Ухвала суду № 43408149, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2015р. м. Київ К/800/51661/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Cевастополя від 22 травня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу «Металіст» (далі - Товариство) до ДПІ

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000562200 від 21 грудня 2012 року.

На обґрунтування позову зазначило, що висновки ДПІ щодо порушення Товариством чинного законодавства України хибні, оскільки майновий комплекс використовується у власній господарській діяльності, а саме для зберігання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується наявними у Товариства первинними документами.

Орендну плату, сплачену за користування цілісним майновим комплексом і земельними ділянками, віднесено до складу інших витрат з урахуванням вимог пункту 153.7 статті 153 Податкового кодексу України.

22 травня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення № 0000562200 від 21 грудня 2012 року визнане недійсним та скасоване.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що у Товариства наявні необхідні документи, якими підтверджується використання майнового комплексу у власній господарській діяльності.

Твердження ДПІ, що Товариство не використовує у господарській діяльності майно, яке не приносить дохід, не відповідають обставинам справи.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 16.11.2012 року до 29.11.2012 року ДПІ була здійснена планова виїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.09.2009 року до 30.09.2012 року, за наслідками якої 13.12.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України завищені валові витрати, у розмірі 2 413 775,00 грн., завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік, у розмірі 398 434,00 грн., у порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 111 066,00 грн., а також у порушення пп. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» донарахувало податок на доходи фізичних осіб, у розмірі 1 089,84 грн.

21 грудня 2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000562200 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у розмірі 245 700,00 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 6.08.2008 року між Товариством і регіональним відділенням Фонду Державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Балаклавський судноремонтний завод «Металіст», відповідно до якого Товариство прийняло у тимчасове користування цілісний майновий комплекс ДП «Балаклавський судноремонтний завод «Металіст».

На виконання умов договору Товариство щомісячно сплачувало орендну плату за користування, встановлену договором і доповненням до нього, і використовувало цілісний майновий комплекс для ведення господарської діяльності, передбаченої Статутом, у тому числі для виконання робіт з ремонту двигунів суден, виготовлення забортного трапа, з ремонту гребних п'ятилопатевих гвинтів, з ремонту інших вузлів морських суден, що підтверджується укладеними договорами, актами виконаних робіт.

Крім того, майно, включене до цілісного майнового комплексу, Товариство використовувало для зберігання товарно-матеріальних цінностей, необхідних для ведення господарської діяльності для надання послуг із зберігання майна (що підтверджується договорами та актами), самостійно здійснювало благоустрій територій, які включені до цілісного майнового комплексу, що підтверджується картками складського обліку, договорами, актами, а також документами які відображають облік робочого часу та оплату праці працівників Товариства.

У зв'язку з фактичним використанням об'єктів, що перебувають на земельних ділянках, зазначених у Додатку до акту (без номера), і користуванням зазначених земельних ділянок, Товариство відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про плату за землю», а також Земельного кодексу України сплачувало земельний податок, що підтверджується відповідним актом.

22 вересня 2011 року між Севастопольською міською Радою та Товариством були укладені договори оренди земельних ділянок для обслуговування будівель їдальні та компресорної; для обслуговування складських будівель; для обслуговування складських будівель; для обслуговування щогли зв'язку; для обслуговування складських будівель; для обслуговування споруд пляжної зони бази відпочинку; для благоустрою території, прилеглої до пляжної зони; для обслуговування розвантажувального майданчика; для обслуговування виробничих будівель; для обслуговування адміністративного будинку; для обслуговування будівель і споруд адміністративно - виробничої бази; для обслуговування кореня причалу за умовами яких, Товариство щомісяця сплачувало орендну плату.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що витрати Товариства, пов'язані з оплатою земельного податку, орендної плати за землю, орендної плати за користування цілісного майнового комплексу, правильно віднесені до складу інших витрат відповідно до вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України.

Висновки ДПІ про те, що Товариством використовується в господарській діяльності майно на суму 3060996 грн., яке не приносить дохід, не відповідають фактичним обставинам справи.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22 травня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.