Ухвала суду № 43407240, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ К/800/25003/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову та ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 рокуу справі№ 810/5715/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі № 810/5715/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 13.05.2013 року № 0002412203.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тріумф» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин» за період з 01.12.2011 року по 28.02.2013 року складено акт від 23.04.2013 року № 375/22-5/31829270, яким зафіксовано порушення позивачем п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 698 072,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0002412203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 698 072,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки акта перевірки спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У відповідності до п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договорів, укладених позивачем та ПП ПВКФ «Проксин», підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема: податковими накладними, актами приймання будівельних робіт, банківськими виписками.

Судом першої інстанції викликався для надання пояснень у справі виконуючий обов'язки директора ПП ПВКФ «Проксин» ОСОБА_4, який будучи допитаним пояснив, що ПП ПВКФ «Проксин» дійсно мало господарські відносини з ТОВ «Тріумф», а саме: виконувало на замовлення позивача роботи з монтажу систем пожежної безпеки та відео спостереження на об'єктах замовника.

Також ОСОБА_4 зазначено, що директор компанії ОСОБА_5 в силу певних обставин, пов'язаних зі здоров'ям та, як наслідок, неможливістю в повному обсязі виконувати покладені на неї обов'язки, в лютому 2011 року тимчасово передала йому право управління ПП ПВКФ «Проксин». Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи наказом від 07.02.2011 року № 7-к та протоколом загальних зборів засновників ПП ПВКФ «Проксин» від 07.02.2011 року.

На підтвердження повноважень ПП ПВКФ «Проксин» на виконання робіт з монтажу систем пожежної безпеки та відеоспостереження представник позивача додатково надав видані ПП ПВКФ «Проксин» Дозвіл територіального управління Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки від 11.10.2011, Ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України на монтаж засобів протипожежного захисту від 09.09.2010 року та Ліцензію Інспекції ДАБК на господарську діяльність пов'язану із створенням об'єктів архітектури від 03.08.2012 року.

Крім того, на підтвердження виконання контрагентом робіт, представником позивача надано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта за адресою смт. Велика Димерка, Броварський район, автодорога-100605 Рожни-Велика Димерка-Гоголів та трьохсторонні (з підписами замовника, підрядника (ПП ПВКФ «Проксин») та представника держпожнагляду) акти прийняття в експлуатацію робіт з вогнезахисного обробляння, з монтажу пристроїв блискавкозахисту та систем пожежної автоматики.

Посилання відповідача на висновки акта перевірки контрагента позивача, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальності постачання товарів чи надання послуг.

В разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупцем.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставності формування витрат та податкового кредиту позивачем через відсутність фактичного виконання договорів із спірним контрагентом викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року у справі № 810/5715/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак