Вирок № 43387200, 17.03.2015, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/286/15-к

Провадження № 1-кп/280/53/15

ВИРОК

Іменем України

17 березня 2015 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

в складі : головуючої судді Янчук В.В.

при секретарі - Охрімчук О.В.

за участі сторін кримінального провадження :

прокурора - Прищепи І.В.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015060190000064 від 05.02.2015 р. відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Коростишів, Житомирської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, проживаючої АДРЕСА_1, раніше не судимої ,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2014 року близько 19 години ОСОБА_2 перебувала у дворі будинку АДРЕСА_2.

У цей час , поблизу під'їзду № 3 вказаного будинку у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме дитячої коляски марки «Arman», яку вона побачила біля вказаного під'їзду, що залишила ОСОБА_3, та яка належить її чоловіку ОСОБА_1

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 користуючись тим, що за її умисними суспільно-небезпечними діями ніхто не спостерігає та достовірно знаючи, що дана дитяча коляска належить іншій особі, шляхом вільного доступу вирішила незаконно заволодіти чужим майном, а саме вказаною дитячою коляскою, вартість якої відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № 5/91 становить 2844 грн. 80 коп., яка належить ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_2 викрадене майно привласнила та розпорядилась за власним розсудом.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2844 грн. 80 коп.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 досудовим розслідуванням кваліфіковані за ст. 185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про примирення між потерпілим та підозрюваною від 16 лютого 2015 року.

Відповідно до умов угоди від 16.02.2015р., що укладена між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12015060190000064 за спільною ініціативою та згодою, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст.185 ч.1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зазначили, що ОСОБА_2 беззастережно визнає обвинувачення за ст.185 ч.1 КК України та узгодили призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за ст. 185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також у даній угоді зазначені та роз'яснені потерпілій та підозрюваній наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить до наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про примирення.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містять всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини, статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди про примирення.

Дослідивши угоду про примирення, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між потерпілим та обвинуваченою угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ст.185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) кваліфіковано вірно, умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для примирення наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена угода про примирення від 16 лютого 2015 року, укладена між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 підлягає затвердженню.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5/91 від 09.02.2015 р. в сумі 196,56 грн.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: дитяча коляска «Arman», яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 підлягає залишенню останньому.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання суд не вбачає, арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374-376, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Угоду про примирення від 16 лютого 2015 року, укладену в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015060190000064 від 16.02.2015 року, між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що становить 850 гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави : отримувач УДКСУ у м. Житомир, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО - 38035726, рахунок № 31117115700002, код класифікації доходів - 24060300 витрати за проведення судово товарознавчої експертизи № 5/91 від 09.02.2015 року в розмірі 196 грн. 56 коп.

Речові докази: дитячу коляску «Arman» залишити потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча В.В.Янчук.