Ухвала суду № 43395686, 02.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3068/15 Справа № 202/577/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л. П. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Рудь В.В., Осіяна О.М.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки за користування кредитом та визнання дій незаконними,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволені частково.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 052/08-ФЛ/16К та договором № 040-Р/003156 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки, а саме заборгованість по нарахованим відсоткам по простроченій (несанкціонованій) заборгованості в розмірі 35 654,85 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит", про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки за користування кредитом та визнання дій незаконними відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" судові витрати по справі у розмірі 356 грн. 55 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволені позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2008 року між ВАТ Банк "Фінанси та Кредит", в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління", реорганізованого у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_4 був укладений договір № 040-Р/003156 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки ( Договір 1).

Згідно п. 1.1. Позивач відкрив Відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 і надав відповідну платіжну карту Visa Electron, що підтверджується копією розписки Відповідача. Пунктом 4.6.2. Договору-1 передбачено списання з вказаної картки сум комісійної винагороди згідно з тарифами, які додані до цього договору.

Пунктом 5.1 Договору зазначено, що відповідач зобов'язаний не допускати виникнення несанкціонованого овердрафту і несе відповідальність за його виникнення. Несанкціонований овердрафт - перевищення суми операції здійсненої за допомогою платіжної картки встановленого видаткового ліміту. Згідно п. 5.4 договору-1 при виникненні несанкціонованого овердрафту Відповідач зобов'язаний сплатити нараховані на суму заборгованості відсотки в розмірі встановленому тарифами Банку (п. 3.14 тарифів комісійної винагороди зазначено, що плата за користування несанкціонованим овердрафтом в національній валюті складає 40% ).

Відповідно до п. 10.5 Договору-1 зміна умов цього договору у випадку зміни тарифів Банку проводиться за умовами виконання Банком п. 6.1.4 цього Договору. Згідно п. 6.1.4 Договору - 1 Банк зобов'язується повідомляти держателів карток про зміну тарифів Банку через всеукраїнські засоби масової інформації або поштою, або особисто (на свій вибір). Нові зміни набирають чинності після 21 дня з моменту виконання Банком вимог п. 6.1.4 цього договору -1, якщо Позичальник не надає письмової незгоди з майбутніми змінами.

28 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (Правонаступник - ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит"), було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 052/08-ФЛ/16К (Договір-2), згідно до якого Позивач надав ОСОБА_4 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок, передбачений Договором 1, з розміром кредитного ліміту в сумі 6 000 грн., зі сплатою відсотків зазначених в п. 2.1 Договору 2.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1, Банк відкриває клієнту картковий рахунок НОМЕР_1, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року, і надає клієнту (міжнародну або у межах України) платіжну карту (у гривнях і доларах США або Євро) Visa Electron НОМЕР_1 (надалі - Картка), а також здійснює всі операції по картрахунку, здійснені з використанням Картки (її реквізитів) відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правовим актам НБУ та чинному законодавству України, цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору 1, клієнт зобов'язаний не допускати виникнення несанкціонованого овердрафту і несе відповідальність за його виникнення.

Відповідно до п. 5.4 Договору 1, при виникненні несанкціонованого овердрафту клієнт зобов'язаний сплатити нараховані на суму заборгованості відсотки в розмірі встановленому Тарифами Банку.

Відповідно до п. 5.5 Договору 1, у випадку непогашення несанкціонованого овердрафту в термін, зазначений у п. 5.2 цього Договору, клієнт додатково виплачує Банку відсотки за несвоєчасне погашення несанкціонованого овердрафту, відповідно до Тарифів Банку.

Відповідно до п. 10.1 Договору 1, цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами і є укладеним на невизначений строк.

Відповідно до п. 2.1 Договору 2, Банк надає Позичальникові в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності Кредитні ресурси шляхом відкриття на Картковий рахунок Позичальника, на якому враховуються операції, що здійснюються з використанням Картки Visa Electron НОМЕР_1 Відновлювальної кредитної лінії з розміром кредитного ліміту в сумі 6 000,00 грн., із сплатою процентів за користування Кредитними ресурсами у розмірі процентних ставок, передбачених пунктами 4.1, 4.1.1, 4.1.2 цього Договору, а Позичальник зобов'язується повністю повернути отримані в рахунок Відновлювальної кредитної лінії Кредитні ресурси в строк до 05 червня 2010 року і сплатити проценти за користування Кредитними ресурсами в розмірі та у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 4.5 Договору 2, процентна ставка за користування Кредитними ресурсами за цим Договором може бути змінена Банком в односторонньому порядку. Про вказану зміну процентної ставки Банк письмово повідомляє Позичальника не менше, ніж за 5 днів до набуття чинності нової ставки.

Згідно інформації зазначеної в газеті "Урядовий кур'єр" за № 232 від 13.12.2011 року - з 04.01.2012 року при виникненні несанкціонованого овердрафту Відповідач зобов'язаний сплатити нараховані на суму заборгованості відсотки в розмірі встановленому тарифами Банку.

Відповідно до п. 6.1 Договору 2, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п. 3.2, 4.3, 4.4 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними коштами.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2011 року позовні вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо стягнення заборгованості із відповідача - ОСОБА_4 розрахованої станом на 17.02.2011 року задоволено в повному обсязі.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження № 28302495 від 25.06.2013 року Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_4 сплатив суму заборгованості у сумі 11 357,23 грн.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розглядів інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, обставини щодо укладання договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 052/08-ФЛ/16К від 28.08.2008 року та договору №040-Р/003156 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки від 20.08.2008 року, їх умови, надання (одержання) кредитних коштів, права та обов'язки сторін не потребують повторному доказуванню.

Згідно Статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за своїм позовом ОСОБА_4 послався на допущення чисельних порушень норм чинного законодавства та його прав, як споживача кредитної лінії, при підписанні кредитного договору з боку ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит", оскільки банк односторонньому порядку збільшив розмір відсоткової ставки та не надав йому, як споживачу фінансових послуг, всю необхідну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України) .

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначити зміст договору, який вони укладають і формують його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови ( пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

ОСОБА_4 був ознайомлений з усіма умовами договору та добровільно власноруч підписав його, тривалий час договір діяв, ОСОБА_4 користувався грошима та умови договору його влаштовували.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Як вбачається із уточненої позовної заяви за основним позовом від 07.05.2014 року, станом на 18 квітня 2014 року загальна сума заборгованості по договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 052/08-ФЛ/16К від 28.08.2008 року та договору № 040-Р/003156 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки від 20.08.2008 року становить 132 029,74 грн., а саме: 35 654,85 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках по простроченій (несанкціонованій) заборгованості; 96 374,89 грн. - пеня (за період з 18.04.2013 року - 18.04.2014 року).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки нарахування відсотків по простроченій заборгованості передбачено Договорами, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим відсотках по простроченій (несанкціонованій) заборгованості в розмірі 36654 грн. 85 коп. підлягають задоволенню.

Вимогу щодо стягнення пені за період з 18.04.2013 року по 18.04.2014 року в розмірі 96374 грн. 89 коп. є обгрунтованими та задоволені судом першої інстанції згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Базою для розрахунку пені є сума виконаного неналежним чином грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення закону та відмовив у стягненні пені.

Позивач погодився із вказаними висновками, а відповідач не навів обгрунтування щодо незгоди з висновками суду в цій частині.

Щодо інших доводів апелянта то вони полягають у незгоді з нарахуванням заборгованості. Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК позивач навів свій розрахунок. Апелянт жодним доказом його правильність не спростував, про проведення експертизи не клопотав. Тобто, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК, не довів свої заперечення належними та допустимими доказами.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК, доводи апеляційної скарги його правильність не спростовують, оскільки є голослівними та більш полягають у тлумаченні змісту договору на власний розсуд апелянта та має за мету уникнення цивільної відповідальності, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Індустріального районного суд м. Дніпропетровська від 29 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: