ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2015 р.Справа № 916/4166/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Шевченко В. В., Ярош А.І.,
при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Лапінська О.М. (за довіреністю),
від відповідача - Карпін В.С. (за довіреністю),
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.02.2015 року про зупинення провадження
у справі №916/4166/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"
до Приватного підприємства "ВЛАДИМИР"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 02.04.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК» (далі - Банк, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з уточненою позовною заявою до Приватного підприємства «ВЛАДИМИР» (далі - ПП «ВЛАДИМИР», відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором (майнова порука) від 05.09.2011, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В., зареєстрованим в реєстрі за НОМЕР_1, із договором про внесення змін № 1 від 29.12.2011, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 5211, а саме: нежилі приміщення кафе загальною площею 336,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.06.2011, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. 20.06.2011, номер за реєстром 2353, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20.06.2011, реєстраційний номер 4501977, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.07.2011, реєстраційний номер 15210962, номер запису: 351 в книзі 106неж-20, в рахунок дострокового погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 381/F від 21.12.2006, який викладений у редакції кредитного договору № 400/F від 26.10.2007 з додатковими угодами № 1 від 29.05.2009, № 2 від 23.04.2010, № 4 від 15.03.2011, № 5 від 20.06.2011, № 6 від 18.08.2011, № 7 від 05.09.2011 в сумі 565765,39 дол. США та 734056,96 грн., в т.ч.:
- 503915,71 дол. США - заборгованість за наданим кредитом (основний борг);
- 61184,98 дол. США - заборгованість по сплаті відсотків;
- 261159,26 грн. - заборгованість з пені за несплату основного боргу;
- 406608,70 грн. - заборгованість з пені за несплату відсотків за користування кредитом;
- 66289,00 грн. - штраф за невиконання прийнятих зобов'язань, шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
16.10.2014 ухвалою господарського суду порушено провадження у даній справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, третя особа).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2015 провадження у даній справі зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, до розгляду справи №16/461/15-г господарського суду Одеської області за позовом ПП «ВЛАДИМИР» до Банку про визнання недійсним іпотечного договору (майнова порука) від 05.09.2011 НОМЕР_1.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Банк звернувся до Одеського апеляційного господарського суді із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, оскільки при постановлені останньої господарським судом були невірно застосовані норми матеріального права, а також неповно та неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи.
13.03.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від ПП «ВЛАДИМИР» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги Банку в межах даної справи ґрунтується саме на іпотечному договорі (майнова порука) від 05.09.2011, щодо якого в межах справи №916/461/15-г заявлена позовна вимога про визнання недійсним, таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що подання ПП «ВЛАДИМИР» позову про визнання договору іпотеки недійсним не може бути підставою для зупинення розгляду справи за позовом Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки. Необґрунтованими відповідач вважає також доводи скарги про те, що у ПП «ВЛАДИМИР» була можливість подати зустрічний позов про визнання договору іпотеки недійсним в межах даного провадження, оскільки відповідач має можливість та вільно розпоряджається своїми процесуальними правами та в даному випадку має право як на звернення із зустрічним позовом, так і на звернення до суду із окремим позовом у загальному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015, про що сторони згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
17.03.2015 до початку судового засідання через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ПП «ВЛАДИМИР» надійшли клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, враховуючи положення ст. 69 зазначеного Кодексу та враховуючи неявку в судове засідання третьої особи, ухвалою суду апеляційної інстанції 17.03.2015 продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 03.04.2015 та відкладено розгляд останньої на 24.03.2015, однак з поважних причин розгляд апеляційної скарги 24.03.2015 не відбувся.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 апеляційну скаргу призначено до розгляду на 02.04.2015 о 10:45 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.
В судовому засіданні 02.04.2015 представник позивача надала пояснення, якими підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просила задовольнити останню.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.04.2015 проти апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві та просив суд, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено господарським судом першої інстанцій, спірні правовідносини стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором (майнова порука) від 05.09.2011 №3331, в рахунок дострокового погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 381/F від 21.12.2006, в сумі 565 765,39 дол. США та 734 056,96 грн.
В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді, 10.02.2015 відповідач заявив письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 916/461/15-г господарського суду Одеської області за позовом ПП «ВЛАДИМИР» до ПАТ «МАРФІН БАНК» про визнання недійсним іпотечного договору (майнова порука) від 05.09.2011 НОМЕР_1.
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач посилається на те, що позовні вимоги Банку в межах даної справи ґрунтуються на іпотечному договору (майнова порука) від 05.09.2011, щодо якого в межах справи №916/461/15-г заявлена позовна вимога про визнання його недійсним, у випадку задоволення останньої, повністю виключає задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах даної справи.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Тобто господарський суд в ухвалі повинен обґрунтувати в чому саме полягає неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею справи.
Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Також вказана норма не містить обмежень, які б стосувались хронології подання позовів у пов'язаних справах.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Пунктом 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.
Процесуально вірними є мотиви, покладені в підґрунтя оскарженої ухвали, оскільки вищезазначені справи є пов'язаними, в силу того, що у справі за позовом про визнання недійсним іпотечного договору буде встановлений преюдиціальний факт щодо можливості прийняття в якості доказу правочину, на який посилається Банк як на підставу для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Саме це обумовлює неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справою №916/461/15-г, оскільки задоволення або незадоволення позовних вимог у зазначеній справі може суттєво вплинути на результати розгляду справи №916/4166/14
Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку, що господарським судом вірно застосовані приписи ст. 79 ГПК України та оскаржувана ухвала прийнята з урахуванням правової позиції, яка міститься у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»
Одним із доводів заявника апеляційної скарги для скасування ухвали місцевого господарського суду є посилання на п. 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», відповідно до якого вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.
Однак, наведений довід скаржника не приймається до уваги судовою колегією, оскільки вищезазначена постанова надає рекомендації у правовідносинах, що стосуються майнових судових спорів та справ про визнання недійсними саме кредитних договорів, а не іпотечних договорів.
З огляду на викладене, оскільки результати розгляду та встановлені обставини справи №916/461/15-г можуть суттєво вплинути на оцінку доказів та прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі № 916/4166/14, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі від 11.02.2015 у даній справі
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись cm.cm. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.02.2015 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.04.2015 року.
Головуючий суддя Головей В.М.
Суддя Шевченко В.В.
Суддя Ярош А.І.
Судове рішення № 43383911, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 02.04.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/4166/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: