Рішення № 434052, 19.01.2007, Корольовський районний суд м. Житомира

 Справа №2-31/2007

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2007р. м. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

судці Котік Т.С...

секретарів Василевської М.В., ГарбарчукТ.М., Рудницької С.М.

адвоката ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1, яка звернулася в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції та першої Житомирської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу та заповіту недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою в інтересах своєї дочки - ОСОБА_2 та в обґрунтування вимог зазначила, що в 1993 році ОСОБА_5 заповів все належне йому майно, ОСОБА_2, про що складений відповідний заповіт.

У зв'язку з хворобою ОСОБА_5, вона здійснювала за ним догляд, а в послідуючому, такий догляд здійснювала і відповідачка Позивачка зазначає, що такі послуги відповідачки були платними.

Тільки після смерті ОСОБА_5 вона дізналася, що відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та існує заповіт на її ім'я на квартиру АДРЕСА_1.

Позивачка вважає, що шлюб, який укладений між відповідачкою та ОСОБА_5 -11.09.1999 року, слід визнати недійсним, оскільки останній ніколи не називав відповідачку своєю дружиною, між ними були відсутні фактичні шлюбні відносини та позивачка стверджує, що реєстрація ОСОБА_5 відбулася без його участі та без його згоди.

Так само, позивачка просить визнати недійсним заповіт від 10.09.2001 року, оскільки зазначає, що він оформлений без волі та участі ОСОБА_5 та підписаний іншою особою.

В судовому засіданні позивачка та її представники підтримали позовні вимога в повному об'ємі.

Відповідачка вимоги позову не визнала та пояснила, що з ОСОБА_5 познайомилася в 1993 року та згодом, стали проживати разом і лише через 6 років зареєстрували шлюб. Про те, що ОСОБА_5 склав заповіт на її ім'я вона дізналася тоді, коли він приніс додому заповіт, посвідчений нотаріальною конторою, а отже вважає, що це була його воля.

Представник відділу РАГС Житомирського міського управління юстиції в особі завідуючої РАГСу, в судовому засіданні 28.04.2005 року, позовні вимоги не визнала та пояснила, що ОСОБА_5 знала особисто з 1975 року, оскільки два роки працювали разом і тому коли він прийшов з жінкою подати заяву про реєстрацію шлюбу, вона особисто приймала заяву та через місяць проводила реєстрацію шлюбу ОСОБА_5, який особисто підписував документа про реєстрацію шлюбу.

Представник першої державної Житомирської нотаріальної контори в судові засідання не з'являвся, справа розглядалася у відсутності представника, у зв'язку з надходженням заяв про розгляд справи у відсутність представника.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

При вирішенні вказаної справи суд керується вимогами Кодексу законів про шлюб та сім'ю України та нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, оскільки правовідносини, які є предметом розгляду в даному судовому засіданні виникли до набрання чинності Сімейним Кодексом України та Цивільним Кодексом України в редакції 2003 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, 11 вересня 1999 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, про що свідчить актовий запис НОМЕР_1. Після реєстрації шлюбу громадянка ОСОБА_3 взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_3.

Доказів того, що шлюб був укладений без взаємної згоди осіб, що одружувалися та на час укладання шлюбу існували перешкоди до укладання шлюбу, позивачкою не доведено та не

встановлено судом.

Твердження позивачки про те, що ОСОБА_5 не знав що його одружили, оскільки ніколи не розповідав про реєстрацію шлюбу з відповідачкою та в її присутності та присутності інших осіб не

називав відповідачку дружиною є безпідставними.

Сам факт відсутності фактичних шлюбних відносин, ж вказує позивачка, не є підставою для визнання шлюбу недійсним, оскільки сім'ю складають особи, що спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та відповідачка проживали разом, вели спільне господарство та піклувалися один про одного. їх відносини та рішення зареєструвати шлюб не було миттєвим, оскільки шлюб вони зареєстрували через 6 років після знайомства.

Сама позивачка не заперечує того факту, що у неї з відповідачкою були гарні стосунки та вона з ОСОБА_5 часто приходила до них в гості, як і вони відвідували ОСОБА_5. Вказані обставини підтверджені і свідками, які допитані зі сторони позивачки.

Зокрема, свідок ОСОБА_6 пояснила, що в 2004 році, на прохання відповідачки, 10 днів робила уколи ОСОБА_5 на дому, бачила там відповідачку, а також іноді бачила як ОСОБА_5 ходив повз її будинок з відповідачкою.

Свідок ОСОБА_7, яка є двоюрідною сестрою позивачки, пояснила, що відповідачка і ОСОБА_5 дійсно були знайомі та відповідачка доглядала за ОСОБА_5, однак вказує, що за такі послуги відповідачка отримувала гроші. Про вказані обставини знає зі слів сестер ОСОБА_5. Також свідок вважає, що вони не могли бути в шлюбі, оскільки ОСОБА_5 не потрібен був шлюб.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що знає відповідачку, оскільки їх познайомив ОСОБА_5 в 1999 році, зі слів позивачки знає, що відповідачка здійснювала догляд за ОСОБА_5

Рідна сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_9, яка допитана відповідно до судового доручення Гагарінським районним судом м. Сімферополя пояснила, що відповідачка не проживала з її братом однією сім'єю, а лише доглядала брата за кошти, які він їй платив. Також свідок зазначає, що вітальні листівки, які вона направляла на ім'я брата та бажала в них «сімейного благополуччя» стосуються лише брата

З вказаними показами, не можливо погодитися, оскільки до справи долучені вітальні листівки, які свідок адресувала, як своєму брату, так і відповідачці 3 Новим 2004 роком та безпосередньо відповідачці надсилала вітання зі святом 8-го Березня та саме відповідачці бажала «сімейного благополуччя» / а.с.94,94-а/.

До показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 суд відноситься критично, оскільки вказані особи є родичами позивачки та зацікавлені у позитивному вирішенні справи. Неодноразово в своїх показах наголошували, що квартира залишена дочці позивачки і повинна їй лишитися, а тому, суд вважає, що самі відносини, які були між відповідачкою та ОСОБА_5 їх мало цікавили та цікавлять, основним об'єктом є квартира, яка згідно заповіту залишена відповідачці.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 проживав з відповідачкою, однак не представляв її як свою дружину, вона з ним зустрічалася з 2001 року по день смерті біля трьох разів, двічі він був з відповідачкою.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що є давньою знайомою позивачки та з її слів знає, що за ОСОБА_5 доглядає добра жінка. Також свідок пояснила, що під час виборчої агітації в 2002 році вона збирала підписи в підтримку депутатів та ОСОБА_5 не зміг їй нічого підписати, оскільки показав, що права рука в нього не працює.

Так само, всі допитані свідки пояснили, що з 1996 року позивач погано розмовляв та у нього були проблеми з правою рукою.

Вказані обставини не заперечуються і сторонами в судовому засіданні та підтверджені змістом амбулаторних карток, які оглянуті в судовому засіданні.

Зі змісту амбулаторних карток вбачається, що у ОСОБА_5, після перенесеного інсульту в лютому 1996 року були проблеми зі здоров'ям, скарги на проблеми з мовленням та слабкість в правій руці та нозі.

Суд не входить в оцінку доказів сторін та показів свідків з приводу того, де проживали відповідачка та ОСОБА_5 до 1996 року, оскільки вказані обставини не мають значення для справи та судом не встановлюється факт перебування у фактичних шлюбних відносинах, оскільки шлюб відповідачки та ОСОБА_5 офіційно зареєстрований.

Доводи позивачки з приводу того, що догляд, який здійснювала відповідачка за ОСОБА_5 був платним, суд не приймає до увага, оскільки ні сама позивачки, ні свідки, що допитані в судовому засіданні не бачили як ОСОБА_5 передавав відповідачці кошти.

З пояснень позивачки та свідок ОСОБА_9 вбачається, що про таку домовленість вони знають від ОСОБА_5, однак вказані обставини неможливо перевірити та дати їм належну оцінку, та ОСОБА_7.

Як позивачка, так і свідок ОСОБА_9 не вказують, яка саме сума надавалася відповідачці за її допомогу та жодна із них не бачила як і коли такі кошти передавалися відповідачці, хоча вказують, що ОСОБА_5 віддавав відповідачці пенсію, якою вона розпоряджалася.

Та обставина, що відповідачка отримувала пенсію ОСОБА_5 ніким не оспорюється, оскільки з оглянутих в судовому засіданні оригіналів доручень та приєднаних копій /а.с. 80-83/ вбачається, що починаючи з 09.04.1996 року,ОСОБА_5 надавав доручення відповідачці на отримання його пенсії у ВАТ філії Богунського відділення №75 м. Житомира.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є сусідами ОСОБА_5, пояснили, що сусід познайомив їх з відповідачкою, як із своєю дружиною та вони бачила, що вони дружно жили, як сім'я, завжди були разом та піклувалися одне про одного.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що відповідачка та ОСОБА_5 спочатку проживали разом в цивільному шлюбі, а в послідуючому шлюб зареєстрували.

Основним доводом позивачки з приводу визнання недійсним шлюбу між відповідачкою та ОСОБА_5, зазначено, що шлюб зареєстровано без участі ОСОБА_5 та підпис в актовому записі про шлюб здійснений не ним. Для встановлення вказаних обставин, судом призначалася судово - почеркознавча експертиза.

Відповідно до висновку почеркознавчої експерти від 09.12.2005 року №454 та повторної почеркознавчої експертизи №111 від 18.07.2006 року, вирішити питання ким, ОСОБА_5, або іншою особою (особами) виконано підпис від імені ОСОБА_5 на 126 аркуші книги реєстрації актів про одруження м. Житомира за 1999 рік /запис НОМЕР_2 від 11.09.1999/ не виявилося можливим, тому що досліджувальний підпис короткий, його виконано конструктивно простими дуговими рухами, ідентифікаційна значимість відображених ознак - мала.

У підписі ОСОБА_5 на актовому записі про одруження, наданому на дослідження, виявлені діагностичні ознаки /зниження координації рухів, уповільнений темп/, які наряду з виконанням елементів в середньому темпі могли виникнути під впливом якихось «збиваючих» факторів. Встановити «збиваючий» фактор, який діяв на процес письма в момент виконання досліджувальних підписів: особливості письмово-рухової навички після перенесеного інсульту, або виконання підпису іншою особою з імітацією ознак почерку ОСОБА_5 неможливо у зв'язку з відсутністю достатнього обсягу зразків підписів та почерку ОСОБА_5 , виконаних після перенесеного інсульту.

У зв'язку з викладеним, суд при відмові позивачці в позові в частині визнання шлюбу недійсним, виходить з доказів, які досліджені в судовому засіданні та оцінка яким надана вище, а також враховує пояснення посадової особи - завідуючої відділу РАГС Житомирського міського управління юстиції Згоннікової І.Б., яка особисто приймала заяву про реєстрацію шлюбу від ОСОБА_5. та проводила реєстрацію шлюбу відповідачки та ОСОБА_5, якого добре знала, оскільки раніше разом працювали.

Доказів, які б спростували вказані обставини, позивачкою не надані та не встановлені судом.

Так само, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо визнання заповіту недійсним, виходячи з наступного.

10.09.2001 року державним нотаріусом Першої Житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_17 посвідчений заповіт ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

В заповіті зазначено, що заповіт підписаний ОСОБА_5 в присутності нотаріуса. Вказаний заповіт зареєстрований в реєстрі НОМЕР_3 для реєстрації нотаріальних дій Першої Житомирської державної нотаріальної контори за № 4-893 від 10.09.2001 року та за отримання вказаного заповіту ОСОБА_5 Поставив свій підпис.

Для встановлення особи, що виконала підпис в заповіті, судом призначалися почеркознавчі експертизи.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №454 від 09.12.2005 року, яка проведена НДЄКЦ при УМВС України в Житомирській області, підпис і рукописний запис «ОСОБА_5», розміщена в графі «підпис» заповіту від імені ОСОБА_5 від 10.09.2001 року виконана не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою /а.с. 135/.

Надаючи вказаний висновок, експерт в описовій частині зазначив, що ознак технічної підробки як підпису так і рукописного тексту не виявлено, однак експерт зазначив, що вказаний підпис та рукописний текст в заповіті виконані в заниженому темпі рухів (тупі початки і закінчення рухів, звивистість штрихів кутастість дугових елементів, точки необґрунтованої зупинки пишучого приладу, дописки окремих елементів букв), а тому вказані ознаки можуть бути пояснені виконанням підпису в незвичному стані чи незвичних умовах, так і при виконанні підпису з копіюванням «на око» чи по пам'яті.

У зв'язку з тим, що висновок експерта, виявився неповним та виникли сумніви в правильності таких висновків, щодо категоричності відповіді на друге та третє питання, судом призначалася повторна почеркознавча експертиза, проведення якої доручалося Державному НДКЦ судових експертиз України.

Відповідно до висновку експертизи №111 від 18.07.2006 року, яка не спростовує висновки попередньої експертизи щодо виконання підпису в актовому запису про одруження від 11.09.1999 року, однак висновки експертизи щодо відповіді на друге та третє питання, які стосуються підпису ОСОБА_5 в заповіті від 10.09.2001 року є іншими.

Так відповідно до висновку експертизи №111 від 18.07.2006 року, вирішити питання ким, ОСОБА_5, зразки почерку якого надані для порівняльного дослідження, або іншою особою (особами) виконані записи «ОСОБА_5» в 2-х примірниках заповіту від 10.09.2001 року ОСОБА_5 не виявилося можливим, тому що, ні співпадаючі, ні розбіжні ознаки, відображені в досліджувальних записах, не складають сукупності, достатньої для ідентифікації виконавця. Встановити «збиваючий» фактор, який діяв на процес письма в момент виконання досліджувальних текстів: особливості письмово рухової навички після перенесеного інсульту, або виконання текстів іншою особою (особами) з імітацією ознак почерку ОСОБА_5, не можливо тому, що не було надано достатній обсяг зразків почерку ОСОБА_5, виконаний після вказаного в ухвалі інсульту.

При відповіді на третє питання, експертом зазначено, що у підписах від імені ОСОБА_5 на актовому записі про одруження та заповіті, наданих на дослідження, виявлені діагностичні ознаки /зниження координації рухів, уповільнений темп/, які наряду з наряду з виконанням елементів в середньому темпі могли виникнути під впливом якихось «збиваючих» факторів. Встановити «збиваючий» фактор, який діяв на процес письма в момент виконання досліджувальних підписів неможливо /а.с. 184/.

При постановленні судового рішення, суд бере до уваги висновок саме вказаної експертизи, оскільки він є більш повним та проведений з урахуванням більшої кількості зразків почерку ОСОБА_5, а саме: оригіналом 2 екземпляру заповіту від 10.09.2001 року та реєстру НОМЕР_3 для реєстрації нотаріальних дій першої Житомирської нотаріальної контори, які витребувані з нотаріальної контори. Так само, суд бере до уваги висновки експертизи по третьому питанню, оскільки вони викладені в повному об'ємі.

Окрім того, судом в якості свідка допитаний нотаріус ОСОБА_17, яка посвідчувала заповіт. Зокрема, нотаріус пояснила, що дані в реєстрі нотаріальних дій записані з паспорта ОСОБА_5 , так само він надавав посвідчення інваліда 2-ї групи, а тому його звільнили від сплати державного мита. Також нотаріус пояснила, що при відмінності підпису в заповіті з підписом в паспорті, особу перевіряють по фотографії в паспорті.

У зв'язку з викладеним, підстав не довіряти показам свідку, як особі, яка вчиняла нотаріальну дію, посвідчуючи заповіт від 10.09.2001 року у суду не має.

Позивачка в судовому засіданні вказані обставини не спростувала.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд також бере до уваги ту обставину, що заповіт посвідчений лише через два роки після реєстрації шлюбу між відповідачкою та ОСОБА_5, що свідчить про виважений крок ОСОБА_5 на передачу свого майна.

У зв'язку з відмовою позивачці в задоволенні позовних вимог, суд стягує з неї всі судові витрати по справі, які складаються з витрат на судовий збір / 59 гривень 50 коп./, витрат на інформаційно-технічне забезпечення при розгляді справи в Корольовському райсуді м. Житомира та витрат /30 гривень/, за проведення експертизи /660 гривень 82 коп./.

Також підлягають до задоволенню і вимоги відповідачки про стягнення з позивачки витрат, понесених нею при наданні правової допомоги в сумі 500 гривень.

Керуючись ст. ст. 45-49 КпШС України, ст.541, 545 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст. 10,60, 84, 86, 88,154, 208,209, 212 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1, яка звернулася в інтересах ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, відділу реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції та першої Житомирської державної нотаріальної контори про визнання шлюбу та заповіту недійсними за безпідставністю позовних вимог.

Забезпечення позову, яким накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 скасувати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 500 гривень витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 59 гривень 50 коп .судового збору, ЗО гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення при розгляді справи в Корольовському райсуді м. Житомира на р/рахунок 35225015001562 ТУ ДСА в Житомирській області, МФО 811039, Код ЄДРПОУ: 26278626, Банк: УДК в Житомирській області, 340 гривень за проведення почеркознавчої експертизи на р/р 35229005000096, Код 25574601 УДК в Житомирській області, МФО 811039 для НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області та 320 гривень 82 коп. за проведення повторної почеркознавчої експертизи на р/р 35225100105101 Код 25574630 УДК в Київській області, МФО 821018 для ДНДЕКЦ МВС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду та в послідуючому подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.