Ухвала суду № 43408057, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2015 р. м. Київ К/800/3114/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та додаткову ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року

у справі № 804/8487/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія України»

до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, скасування приписів

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологія України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнення просило визнати протиправними дії щодо проведення перевірок, оформлених актами № 172, № 567, № 265, та скасування приписів від 11.06.2012 № 4-4451-11-3, від 31.05.2013 № № 4-4997-11-3, від 20.09.2013 № 4-8931-12-3.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, які полягають у проведенні перевірок ТОВ «Екологія України», за результатами яких було складено акт № 172 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, акт № 567 та акт № 265 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та скасовано висновки, викладені в даних актах. Визнано протиправними та скасовано приписи Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 11.06.2012 №4-4451-11-3, від 31.05.2013 №4-4997-11-3 та від 20.09.2013 №4-8931-12-3.

Додатковою ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 з резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 виключено слова «та скасувати висновки, викладені в даних актах».

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована серед іншого тим, що перевірки позивача проводились за присутності посадових осіб ТОВ «Екологія України». Водночас, акт перевірок № 172, № 567, № 265 та приписи було отримано також відповідними посадовими особами позивача, про що свідчать їхні підписи на вказаних документах.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 22.05.2012 по 05.06.2012 було проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Екологія України» вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Екологія України», за результатами якої складено акт № 172 та винесено припис про усунення порушень від 11.06.2012 № 4-4451-11-3.

Також відповідачем в період з 29.04.2013 по 24.05.2013 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Екологія України», за результатами якої складено акт № 567 та прийнято припис від 31.05.2013 № 4-4997-11-3.

У період з 03.09.2013 по 16.09.2013 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено перевірку щодо дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт № 265, на підставі якого прийнято припис від 20.09.2013 № 4-8931-12-3.

Задовольняючи позв, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області під час проведення перевірок ТОВ «Екологія України» діяла всупереч вимогам чинного законодавства. Водночас, оспорювані приписи відповідача, на думку судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню як протиправні.

Крім того, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що доводи апелянта стосовно пропуску ТОВ «Екологія України» строку звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції шляхом постановлення відповідних ухвал було поновлено строк звернення до суду останнього з позовом та відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Вказані судові рішення не були оскаржені у встановленому порядку та набрали законної сили.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4.9 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (далі - Порядок № 464), державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Згідно з пунктом 4.20 Порядку № 464 один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. 4.22 Порядку № 464).

Частинами першою і другою статті 99 КАС України установлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості залишити поданий з пропущенням установлених строків звернення без поважних причин до суду позов без розгляду, зокрема у випадку, якщо суд першої інстанції під час відкриття провадження та розгляду справи дійшов висновку про поважність пропуску строку звернення до суду позивачем.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції ані в ухвалі від 20.06.2014 про відкриття провадження у справі, ані в ухвалі від 06.08.2014 не зазначив жодних конкретних обставин, які б свідчили про те, що ТОВ «Екологія України» пропустило строки звернення до суду з цим позовом з поважних причин.

На вказані обставини не звернув увагу і суд апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час розгляду цієї справи та прийняття рішення по суті суду першої інстанції необхідно встановити та дослідити обставини, які свідчать про поважність пропуску ТОВ «Екологія України» строку звернення до суду з цим позовом. Зокрема, необхідно встановити, чи позивач (його посадові особи) знали про проведення відповідачем перевірок та про прийняття за їх результатами відповідних приписів, надати правову оцінку доводам Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо підписів посадових осіб, які містяться в актах перевірок та приписах, а також стосовно вжиття ТОВ «Екологія України» заходів, спрямованих на усунення виявлених під час перевірок порушень, у тому числі сплати штрафних санкцій.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 231 КАС України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та додаткову ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель