Постанова № 43380349, 17.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року 810/125/15

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтара" до ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтара" (далі-позивач, товариство) до ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов’язань. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність та законність господарських операцій, а також віднесення піддонів, про які зазначається в акті перевірки, до вторинної сировини. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просив відмовити, проти позову заперечував повністю, надав письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обухівтара" зареєстровано юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтара" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.02.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2012 по 31.12.2013. За результатами перевірки складено акт від 07.07.2014 №1839/220/37850795, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема: п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення витрат на загальну суму 17141275 грн в т.ч. І півріччя 2012 р. – 455240 грн, 3 квартал 2012 р. – 1864884 грн, 2012 рік – 5238148 грн, 2013 рік – 11903127 грн; п.п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов’язання на доходи фізичних осіб в загальній сумі 2127841,47 грн.

Із акта перевірки вбачається, що позивачем не надано для перевірки первинних документів, які підтверджують фактичне придбання ТМЦ, а саме відсутні акти приймання-передачі піддонів від фізичних осіб, що унеможливлює підтвердження використання коштів та правомірності їх віднесення до складу витрат. Крім того, до перевірки не надано калькуляцій собівартості реалізації дерев'яних піддонів, отже неможливо відстежити формування собівартості реалізованого товару. Також, відповідно до рахунків бухгалтерського обліку 93, 92, встановлено, що ТОВ "Обухівтара" віднесено до витрат суми по статтям витрат, а саме заробітна плата працівників, які безпосередньо приймають участь у реалізації товару, оренда складу та придбання для складу. У зв’язку з тим, що підприємством не віднесено до собівартості вказані витрати, ціна реалізації значно занижена, у зв’язку з чим підприємство не отримує доходу. Встановлено також, що ТОВ "Обухівтара" в період з червня 2012 року по 31.12.2013 проводило закупівлю піддонів, бувших у використані, у фізичних осіб, про що було складено закупівельні акти, у яких відсутня інформація про осіб, які продали товар, та отримали доходи від підприємства. На письмовий запит податкового органу підприємством не було надано перелік фізичних осіб із зазначенням реєстраційного номера або серії та номеру паспорта, у яких здійснювалась закупівля піддонів, та яким проведено виплату доходів. Податковим органом за наслідками перевірки визнано, що із виплачених сум доходу підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

На підставі Акту перевірки від 07.07.2014 №1839/220/37850795 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 за № 0001012201/2154, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 4202006,25 грн, у тому числі за основним платежем – 3361605 грн, за штрафними санкціями – 840401,25 грн, від 21.11.2014 № 0013471702/3831, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3642861,39 грн, у тому числі за основним платежем – 2111172 грн, за штрафними санкціями – 1531689,39 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до ГУ ДФС у Київській області та до ДФС України, а рішеннями ГУ ДФС у Київській області та ДФС України ці податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Обухівтара" придбано від фізичних осіб дерев’яні піддони, які були у використанні (вторинну сировину). В подальшому ТОВ «Обухівтара» у разі необхідності здійснювало демонтаж в безпосередньо у пунктах їх прийому та/або здійснювало перевезення вторинної сировини на склади і за допомогою спеціальних пристроїв для демонтажу доводило придатну до реалізації вторинну сировину до стандартів, необхідних для подальшого використання дерев’яних піддонів, після чого здійснювало реалізацію та перевезення такої продукції на підставі укладених договорів, що підтверджується товарними накладними, актами виконаних робіт, відомостями про нарахування та виплату заробітної плати, штатним розписом, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках підприємства та банківськими виписками тощо.

Так, на підтвердження здійснення господарської діяльності щодо демонтажу та реалізації вторинної сировини - дерев’яних піддонів, бувших у використанні, позивачем надано до суду копії договорів оренди (у т.ч. суборенди) офісних та складських приміщень і площадок, договорів перевезення даного виду товару, копії актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних (у т.ч. міжнародних), платіжні доручення та їх реєстри, копії договорів щодо закупівлі необхідного обладнання для демонтажу піддонів та накладних про оплату за даними договорами, копії книг обліку розрахункових операцій, копії закупівельних актів, чеків та фінансових звітів торгівельних підрозділів. Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Обухівтара» користувалось орендованими офісними та складськими приміщеннями, що підтверджується договором суборенди №01/05 від 01.05.2011, укладеного ТОВ «Обухів Регіонсервіс» з ТОВ "Обухівтара" про оренду приміщення, розташованого за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 6, договором №10/12 "Про оренду нежитлового приміщення" від 01.11.2012.

Для зберігання вторинної сировини - дерев’яних піддонів, бувших у використанні, ТОВ «Обухівтара» орендувало складські приміщення, що підтверджується договорами оренди, відповідно до яких метою оренди є їх використання як складських приміщень, а саме договори №34-2012 від 01.05.2012, №27-2013 від 01.05.2013, договір зберігання №01/09/03 від 01.09.2012, договір №9-11 про зберігання майна від 28.09.2012, договір №107/13-С про зберігання від 31.05.2013, договір оренди майданчика №ОП-09/12 від 01.10.2012, договір №42 оренди нерухомого майна від 01.11.2013.

Згідно з довідкою ДПІ Обухівського району у Київській області позивачем зареєстровано книги розрахункових операцій, які видані на конкретні пункти прийому вторинної сировини. На кожен пункт прийому вторинної сировини позивачем оформлено договори та довідки про реєстрацію книг розрахункових операцій, які наявні в матеріалах справи.

На підтвердження оплати за договорами оренди позивачем надано реєстри платіжних доручень та платіжні доручення.

При дослідженні довідок про реєстрацію книг обліку розрахункових операцій на кожний пункт прийому вторинної сировини, судом встановлено, що в цих довідках зазначено, що здійснено реєстрацію книги «Пересувної закупівлі для використання у пункті прийому вторинної сировини». В цих книгах містяться корінці розрахункових квитанцій ТОВ «Обухівтара» за період червень 2012 – грудень 2013 років, які мають необхідні реквізити. Розрахункові квитанції підтверджують приймання ТОВ «Обухівтара» від населення вторинної сировини - піддонів, бувших у використанні, та здійснення відповідних розрахунків з фізичними особами. Крім того, на підтвердження закупівлі позивачем піддонів у фізичних осіб позивачем надано закупівельні акти та фінансові звіти таких пунктів, які мають заповнені реквізити та складені належним чином.

У картках рахунку 281 за 2012 та 2013 роки у бухгалтерському обліку ТОВ «Обухівтара» відображено надходження від підзвітних осіб на основний склад у періоді червень 2012 - грудень 2013 років піддонів.

Позивачем складено виробничі акти, які підтверджують факт доставки всіх прийнятих піддонів на склад з пунктів прийому вторинної сировини.

Договори оренди транспортних засобів для надання послуг з перевезення вантажів до пункту призначення підтверджують відносини між позивачем та перевізниками щодо здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання умов цих договорів сторонами оформлено товарно-транспортні накладні, акти надання послуг та виконаних робіт. На підтвердження розрахунку за надані послуги товариством надано реєстр платіжних доручень.

Для обробки тари - ремонту, монтажу, утилізації та інше, вторинної сировини - дерев’яних піддонів бувших у використанні, ТОВ «Обухівтора» здійснювало закупівлю пристроїв для демонтажу піддонів, що підтверджується дослідженими судом договорами та накладними про повний розрахунок за наданий товар.

У подальшому позивачем реалізовано придбану продукцію, що підтверджується договорами, актами здачі-приймання робіт, міжнародними товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та реєстрами платіжних доручень.

ТОВ «Обухівтара» надано до суду штатний розклад підприємства на підтвердження наявності в штаті підприємства працівників, які займалися роботами щодо купівлі, приймання, перевезення, ремонту, утилізації та інших робіт, які потрібно виконувати щодо ведення господарської діяльності товариства по прийому вторинної сировини – піддонів, бувших у використанні.

До суду товариством надано відомості про виплату грошей особам, які були задіяні у даному виді господарської діяльності підприємства, на підтвердження того, що позивач згідно з штатним розкладом виплачувала заробітну плату за виконання покладених на працівників обов’язків.

Матеріалами справи також встановлено, що з метою визначення порядку оформлення первинних документів щодо придбання вторинної сировини у населення, позивачем направлено запит до Міністерства доходів і зборів України, у тому числі з питанням щодо оформлення квитанції книги КОРО. Згідно з відповіддю від 08.10.2013 інформація про закупівлю вторинної сировини у населення не потребує отримання інформації у фізичної особи у вигляді паспортних даних та ІПН.

З метою отримання додаткового підтвердження того, що ТОВ «Обухівтара» проводилась купівля піддонів саме не придатних до використання за їх прямим призначенням, а отже піддонів, бувших у використанні, виключно як вторинної сировини позивачем направлено запити до відповідних державних органів. Згідно з відповіддю Міністерства економічного розвитку якщо товар (продукція) не може бути регенерований, відновлений чи використаний за призначенням, такий товар вважається вторинною сировиною. Такий же висновок міститься також у відповіді Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачі» від 23.07.2014 №20-381342. На аналогічний запит позивача до Державної фіскальної служби надано відповідь від 28.07.2014, про те, що відповідно до приписів Закону України «Про відходи» вторинна сировина - це будь-які відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і\або економічні передумови.

Згідно з дослідженим судом висновком експерта експертного економічного дослідження, проведеного за заявою ТОВ "Обухівтара" №70 від 18.02.2015, висновки акту від 07.07.2014 №1839/220/37850795 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Обухівтара" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.02.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2012 по 31.12.2013", складеного Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, щодо завищення ТОВ "Обухівтара" витрат на загальну суму 14349235 грн та щодо заниження ТОВ "Обухівтара" податкового зобов’язання на доходи фізичних осіб в загальній сумі 2111172 грн за операціями придбання у фізичних осіб піддонів, бувших у використанні, наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Обухівтара", не підтверджується.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3, ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первині документи позивача містять всі обов’язкові реквізити, як того вимагає законодавство та оформленні належним чином.

Суд бере до уваги, що висновком експертного економічного дослідження №70 від 18.02.2015, проведеного за заявою ТОВ "Обухівтара", встановлено, що висновки акту від 07.07.2014 №1839/220/37850795 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Обухівтара" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.02.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2012 по 31.12.2013", складеного Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, щодо завищення ТОВ "Обухівтара" витрат на загальну суму 14349235 грн та щодо заниження ТОВ "Обухівтара" податкового зобов’язання на доходи фізичних осіб в загальній сумі 2111172 грн за операціями придбання у фізичних осіб піддонів, бувших у використанні, наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Обухівтара" не підтверджується.

Надаючи оцінку висновку експерта за наслідками експертного економічного дослідження, суд визнає, що експерт має достатню кваліфікацію та досвід роботи, стаж експертної роботи з 1996 р., ці висновки експертом зроблено на підставі повного, об’єктивного та всебічного дослідження наданих документів бухгалтерського та податкового обліку, вони містять аналіз правових норм, а тому суд вважає вказані висновки достовірними та обґрунтованими і бере їх до уваги.

Суд враховує, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято виключно на підставі акта перевірки, висновки якого у подальшому спростовано проведеним експертним економічним дослідженням. Це означає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі необґрунтованих, неправильних і помилкових висновків, викладених в акті перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладені вище обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що за таких обставин податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 №0001012201/2154 та від 21.11.2014 №0013471702/3831 є протиправними, а тому підлягають скасуванню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі сплаченої ним суми судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 №0001012201/2154 та від 21.11.2014 №0013471702/3831, видані ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтара" судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.