Ухвала суду № 43384453, 25.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17284/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «САМСОН», Товарна біржа «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі - Відповідачі) у якому просила визнати протиправними дії відповідача, визнати протиправним та скасувати акт опису та арешту, постанови, актів державного виконавця та акту прийому-передачі майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову, якою зазначений адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника третьої особи - ОСОБА_4, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є співвласником житлової квартири АДРЕСА_1, іншими співвласниками вказаної квартири виступають ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22.10.1993 року.

Вироком Київського міського суду від 28.01.1997 року у кримінальній справі № 2-189/96, ОСОБА_4 було визнано винним по ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 79 КК України (1960 року) і призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке було особистою власністю засудженого.

На підставі вказаного вироку Київським міським судом видано виконавчий лист № 2-8 від 26.01.1997 року.

Під час виконання вироку суду 05.02.2001 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мінського районного управління юстиції у м. Києві складено акт опису і арешту майна 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4

У зв'язку із неможливість реалізації арештованого майна та на підставі листа № 1342/9/10-12 від 05.07.2002 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва, державним виконавцем ВДВС в Оболонському районі м. Києва 02.06.2006 року винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до змісту якої на користь ДПІ в Оболонському районі м. Києва передано непродане арештоване нерухоме майно ОСОБА_4, а саме - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, за загальною ціною 16 094 грн. На підставі зазначеного, державним виконавцем складено акт від 02.06.2006 року про передачу майна стягувачу.

02.06.2006 року органами державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із повним виконанням виконавчого листа № 2-8 від 26.01.1997 року виданого Київським міським судом.

08.05. 2014 року конфісковане в дохід держави майно, а саме 1/4 частини квартири за вищезазначеною адресою, передано на відповідальне зберігання ТОВ «Самсон», що підтверджується копією акту прийому-передачі майна.

Крім того, ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, як стягувачем, вживаються заходи з організації та проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу зазначеного майна.

Не погоджуючись з діями суб'єкта владних повноважень спрямованих на реалізацію конфіскованого в дохід держави майна, а саме 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, обумовила ОСОБА_2 звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, що оскаржуються, не пов'язані з виконанням вироку Київського міського суду від 28.01.1997 року, оскільки зазначений вирок було виконано у 2006 році.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, конфісковане майно, а саме 1/4 частини житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 передано ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 02.06.06 року винесеної державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва.

16.12.2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення №55 про передачу конфіскованого майна на реалізацію.

Тобто, податковим органом, як стягувачем відповідно, вживались заходи спрямовані на реалізацію конфіскованого майна, а також здійснювалось листування з третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У зв'язку із відсутністю попереднього відповідального зберігача конфіскованого майна - ТОВ «ВКП «Фахівець» у Єдиному реєстрі торговельних організацій, яким надається право реалізації безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави на 2013 рік, таке майно передано на відповідальне зберігання ТОВ «Самсон» та укладено відповідні договори за № 2/14, про відповідальне зберігання, а також про реалізацію такого майна.

Згодом, ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, з метою реалізації конфіскованого в дохід держави майна, скеровано до ТОВ «Самсон» лист від 08.05.14 року № 10321/10/26-54-25-25, з вимогою проведення незалежної оцінки конфіскованого майна та відповідно подальшої реалізації на прилюдному аукціоні.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2014 року аукціон Товарною біржею «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» з реалізації майна належного державі, а саме 1/4 частини житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1, не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на участь у такому, незважаючи на здійснення публікацій у ЗМІ про його проведення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 25.08.1998 р. № 1340 затверджено Порядок «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» (далі по тексту - Порядок № 1340).

Відповідно до п. 9 Порядку № 1340, дія якого, у тому числі, поширюється на майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передбачено, що майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог, а саме: будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини, транспортні засоби, предмети антикваріату, високохудожні авторські роботи, ювелірні вироби з діамантами чи іншим дорогоцінним камінням, товарно-матеріальні цінності за умови наявності оптової партії реалізуються через біржові торги, аукціони у порядку, встановленому законодавством України. При цьому початкова вартість не повинна бути нижчою, ніж вартість, зазначена в акті опису, оцінки та передачі майна.

Пунктом 12 Порядку № 1340 встановлено, що на початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визначають на конкурсній основі торгівельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств, який ведеться цими інспекціями. Протягом року в разі потреби дозволяється доповнювати єдиний реєстр торгівельних підприємств іншими торгівельними підприємствами за поданням органів, що вилучають та обліковують майно.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1340 передбачено, що угоду з торгівельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби, митного органу в межах повноважень, установлених законодавством. Угоди з торгівельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.

Аналогічного змісту вимоги до порядку реалізації конфіскованого майна також закріплено Методичними рекомендаціями № 18.

Розділом 6 Методичних рекомендацій № 18 встановлено, що майно, яке перейшло у власність держави, передається для реалізації торговельній організації, включеній до Єдиного реєстру торговельних організацій, яким надається право реалізації безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, за актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, підготовленим комісією із складання акта опису, оцінки та передачі майна

До складу комісії із складання акта опису, оцінки та передачі майна обов'язково включаються працівники підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань.

Акти опису, оцінки та передачі майна реєструються у книзі обліку актів опису, оцінки та передачі майна, яка ведеться у підрозділі погашення прострочених податкових зобов'язань (додаток 6). Попередньо з такою організацією укладається угода, в якій обумовлюється, що розмір комісійної винагороди не повинен перевищувати 20 відсотків від суми коштів, отриманих від реалізації майна.

Про наявність майна для реалізації повідомляються всі суб'єкти господарювання, включені до Єдиного реєстру відповідного регіону та мають відповідні ліцензії на здійснення операцій з цим майном. Відбір суб'єктів господарювання, які будуть проводити продаж майна вартістю 5 тис. грн. і більше або об'єктів нерухомості чи транспортних засобів - незалежно від вартості, здійснюється на конкурсній основі комісіями ДПА в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, які утворюються з числа працівників регіональних податкових адміністрацій на чолі з заступником голови або начальником управління (відділу), до складу якого входить підрозділ по роботі з безхазяйним майном.

Рішення про визначення суб'єкта господарювання, якому передається безхазяйне майно на реалізацію, приймається колегіально простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Голова комісії має ухвальний голос, якщо під час прийняття рішення голоси членів комісії розділилися порівну.

Після закінчення засідання комісії складається протокол про результати розгляду документів щодо відбору суб'єкта господарювання, якому передається безхазяйне майно, та підписується всіма членами комісії, що брали участь у голосуванні.

У разі коли вартість майна, що передається на реалізацію, за попередньою або експертною оцінкою становить 5 тис. грн. і більше, а щодо об'єктів нерухомості та транспортних засобів незалежно від вартості, інформація про таке майно надсилається до ДПА України для розгляду та оприлюднення на офіційному сайті ДПА України в мережі Інтернет. Передача на реалізацію майна (складання акта опису, оцінки і передачі) здійснюється після розміщення цієї інформації на сайті ДПА України (додаток 12).

Роздрукована сторінка сайта з оголошенням про реалізацію безхазяйного майна є обов'язковою умовою для передачі його суб'єкту господарювання і зберігається у справі разом з іншими матеріалами щодо оприлюднення у ЗМІ інформації про проведення біржових торгів (аукціонів) з продажу цього майна.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що не заслуговують на увагу доводи позивача викладені в апеляційній скарзі щодо протиправності дій ДПІ у Оболонському районі м. Києва, оскільки вирок Київського міського суду від 28.01.1997 року виконано у 2006 році. При цьому, доказів скасування відповідних постанов про відкриття, закінчення виконавчого провадження, актів (постанов) про опис та арешт майна чи визнання протиправними дій державного виконавця Мельник У.К. ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є правомірними, спрямованими на виконання норм чинного законодавства на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.