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2010 р. № 0001202200.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2010 р. № 0001202200; вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 17.08.2010 р. по 14.09.2010 р. посадовими особами Луцька ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ПП «Сента» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт від 17.09.2010 р. № 6095/23-2/13348532 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 29.09.2010 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001202200, яким до позивача, згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 788 461,98 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 17.09.2010 р. № 6095/23-2/13348532 підставою для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій слугували твердження перевіряючих про те, що частина товару, за який позивачем проведено попередню оплату на умовах зовнішньоекономічних контрактів № 120/08 від 25.06.2008 р., № 5/02/08 від 20.02.2008 р., № 10/04/08-Т від 07.04.2008 р., № 01/0708-Т від 08.07.2008 р., № 02/07/08-Т від 08.07.2008 р., № 9/04/08/1-КПА від 14.04.2008 р., не надійшла у повному обсязі протягом встановленого строку, а тому позивачем не дотримані приписи статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Згідно абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абзацу 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р., імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція, згідно положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що факт здійснення поставок товару у встановлений 180-денний термін підтверджується відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) та попередніми повідомленнями з відмітками митного органу «під митним контролем».
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання контракту № 01/0708-Т від 08.07.2008 р. фірмою «International Car Im Export BV» поставлено на користь позивача дві одиниці сідельних тягачів, а саме: - сідельний тягач згідно товаротранспортної накладної СМR № 035954 від 12.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 19.08.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення №201010000/8/704686, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 26.08.2008 р.; - сідельний тягач згідно товаротранспортної накладної СМR № 035958 від 12.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 19.08.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704683, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 26.08.2008 р. Таким чином, граничний термін здійснення поставки (05.01.2009 р.) не порушений, оскільки переміщення товарів через митний кордон мало місце 19.08.2008 р.
На виконання контракту № 02/0708-Т від 08.07.2008 р. фірмою «International Car Im Export BV» поставлено на користь позивача дві одиниці низькорамних напівпричепів, а саме: - низькорамний напівпричіп шасі NP9СТS 1008С131100, СМR 035950 від 04.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 04.08.2008 р., (порт Євпаторія, Кримська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704397, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 13.08.2008 р.; - низькорамний напівпричіп шасі NP9СТS 1008С131101, СМR 035950 від 04.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 04.08.2008 р., (порт Євпаторія, Кримська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704396, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 13.08.2008 р. Таким чином, граничний термін здійснення поставки (05.01.2009 р.) не порушений, оскільки переміщення товарів через митний кордон мало місце 04.08.2008р.
На виконання контракту № 5/02/08-Т від 20.02.2008 р. фірмою «Hochstaffl GmbH» на користь позивача поставлено напівпричіп Коgel SN 24 Р 90/1.100, шасі WKOS0002400060639, СМR 0036555 від 21.04.2008 р., перетин митного кордону здійснено 26.04.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення №201010000/8/702318, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 05.05.2008 р. Таким чином, граничний термін здійснення поставки (07.01.2009р.) не порушений, оскільки переміщення товарів через митний кордон мало місце 26.04.2008р.
На виконання контракту № 10/04/08-Т від 07.04.2008 р. фірмою «Hochstaffl GmbH» поставлено на користь позивача наступні напівпричепи: - напівпричіп Коgel SN 24 Р 90/910, шасі WKOS0002400061542, СМR 035968 від 05.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 08.08.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704533, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 13.08.2008 р.; - напівпричіп Коgel SN 24 Р 90/910, шасі WKOS0002400061543, СМR 051206 від 28.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 01.09.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення №201010000/8/704921, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 05.09.2008 р. Таким чином, граничний термін здійснення поставки (07.01.2009р.) не порушений, оскільки переміщення товарів через митний кордон мали місце 05.08.2008р. та 28.08.2008р. відповідно.
На виконання контракту № 120/08 від 25.06.2008 р. фірмою «Каrgomil Sp.Z. о.о.о» було поставлено на користь позивача такі одиниці напівпричепів: - напівпричіп Janmil NW1S, шасі SU90620168 MNJ1222, СМR 0521619 від 18.08.2008р., перетин митного кордону здійснено 19.08.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704694, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 26.08.2008 р.; - напівричіп Janmil NW1S, шасі SU90620168 MNJ1223, СМR 0521695 від 19.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 19.08.2008р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704695, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 26.08.2008 р.; - напівпричіп Janmil NW1S, шасі SU90620168 MNJ1224, СМR 0521620 від 22.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 23.08.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення № 201010000/8/704778, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 26.08.2008 р.; - напівпричіп Janmil NW1S, шасі SU90620168 MNJ1225, СМR 0521696 від 18.08.2008 р., перетин митного кордону здійснено 19.08.2008 р. (Ягодинська митниця), попереднє повідомлення № 01010000/8/704696, отримано ПП «Сента» (як вантажоодержувачем) 26.08.2008 р. Таким чином, граничний термін здійснення поставки (02.02.2009р.) не порушений, оскільки переміщення товарів через митний кордон мали місце 19.08.2008 р. та 23.08.2008 р.
Крім того, як вбачається з акту № 6095/23-2/13348532 від 17.09.2010 р., порушень при виконанні контракту № 09/04/08/1-КПА від 14.04.2008 р., укладеного між позивачем та фірмою «Scherm Longline Transport GmbH», предметом якого є поставка 4 одиниць напівпричепів Коgel SNСО 24Р 90/910 податковим органом не встановлено.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2010 р. № 0001202200, вимоги щодо визнання протиправним та скасування останнього були задоволені обґрунтовано.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. у справі № 2а-2942/10/0370 (№ 3616/11/9104) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко
Судове рішення № 43408576, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2942/10/0370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: