Ухвала суду № 43380625, 31.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

31 березня 2015 р. Справа № 802/818/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слишинської Н.С.

представника заявника: Мельниченка С.С.

представника відповідача: Шевченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за поданням Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Атойл"

ВСТАНОВИВ:

27.03.2015 року Козятинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Козятинська ОДПІ) звернулася до суду з поданням, у якому просить визнати обґрунтованим адміністративний арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "Атойл" (далі - ТОВ "Атойл"), накладений на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України рішенням в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. від 26.03.2015 року.

В обґрунтування подання зазначено, що посадовими особами ТОВ "Атойл" відмовлено у допуску службових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, що стало підставою для прийняття рішенням від 26.03.2015 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Атойл" обґрунтованість якого необхідно підтвердити рішенням суду.

Відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі за поданням податкового органу із посиланням на існування спору про право між сторонами, так як наказ Козятинської ОДПІ № 172 від 18.03.2015 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Атойл" оскаржено до суду.

У судовому засіданні представник заявника висловився проти закриття провадження у справі та підтримав подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи клопотання про закриття провадження у справі підтримав, посилаючись на те, що наказ Козятинської ОДПІ № 172 від 18.03.2015 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Атойл" оскаржено до суду. Відтак, на його думку, між сторонами існує спір про право, що виключає розгляд та вирішення подання в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у адміністративній справі з таких мотивів.

Встановлено, що наказом в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. № 172 від 18.03.2015 року на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Атойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Антарес", ТОВ "НК Партнер", ТОВ "Азонтес", ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер" за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року. Проведення перевірки доручено старшому державному ревізору-інспектору відділу податкового аудиту Козятинської ОДПІ Українець Н.І..

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наказу в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. № 172 від 18.03.2015 року старший державний ревізор-інспектор відділу податкового аудиту Козятинської ОДПІ Кириленко І.В., а також головні державні ревізори-інспектори відділу податкового аудиту Козятинської ОДПІ Мазур В.А. та Українець Н.І. прибули на об'єкт перевірки 25.03.2015 року, а саме фактичну адресу ТОВ "Атойл" по вул. Привокзальній, 3-б в м. Вінниці.

З метою проведення перевірки посадовим особам підприємства пред'явлено службове посвідчення, направлення на проведення перевірки та копію наказу про проведення перевірки, тобто виконані передбачені статтею 81 ПК України умови допуску до проведення документальних виїзних перевірок.

Разом з тим, уповноважені службові особи Козятинської ОДПІ до проведення перевірки відповідачем допущені не були, що засвідчується актом № 11/22 від 25.03.2015 року про відмову у допуску до проведення перевірки.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

На підставі вищевказаної норми податкового закону рішенням в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. від 26.03.2015 року застосовано адміністративний арешт майна ТОВ "Атойл".

Згідно із п. 94.10 ст. 94 ПК України обґрунтованість рішення керівника органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Звертаючись до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, Козятинська ОДПІ посилається на те, що платник податків відмовився від проведення документальної виїзної позапланової перевірки та не допустив посадових осіб контролюючого органу до її проведення, незважаючи на наявність законних підстав для цього.

Проте відповідач зазначені доводи податкового органу заперечує і стверджує, що передбачених законом підстав для проведення позапланової перевірки у податкового органу не було, а наказ керівника Козятинської ОДПІ № 172 від 18.03.2015 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Атойл" є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим 26.03.2015 року товариством подано відповідний адміністративний позов з метою оскарження наказу.

При цьому судом встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року відкрито провадження у справі № 802/814/15-а за вищевказаним позовом ТОВ "Атойл".

Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів регулюються статтею 183-3 КАС України, аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Пунктом 2 частини 4 статті 183-3 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 02.02.2011 року за №149/11/13-11, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому така незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, склад майна щодо якого застосовується адміністративний арешт, заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту тощо.

Під час розгляду подання Козятинської ОДПІ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Атойл" судом встановлено, що платник податків заперечує законність призначення стосовно нього позапланової документальної виїзної перевірки, внаслідок недопущення до якої керівником податкового органу було накладено умовний адміністративний арешт майна підприємства.

Вказана обставина, окрім письмового клопотання відповідача про закриття провадження, додатково підтверджується адміністративним позовом ТОВ "Атойл" до Козятинської ОДПІ про визнання протиправним та скасування наказу № 172 від 18.03.2015 року, провадження за яким відкрито ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року (справа № 802/814/15-а).

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд і вирішення подання Козятинської ОДПІ в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС України.

Нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням органу державної податкової служби.

Однак, Вищий адміністративний суд України у вже згаданому інформаційному листі від 22.04.2011року № 571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

З огляду на викладене та враховуючи наявність між сторонами спору про право провадження у цій адміністративній справі належить закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Атойл" про закриття провадження у справі № 802/818/15-а задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 802/818/15-а за поданням Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Атойл» (код ЄДРПОУ 39243532), застосованого на підставі рішення в. о. начальника Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області Садового Г.І. від 26.03.2015 року.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у даній справі не позбавляє податковий орган права звернутися до окружного адміністративного суду з відповідною вимогою у порядку позовного провадження.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович