Ухвала суду № 43407258, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015 м. Київ К/800/57751/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2014 та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2014у справі №826/6419/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «Інтерпласт» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними (нечинними) та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 22.11.2013 №0009652201 та №0009662201

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2014 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2014, задоволено позовні вимоги повністю, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем з 16.10.2013 по 29.10.2013 проведено перевірку позивача, за результатами якої 29.10.2013 складено акт №638/26-54-22-01-10/36630664 про результати позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Вортекс Транс» за період із 01.09.2010 по 01.09.2013.

На підставі акту перевірки 22.11.2013 відповідачем прийнято спірні рішення: №0009652201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 123375,00 грн. за основним платежем та у розмірі 61688,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0009662201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1815852,00 грн. за основним платежем та у розмірі 907926,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті на підставі акту, який складено за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу №854.

Судами також встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №826/16744/13-а, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, задоволено позов ТОВ «Полімерна група «Інтерпласт» до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві в частині визнання протиправним та скасування наказу №854. При цьому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2014 №К/800/10889/14 було відмовлено податковому органу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою у справі №826/16744/13-а. Судове рішення, яким скасовано наказ №854, є таким, що набрало законної сили 03.03.2014.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у відповідача були відсутні підстави, виникнення яких зобов'язувало б визначити грошові зобов'язання позивачу та прийняти відповідні податкові повідомлення-рішення, оскільки наказ, на підставі якого була призначена та проведена перевірка, скасовано в судовому порядку.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Водночас передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Проте, для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем на підтвердження своєї правової позиції щодо законності наказу на проведення перевірки та, як наслідок, правомірності донарахування позивачу грошових зобов'язань та винесення податкових повідомлень-рішень, належних доказів не представлено.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва А.М.Лосєв