Ухвала суду № 4338880, 18.03.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2009 року № 22а-13754/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Каралюса В.М.,

суддів: Старунського Д.М., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання - Троцькому Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 03 вересня 2008 року у справі №3/192А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Дока»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова

про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 22.10.2007р.№ 0004982321/0 , №0004982321/1 від 17.12.2007р., № 0004982321/2 від 11.03.2008р., № 0004982321/3 від 23.05.2008р., -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ТзОВ Науково-виробнича фірма «ДОКА» (надалі ТзОВ НВФ «Дока») звернулася з адміністративним позовом в суд до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ) та просила визнати не чинними податкові повідомлення-рішення № 0004982321/0 від 22 жовтня 2007 року, № 0004982321/1 від 17 грудня 2007 року, № 0004982321/2 від 11 березня 2008 року, № 0004982321/3 від 23 травня 2008 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем на підставі акту № 2223/23-2/1/13834103 від 03.10.1997 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2007 року № 0004982321/0 згідно з яким ТзОВ НВФ «Дока» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 113751 грн. в тому числі за основним платежем 75834 грн. та за штрафними санкціями 37917 грн. з чим позивач не погоджується, оскільки не допускав порушень при укладенні договору з ПП «Будмасервіс», всі замовлені роботи були виконані належним чином у встановлені строки та на момент виконання договорів ПП «Будмасервіс» було платником ПДВ.

Постановою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2008 року позовні вимоги було задоволено та визнано не чинними податкові повідомлення рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0004982321/0 від 22.10.2007 року, № 0004982321/1 від 17 грудня 2007 року, № 0004982321/2 від 11 березня 2008 року, № 0004982321/3 від 23 травня 2008 року. Постанова обґрунтована тим, що відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень рішень хоча згідно ст.. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З цією постановою не погодилась ДПІ у Галицькому районі м. Львова та звернулись до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 03 вересня 2008 року та залишити чинними оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом при винесенні постанови неправильно застосовані норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи і висновки суду викладені у постанові не відповідають обставинам справи.

Апелянт посилається на те, що в актах прийому-здачі виконаних робіт відсутній об'єктивний, кількісний аналіз всієї сукупності достовірної інформації про зовнішні та внутрішні умови здійснення діяльності у відповідності до встановлених норм, правил та діючого законодавства, прийнятої методології визначення вартісних та натуральних показників, не вказано обсяги наданих робіт в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих робіт в натуральному та вартісному виразі, акт не містить інформації про фактичні понесені витрати на здійснення цих робіт.

Понесені витрати на придбання робіт не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання робіт. Так як первинні документи , які б містили відомості про господарські операції не представлені, то в зв'язку з цим відсутнє підтвердження фактичного виконання робіт та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення їх без підтвердження відповідними документами до складу валових витрат.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. При цьому колегія виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 2223/23-2/13834103 від 03.10.2007 року в якому зафіксовано порушення позивачем пп.7.4.1. пп.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року.

Цим актом зафіксовано те, що ТзОВ НВФ «Дока» безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку з вартості отриманих робіт, згідно податкових накладних виписаних ПП «Будмасервіс», що на думку податкової інспекції, потягло за собою завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.06.2006 року по 31.10.2006 року на загальну суму 75834,24 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.04.2006 року між ТзОВ НВФ «Дока» та ПП «Будмасервіс» було укладено угоду № 126 відповідно до якої ПП «Будмасервіс» зобов'язувався виконати комплекс земляних робіт та робіт по відновленню покриття (замощування) на об'єктах обумовлених контрактом згідно робочої документації та проекту «Поставка і монтаж системи контролю СКАДА для ЛМКП «Львівводоканал» в обсязі субконтракту № УТ 2509001 від 12.09.2005 року укладеного між ТзОВ НВФ «Дока» та фірмою Технідата.

Судом встановлено, що в процесі виконання ПП «Будмасервіс» робіт, які визначені угодою № 126 від 26.04.2006 року було оформлено 321 акт огляду прихованих робіт по всіх точках моніторингу. Зазначені акти підписано комісією в складі представника підрядника, представника фірми незалежного інженерного нагляду за будівництвом, представника виконавця та представників замовника. Як видно із зазначених актів, ПП «Будмасервіс» здавало виконані ним роботи для ТзОВ НВФ «Дока» лише після їх огляду комісією створеною ЛМКП «Львівводоканал» та оформлення цих робіт актами з позитивними висновками.

Первинні документи, які є в матеріалах справи повністю спростовують висновки ДПІ у Галицькому районі м. Львова, про те, що понесені ТзОВ НВФ «Дока» витрати на придбання в ПП «Будмасервіс» робіт не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання таких робіт та свідчать про те, що позивач правомірно відніс вартість зазначених вище робіт в сумі 379171,21 гривень до складу валових витрат в 2-4 кварталах 2006 року.

ТзОВ НВФ «Дока», чого не заперечує і відповідач повністю оплатила вартість виконаних робіт згідно угоди № 126 від 26.04.2006 року, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями (а.с.154-173). На кожну окрему частину виконаної роботи в день підписання акта прийому-передачі виконаних робіт ПП «Будмасервіс» виписані податкові накладні (а.с.150-153), що включені позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та до податкового кредиту.

В зв'язку з вищенаведеним суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові накладні, які підтверджують факт придбання ТзОВ НВФ «Дока» робіт в ПП «Будмасервіс» належно оформлені та в них наявні всі обов'язкові дані та реквізити, а тому правильно дійшов висновку, що позовні вимоги є підставні і обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана постанова Господарського суду Львівської області від 03 вересня 2008 року у справі № 3/192А винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з врахуванням судової практики, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 03 вересня 2008 року у справі№3/192А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Дока» » до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 22.10.2007р.№0004982321/0, №0004982321/1від 17.12.2007р., №0004982321/2 від 11.03.2008р., №0004982321/3 від 23.05.2008 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя-доповідач В.М. Каралюс

Судді Д.М.Старунський

Р.М. Шавель