Ухвала суду № 43407230, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ К/800/67871/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 рокуу справі№ 826/14607/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УК-Інвест»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі № 826/14607/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.06.2014 року № 0005561505 та № 0005551505.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, пп. пп. 14.1.39, 14.1.147, 14.1.152, 14.1.75 п. 14.1 ст. 14, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 31.1 ст. 31, п. 36.1 ст. 36, п. 54.1 ст. 54, п. 87.9 ст. 87, п. 126.1 ст. 126, п. 285.1 ст. 285, п. 286.1 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржувані судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки ТОВ «УК-Інвест» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю складено акт № 2614/26-58-05-07-34045772 від 06.06.2014 року, яким зафіксовано порушення товариством п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України: платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.06.2014 року:

- № 0005561505, яким позивачу на підставі ст. 126 Податкового кодексу України визначено штраф в розмірі 20% в сумі 12 994,10 грн.;

- №0005551505, яким позивачу на підставі ст. 126 Податкового кодексу України визначено штраф в розмірі 10% в сумі 7 168,32 грн.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товариство подало до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік (згідно із квитанцією № 2 прийнята 21.01.2014 року), якою нараховано 819 948,53 грн. в якості річної суми земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, з яких 68 329,04 грн. кожного місяця в період з січня по листопад 2014 року та 68 329,09 за грудень 2014 року.

Крім цього, товариство подало уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік (згідно із квитанцією № 2 прийнята 17.04.2014 року), якою визначено, що річна сума земельного податку, що підлягає сплаті за даними платника, складає 786 886,72 грн., з яких 67 945,72 грн. за січень 2014 року, 65 358,27 грн. кожного місяця у період з лютого по листопад 2014 року та 65 358,30 грн. за грудень 2014 року.

На підтвердження оплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий-березень 2014 року позивачем надано копії платіжних доручень № 66 від 05.03.2014 року (проведено банком 05.03.2014 року) та № 96 від 09.04.2014 року (проведено банком 09.04.2014 року), згідно із якими товариством сплачено 68 329,04 грн. та 68 329,04 грн. (в загальному розмірі - 136 658,08 грн.) в якості перерахування орендної плати за землю за лютий 2014 року та за березень 2014 року на рахунок № 33218811700010, отримувач УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ м. Києва, код отримувача 38050812, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.

Позивач, виявивши помилкове перерахування вказаних коштів, звернувся до начальника податкового органу із заявою за вих. № 13/05-33 від 13.05.2014 року, яка надійшла до відповідача 13.05.2014 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції на копії даної заяви, що міститься у матеріалах справи), в якій просив перерахувати зазначену суму на рахунок по орендній платі за землю за реквізитами: «Отримувач: УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ м. Києва, ЄДРПОУ 38050812 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 33217812700010».

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що докази на підтвердження розгляду відповідачем вищезазначеної заяви про перерахування коштів у матеріалах справи відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що невірне зазначення позивачем, як платником орендної плати, номера рахунку бюджету не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, оскільки у відповідності до наявних у матеріалах справи платіжних доручень № 66 від 05.03.2014 року та № 96 від 09.04.2014 року товариством сплачено орендну плату в загальному розмірі 136 658,08 грн. у строки, встановлені положеннями п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, проте вважає за необхідне зазначити наступне.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

В акті перевірки зазначається, що проводиться невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю і одночасно вказано про результати проведеної камеральної перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка провадиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Проте, відомості про те, які декларації перевірялись та їх дані в акті перевірки не зазначено, а вказано лише щодо порушення строків сплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю, що відповідно виключає проведення камеральної перевірки.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі № 826/14607/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак