Постанова № 43379450, 26.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Справа № 909/1120/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Якімець Г.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу за вих.№ 06-02/355 від 09.02.15 Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області від 22.12.14 про розстрочку виконання рішення суду

у справі №909/1120/13

за позовом: Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м.Київ

до відповідача: Івано-Франківського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Івана Франка, м. Івано-Франківськ

про стягнення авторської винагороди та зобов'язання відповідача надати документи

За участю представників:

від відповідача - Мартинюк Ю.І. - представник;

від позивача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу №909/1120/13 розподлено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалами суду від 26.02.15 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 12.03.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Кравчук Н.М. введено суддю Давид Л.Л. з підстав, викладених у розпорядження.

Ухвалою суду від 12.03.15 розгляд справи відкладено на 26.03.15.

Ухвалою Господарського суду Івано - Франківської області від 22.12.14 у справі №909/1120/13 (Кобрин О.М.) задоволено заяву Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка (вх.№ 15942/14 від 11.12.14) про розстрочку виконання рішення суду частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.13 у справі №909/1120/13 в сумі 212 203,26 грн. згідно наступного графіка погашення заборгованості: Січень 2015 - 7 075,00 грн.;Лютий 2015 - 7 075,00 грн.;Березень 2015 - 7 075,00 грн.;Квітень 2015 - 7 075,00 грн.;Травень 2015 - 7 075,00 грн.;Червень 2015 - 7 075,00 грн.;Липень 2015 - 0 грн.;Серпень 2015 - 0 грн.;Вересень 2015 - 7 075,00 грн.;Жовтень 2015 - 7 075,00 грн.;Листопад 2015 - 7 075,00 грн.;Грудень 2015 - 7 075,00 грн.;Січень 2016 - 7 075,00 грн.;Лютий 2016 - 7 075,00 грн.;Березень 2016 - 7 075,00 грн.;Квітень 2016 - 7 075,00 грн.;Травень 2016 - 7 075,00 грн.;Червень 2016 - 7 075,00 грн.;Липень 2016 - 0 грн.;Серпень 2016 - 0 грн.;Вересень 2016 - 7 075,00 грн.;Жовтень 2016 - 7 075,00грн.;Листопад 2016 - 7 075,00 грн.;Грудень 2016 - 7 075,00 грн.;Січень 2017 - 7 075,00 грн.;Лютий 2017 - 7 075,00грн.;Березень 2017 - 7 075,00 грн.;Квітень 2017 - 7 075,00 грн.;Травень 2017 - 7 075,00 грн.;Червень 2017 - 7 075,00 грн.;Липень 2017 - 0 грн.;Серпень 2017 - 0 грн.;Вересень 2017 - 7 075,00 грн.;Жовтень 2017 - 7 075,00 грн.;Листопад 2017 - 7 075,00 грн.;Грудень 2017 - 7 028,26 грн. В частині задоволення заяви Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка (вх.№ 15942/14 від 11.12.14) про скасування арешту на кошти, що містяться на рахунках Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка, відкритих у банках та інших фінансових установах, відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду від 22.12.14 про розстрочку виконання рішення суду у даній справі та прийняти нову ухвалу, якою відмовити задоволенні вимог заяви Івано-Франківського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Івана Франка про розстрочку виконання рішень суду по справі №909/1120/13 відмовити.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме вказує на те, що його не було повідомлено про призначення заяви до розгляду судом. Також, апелянт зазначає про те, що судом безпідставно зменшено суму заборгованості з 259 750, 27 грн. до 212 203,26 грн. не врахувавши при цьому, що за твердженнями скаржника, сума заборгованості в розмір 46 400,93 грн. погашена боржником не перед стягувачем, а перед іншими кредиторами.

11 березня 2015 року від скаржника надійшли додаткові пояснення №1 та №2, в яких додатково зазначено про безпідставність прийнятої місцевим господарським судом ухвали, також подано заяву про розгляд справи без участі уповноважених представників скаржника.

12 березня 2015 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів наведених в апеляційній скарзі та законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, а відтак просить залишити її без змін,а апеляційну скаргу без задоволення.

16 березня 2015 року скаржником повторно подано додаткові пояснення №1 та №2, а також заяву про розгляд справи без участі представників апелянта, що є аналогічними за своїм змістом тим, що подані 11.03.15.

26 березня 2015 року до Львівського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові пояснення №3, в яких додатково зазначено про неможливість врахування сплаченої суми в розмір 46 400,93 грн., в рахунок часткової оплати заборгованості перед позивачем.

Перед початком судового засідання, 26.03.15 відповідачем подано витребувані судом документи.

У судовому засіданні представник відповідача навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, зазначає наступне:

Як вбачається яз матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.13 позов задоволено, стягнуто з Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка на користь державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" 230 964 грн. 77 коп. авторської винагороди, 3 986 грн. 81 коп. інфляційних втрат, 15 294 грн. 63 коп. три проценти річних та 5 004 грн. 92 коп. судового збору; зобов'язано Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка сформувати та надати державному підприємству "Українське агентство з авторських та суміжних прав" розрахункові листи за липень-серпень 2009 р., липень-серпень 2010 р., липень-серпень 2011 р., січень-лютий, липень і грудень 2012 р., січень-листопад 2013 р.

Крім того, згідно наказу господарського суду Івано-Франківської області стягнуто на користь позивача Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" 3 353,06 грн. судових витрат.

Загальна сума стягнення на користь позивача Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" становить 258 604,19 грн.

З матеріалів справи бачається, що 11.12.14 до господарського суду звернувся Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка із заявою (вх.№ 15942/14 від 11.12.14) про розстрочку виконання рішення суду.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом частково задоволено подану заяву та розстрочено виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та докази, що містяться в ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватись інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Разом з цим, виходячи з приписів чинного законодавства, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Крім того, слід мати на увазі, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами ст. 43 ГПК України.

Поряд з цим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в §1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, боржник посилається на несприятливу фінансову ситуацію, спричинену зростанням витрат на забезпечення діяльності театру, оскільки драмтеатр є неприбутковою установою обласного підпорядкування і фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету згідно затвердженого кошторису доходів і видатків, в зв'язку з чим не має можливості добровільно погасити суму боргу одноразово.

При цьому, заявником в підтвердження поданої заяви подано постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 02.09.14, Звіт про фінансовий стан боржника та звіт про фінансові результати. Також на вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем подано довідку про доходи від основної діяльності. З поданих документів вбачається, що у боржника відсутні кошти для погашення заборгованості одноразовим платежем.

Зважаючи на наведене, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок та задоволена заяву про розстрочку.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Тобто, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін і господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обгрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи інтереси обох сторін, вважає за доцільне зменшити термін розстрочки з 36 місяців до 12 місяців рівними платежами.

Щодо суми розстрочки колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом взято до уваги подану боржником довідку, згідно якої станом на 19.12.14 на виконання наказу №809 від 02.07.14 Івано-Франківським академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. І.Франка сплачено ВДВС Івано-Франківського МУЮ кошти в сумі 46 400,93 грн.

Відтак, на думку місцевого господарського суду, сума заборгованості Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка перед Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" з врахуванням часткового погашення боргу становить 212 203,26 грн.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки довідка № 188-01-08 від 22.12.14, на яку, як на доказ часткової сплати заборгованості посилається відповідач та місцевий господарський суд не є тим первинним документом, який підтверджує проведення банківської операції по перерахунку коштів, отримання коштів заперечується також скаржником у справі. Зважаючи на наведене, судом апеляційної інстанції було витребувано у відповідача первинні документи які б підтверджували часткову сплату заборгованості в розмірі 46 400,93 грн.

На виконання вимог ухвалу суду апеляційної інстанції відповідачем подано платіжні доручення від 05.02.15 на суму 33 900, 00 грн. та платіжне доручення № 2303 від 10.12.14 на суму 4 222,06 грн.

Також, відповідачем подано лист ДВС Івано - Франківського МУЮ за вих. №В-9/02-196809 від 25.03.15 з якого вбачається, що кошти згідно вищевказаних платіжних доручень перераховано на користь ДО «Українське агентство з авторських і суміжних прав». Дослідивши зазначені платіжні доручення та матеріали справи, зважаючи на те, що стягнення з відповідача на користь позивача здійснюється по декількох наказах, зокрема: наказу №809 від 02.07.14, наказу №921 від 17.07.14 та наказу № 920 від 17.07.14, судова колегія дійшла висновку, що доказом часткового виконання наказу № 809 від 02.07.14 є лише платіжне доручення №2303 від 10.12.14 на суму 4 222,06 грн. в якому чітко визначено призначення платежу - «згідно наказу №809 від 02.07.14», з платіжного доручення від 05.02.15 не вбачається на виконання якого наказу здійснено перерахування коштів, а відтак такий не може братися судом до уваги та бути доказом часткового виконання зобов'язань по виконанню наказу №809, протилежного відповідачем не доведено.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що скаржником на виконання ухвали місцевого господарського суду від 22.12.14 здійснено проплати на загальну суму 21 225,00 грн., що підтверджуються квитанціями №13154111 від 30.01.15 на суму 7075,00 грн., №13208621 від 12.02.15 на суму 7075,00 грн. та №13364282 від 12.03.15 на суму 7075,00 грн.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на даний момент сума заборгованості, з врахуванням погашень становить - 234 303,21 грн., яку слід розстрочити рівними п платежами на 12 місяців згідно графіку по 19 525,27 грн. щомісяця.

Щодо посилань скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та не повідомлення позивача про призначення заяви про розстрочку рішення до розгляду, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до постанови Пленуму ВГС України від 17.10.12 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо (п.7.3.).

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, за змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із матеріалів справи, докази щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду заяви про надання розстрочки виконання рішення у справі відсутні.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВГС України 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» Порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК , є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права під час прийняття ухвали від 22.12.14 у даній справі про розстрочку виконання рішення суду, а також неповно з'ясовано обставини, щодо зменшення розміру наявної заборгованості.

Таким чином, з метою реального виконання рішення суду, у зв'язку з наявністю належним чином доведених заявником обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи матеріальні інтереси та фінансовий стан сторін, приймаючи до уваги ті обставини, що відповідачем вживаються заходи для погашення заборгованості, а також з метою забезпечення можливості подальшої діяльності театру, враховуючи інтереси стягувача у справі, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.13 у справі №909/1120/13 згідно графіка погашення заборгованості рівними платежами на 12 місяців.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що підстав для скасування арешту накладеного, на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, немає, оскільки судом не встановлено неправомірність дій виконавчої служби при накладенні такого арешту.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області від 22.12.14 у справі № 909/1120/13 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким заяву Івано - Франківського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Івана Франка про розстрочку виконання рішення задоволити частково.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.13 у справі №909/1120/13 згідно наступного графіка погашення заборгованості:

Квітень 2015 - 19 525,27 грн.

Травень 2015 - 19 525,27 грн.

Червень 2015 - 19 525,27 грн.

Липень 2015 - 19 525,27 грн.

Серпень 2015 - 19 525,27 грн.

Вересень 2015 - 19 525,27 грн.

Жовтень 2015 - 19 525,27 грн.

Листопад 2015 - 19 525,27 грн.

Грудень 2015 - 19 525,27 грн.

Січень 2016 - 19 525,27 грн.

Лютий 2016 - 19 525,27 грн.

Березень 2016 - 19 525,27 грн.

5. В частині задоволення заяви Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка (вх.№ 15942/14 від 11.12.14) про скасування арешту на кошти, що містяться на рахунках Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка, відкритих у банках та інших фінансових установах, відмовити.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст. 109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.04.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Якімець Г.Г.