Ухвала суду № 43384475, 31.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18885/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» (далі - Позивач, ТОВ «ЕНВЦ «Фобос») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач, Криворізька ПОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0004651503.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2015 року позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконання платником податків зобов'язання зі сплати податку пов'язується з моментом подання останнім до банку платіжного доручення, подальше перерахування коштів із запізненням не з вини платника не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2014 року посадовими особами Криворізькою ПОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітної податкової декларації з плати за землю ТОВ «ЕНФЦ «Фобос» з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку за серпень 2014 року. У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем граничного терміну сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку на 1 календарний день з граничним терміном сплати до 30.09.2014 року в сумі 4 657,06 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 08.10.2014 року №229/154/14274600. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.10.2014 року №0004651503, яким Позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 465,71 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб.

При цьому, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 14, 21, 31, 49, 54, 57, 126, 129, 285, 286 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», прийшов до висновку, що своєчасне подання платником податків платіжного доручення про сплату податкового зобов'язання до банку звільняє таку особу від відповідальності за несвоєчасне перерахування банківською установою коштів до бюджету.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України закріплено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Приписи п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу визначають, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому, відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем 18.02.2014 було подано до Криворізької ПОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік №9007863983, в якій розбито суму земельного податку за місяцями у розмірі 4 657,10 грн. щомісячно. Відтак, враховуючи приписи п. 287.3 ст. 287 ПК України, граничний строк сплати грошового зобов'язання із земельного податку за серпень 2014 року - 30.09.2014 року.

Відповідно до пп. «е» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позивачем подано 30.09.2014 року до АТ «Фортуна-Банк» платіжне доручення №1424 на суму 4 657,10 грн. з призначенням: податок на землю в м. Кривий Ріг, вул. 23 лютого, за серпень 2014 року, яке отримано банком у той же день.

Однак, зі змісту банківської виписки з особового рахунку Позивача за 01.10.2014 року вбачається, що платіжне доручення від 30.09.2014 року №1424 було виконано банком 01.10.2014 року, що, на думку податкового органу, свідчить про порушення ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що подання платником до банківської установи платіжного документа у межах граничного строку сплати податкових зобов'язань свідчить про своєчасність виконання грошових зобов'язань зі сплати податку. А тому, враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованим позицію Окружного адміністративного суду м. Києва про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.