Ухвала суду № 43407274, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015р. м. Київ К/800/25165/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Стефак Т. В. Українська Т. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову та ухвалуЛьвівського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 рокуу справі№ 813/7285/13-аза позовомВідкритого акціонерного товариства «НПК - Галичина»до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року у справі № 813/7285/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000083200/9344 від 18.06.2013 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «НПК - Галичина» з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за січень - лютий 2013 року складено акт від 22.05.2013 року № 308/32-00/00152388, яким зафіксовано порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по операціях з продажу нафти ПАТ «Укртатнафта» на загальну суму 79 163,14 грн., занижено податкове зобов'язання по операціях з надання послуг проживання в адміністративно-готельному комплексі «Ластівка» на загальну суму 40 017,47 грн., занижено податкове зобов'язання по операціях з найму житлових приміщень працівникам підприємства на загальну суму 29 176,85 грн., занижено податкове зобов'язання з вартості природного та нафтового (відбензиненого) газу, який використано в операціях, що не є господарською діяльністю, у розмірі 57 396,81 грн., занижено об'єкт оподаткування податком на додану вартість за рахунок реалізації нафти нижче собівартості на загальну суму 6 859 388,63 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 року № 0000083200/9344, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 577 632,00 грн., в тому числі за січень 2013 року на 875 695,00 грн. та лютий 2013 року на 701 937,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки акта перевірки спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ВАТ «НПК-Галичина» та ПАТ «Укртатнафта» укладено договори купівлі-продажу нафти сирої № 32/12-074 від 29.12.2012 року, № 32/13-010 від 09.01.2012 року, № 32/13-008 від 04.01.2013 року, № 32/13-010/01 від 10.01.2013 року, № 32/13-016 від 01.02.2013 року, № 32/13-018 від 06.02.13 року, № 32/13-019 від 08.02.2013 року, № 32/13-020 від 08.02.2013 року.

На підставі актів приймання передачі ВАТ «НПК-Галичина» реалізовано 31 066,028 т нафти, в лютому-місяці - 30 581,356 т нафти. Обчислення реалізованої кількості нафти здійснено у масі - нетто.

Згідно із актами про надання послуг по наливу нафти в цистерни б/н від 31.01.13 року та від 28.02.2013 року виконавцем надані послуги по наливу нафти в залізничні цистерни в кількості січень 2013 року - 31 104,851 т., лютий 2013 року - 30 606,780 т. Маса нафти відображена без домішок (нетто).

12.09.2011 року ВАТ «НПК-Галичина» (експедитор) укладено з ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (замовник) договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 16/69.

Актами виконаних робіт по транспортно-експедиторському обслуговуванню б/н від 31.01.2013 року та від 28.02.2013 року підтверджено, що експедитором надані транспортно-експедиційні послуги по перевезенню нафти залізничним транспортом в об'ємі за січень 2013 року - 31 104,851 т., лютий 2013 року - 30 606,780 т.

Відповідач вважає, що оскільки фактично поставлено нафти більше ніж відображено по обліку, то позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з продажу нафти ПАТ «Укртатнафта» на загальну суму 79 163,14 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 5.5.4 п. 5 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерство палива та енергетики України, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 масу нетто нафти визначають як різницю маси брутто нафти і маси баласту. Визначення вмісту води, хлористих солей і механічних домішок здійснюють за відібраними відповідно до вимог ДСТУ 4488 пробами згідно з ГОСТ 2477-65 «Нефть и нефтепродукты. Метод определения содержания воды», ГОСТ 21534 «Нефть. Методы определения содержания хлористых солей», ГОСТ 6370-83 «Нефть, нефтепродукты и присадки. Метод определения механических примесей». Випробування проб нафти здійснюється у випробувальній лабораторії сторони, що здає або приймає нафту. Випробувальна лабораторія визначається умовами договору постачання нафти.

Нафта і нафтопродукти наливаються в залізничні цистерни до рівня наповнення, передбаченого Правилами перевезення наливних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644. Після завершення наливання і визначення маси налитого (завантаженого) нафтопродукту залізничні цистерни пломбуються вантажовідправником згідно з Правилами перевезення наливних вантажів.

Умови договору купівлі-продажу свідчать, що приймання нафти покупцем здійснюється у цистернах.

Відповідно до вказаної Інструкції під час визначення маси нафти або нафтопродукту об'ємно-масовим методом вантажовідправник зазначає у накладній тип цистерн, найменування і марку нафтопродукту, фактичну густину за температури її вимірювання, густину за температури 20 °C, рівень наповнення та рівень підтоварної води, вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) і масу нетто для кожної цистерни.

У разі визначення маси нафти або нафтопродуктів шляхом зважування окремих цистерн або завантаженого маршруту цистерн у накладній зазначаються найменування, марка, вид і маса (брутто і нетто) нафти або нафтопродукту та вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) у кожній окремій цистерні. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з поданими позивачем звітами експедитора за січень 2013 року ВАТ «НПК-Галичина» за договором № 16/69 від 12.09.2011 року надані транспортно-експедиційні послуги по відправці залізничним транспортом нафти зі ст. Дрогобич у січні 2013 року загальним об'ємом 31 104,851 т; за лютий 2013 року - загальним об'ємом 30 606,780 т.

При цьому, в розрахунку зазначалась вага реалізованого товару в тоннах по кожній цистерні, в яку відповідно до Інструкції закачано нафту разом із домішками, підтоварною водою, що в сукупності становить масу «брутто».

В залізничній накладній вказано найменування, марку, вид і масу (брутто і нетто) нафти або нафтопродукту та вміст баласту у кожній окремій цистерні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про обчислення кількості поставленої нафти, зазначеній в актах приймання-передачі, складених на виконання договорів про надання послуг по наливу нафти в цистерни та транспортно-експедиторських послуг, в розрахунку із маси-нетто (чистої) нафти, а тому висновки податкового органу про порушення платником п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

ВАТ «НПК - Галичина» укладено ряд договорів з працівниками підприємства, які займають керівні посади, щодо надання послуг оренди (найму) житлових кімнат в адміністративно-готельному комплексі «Ластівка», що знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. Бориславська, 43а.

Відповідач вважає, що вартість наданих послуг з надання оренди приміщень працівникам підприємства не відповідає ціновій політиці, яка встановлена при наданні ідентичних послуг іншим громадянам, в зв'язку з чим позивачем безпідставно не включено до об'єкту оподаткування податком на додану вартість послуги по майновому найму в готельному комплексі «Ластівка» суму 200 087,39 грн.

В оплату за користування майном, згідно вказаних договорів, не входить плата за комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, газопостачання, опалення) та користування телефоном. Експлуатаційні витрати, центральне опалення, комунальні послуги, абонентна плата за телефон та інші витрати, крім квартирної плати сплачується наймачем окремо на підставі рахунків наданих організаціями, що надають відповідні послуги.

Податковий орган наголошує, що витрати по майновому найму житлових квартир та майна, які обліковуються на рахунку 94.12 і складають 147 396,72 грн., (в т.ч.: січень - 74 328,29 грн.; лютий - 73 068,43 грн.) значно перевищують доходи, отримані від такої операції, які згідно із даними бухгалтерського обліку становлять 1 512,47 грн. без ПДВ, у зв'язку з чим товариством занижено об'єкта оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 145 884,25 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на рахунку 92 «Адміністративні витрати» ведеться облік по трьох об'єктах нерухомості: готель «Ластівка», кафе «Ластівка», медпункт, загальна сума оборотів з реалізації послуг становить 101 487,24 грн. за січень, та 123 183,49 грн. - за лютий. Дані суми співпадають із сумами, визначеними в акті перевірки та підтверджують неправомірність визначення відповідачем суми витрат по готельному комплексу «Ластівка», при обчисленні якої безпідставно враховано витрати на отримання інших об'єктів нерухомості.

В акті перевірки відповідачем зазначено про заниження податкового зобов'язання з вартості природного та нафтового (відбензиненого) газу, який використано в операціях, що не є господарською діяльністю, в розмірі 57 396,81 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ВАТ «НПК-Галичина» придбано в січні, лютому 2013 року для виробництва тепла та електроенергії газ природний та газ відбензинений в наступних кількостях: в січні 2013 року 1 917,770 тис. куб. м на суму 3 968 599,09 грн., в т. ч. ПДВ - 661 433,18 грн.; в лютому 2013 року 1 756,816 тис. куб. м на суму 3 265 198,44 грн., в т. ч. ПДВ - 544 199,74 грн.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариством придбаний газ використано в операціях пов'язані з утриманням цехів в належному робочому стані, що є пов'язаним з господарською діяльністю платника податків та з використанням основних фондів у майбутньому при виробництві товару, колегія суддів вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року ВАТ «НПК-Галичина» здійснювало діяльність з оптової торгівлі нафтою та нафтопродуктами (бензин, дизпаливо).

В акті перевірки зазначено, що для здійснення діяльності (купівлі-продажу нафти) підприємство несе додаткові витрати, а саме: амортизація основних засобів, зарплата, відрахування в єдиний соціальний внесок на заробітну плату, та інші витрати, які є витратами діяльності ВАТ «НПК - Галичина» (гуртова торгівля нафтопродуктів) і підприємство обліковує на рахунках: 93.11 «витрати товарного цеху», 93.12 «витрати транспортного цеху», 93.14 «Парк приймання та зберігання нафтопродуктів - Очисні споруди», які напряму пов'язані із зберіганням придбаної нафти, та обліковується на рахунку 20.1 «Сировина», і зберігаються в резервуарах товариства.

Крім того, підприємством ведуться окремо витрати на збут на бухгалтерському рахунку 93.1 «Витрати на відвантаження», які є витратами збуту, та є витратами текучого періоду та становлять: січень - 22 297,61 грн.; лютий - 22 259,31 грн. Витрати, які пов'язані з зберіганням нафти за період січень - лютий 2013 року становлять: в січні - 357 355 973,44 грн., в лютому - 253 367 411,36 грн. Дохід від продажу нафтопродуктів без ПДВ за січень - лютий 2013 року становить 603 863 996,17 грн., що на думку відповідача, свідчить про заниження платником об'єкта оподаткування податком на додану вартість за рахунок реалізації нафти нижче собівартості на загальну суму 6 859 388,63 грн., в т.ч. в січні 2013 - 3 825 631,04 грн., в лютому 2013 - 3 033 757,59 грн.

З аналізу положень п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 39 Податкового кодексу України вбачається, що будь-яке застосування податковим органом «звичайних цін» повинно бути доведено належним чином та саме податковий орган несе обов'язок належного доведення в судовому порядку факту того, що фактична ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем не надано будь-яких доказів наявності підстав для застосування звичайних цін, колегія вважає необґрунтованим висновок відповідача про заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість за рахунок реалізації нафти нижче собівартості на загальну суму 6 859 388,63 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1 370 877,73 грн,

Враховуючи, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, дублюють зміст акта перевірки та зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі № 813/7285/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак