Рішення № 43379444, 30.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р.Справа № 922/830/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Гончаровою В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР Альянс" м.Горлівка до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про зобов'язання повернення коштів а сумі 227 859,88 грн. за участю сторін:

позивача - не з*явився

відповідача -Сєньков Є.І., Замкова М.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - відповідач) перерахувати на поточний рахунок позивача суму переплати за фактично спожитий природний газ, що була перерахована згідно договору № 2013/ТП-ПР134-12 від 25.12.2012 року у сумі 227 859,88 грн. та покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі і призначено її до розгляду у судовому засіданні 23.02.2015 року о 09 год. 30 хв.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви та просив заявлені вимоги задовольнити, обґрунтовуючи їх припиненням споживання природного газу, зумовленого складною ситуацією, що діє на території знаходження виробничих потужностей ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" у м. Стаханов, Луганської області та зупиненням вироблення продукції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення, зазначивши, що грошові кошти у сумі 227 859,88 грн., сплачені позивачем, є сумою попередньої оплати договірних обсягів природного газу, запланованих на наступний період, а не сумою переплати, як то зазначає позивач, тому доводи позовної заяви є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів припинення здійснення господарської (статутної) діяльності на неконтрольованій території та перереєстрацію підприємства на територію, яка контролюється органами державної влади, а також доказів припинення вироблення продукції (зупинення виробничих потужностей), припинення споживання природного газу, дати прийняття компетентними органами управління позивача рішення щодо такого припинення.

У зв'язку з неподанням позивачем доказів на підтвердження доводів позовної заяви, розгляд справи було відкладено для надання сторонам можливості реалізувати права та виконати обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 32, 33 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для забезпечення повного та всебічного розгляду справи.

03.03.2015 року через канцелярію господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про витребування доказів від 26.02.2015 року №01-02-54/361, у якому відповідач просив витребувати у позивача наступні докази:

1. Звіти обчислювачів та обчислювачів коректорів за контрактний місяць (роздруківки коректорів /обчислювачів об'єму газу щодо роботи вузла обліку газу) за січень-грудень 2014 року та січень 2015 року.

2. Первинну фінансову звітність за 2014 рік, а саме: Баланс (форма 1) та Звіт про фінансові результати (форма 2) за І, ІІ, ІІІ, ІV квартал 2014 року та відповідно річні звіти за встановленими формами.

3. Докази направлення та отримання Відповідачем (ПАТ "Луганськгаз") письмового повідомлення від ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" про припинення користування природним газом у порядку, визначеному п. 6.8. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012.

4. Докази припинення вироблення продукції та зупинення виробничих потужностей ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" (припинення роботи газоспоживчого обладнання, установленого на пунктах призначення за адресами: Луганська область, м. Стаханов, вул. Літке, 38, Луганська область, м. Стаханов, вул. Ливарна, 2).), перелік якого наведений у Додатку № 1 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР 134-12 від 25.12.2012.

5. Рішення органів управління ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" про припинення діяльності на неконтрольованій території, у тому числі за місцем реєстрації ( 84609, Донецька область, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1) та за місцем знаходження виробничих потужностей і газоспоживчого обладнання (Луганська область, м. Стаханов, вул. Літке, 38, Луганська область, м. Стаханов, вул. Ливарна, 2) та переміщення (перереєстрацію) підприємства Позивача на територію, контрольовану органами державної влади України.

6. Висновок (довідку, сертифікат) Торогово-промислової палати України про обставини форс - мажору (непереборної сили), який може підтвердити доводи, викладені у позовній заяви про припинення господарської (статутної) діяльності і функціонування ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" на неконтрольованій території, у тому числі за місцем реєстрації ( 84609, Донецька область, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1) та за місцем знаходження виробничих потужностей і газоспоживчого обладнання (Луганська область, м. Стаханов, вул. Літке, 38, Луганська область, м. Стаханов, вул. Ливарна, 2).

У судовому засіданні 10.03.2015 представником позивача подано документи, які на його думку підтверджують правомірність та обґрунтованість заявленого позову, які долучені до матеріалів справи. Клопотання відповідача про витребування доказів у позивача Судом задоволено та у зв'язку з неявкою представника відповідача на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.03.2015 на 9 год. 45 хв.

19.03.2015 року через канцелярію господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів від 17.03.2015 № 01-02-54/503, які з урахуванням поданих відповідачем заперечень проти позову та факту захоплення адміністративної будівлі підприємства відповідача та його відокремлених структурних підрозділів на території, неконтрольованій органами державної влади України у межах Луганської та наявністю масового звернення споживачів з неконтрольованої території, на думку відповідача підтверджують, що дії Позивача, направлені на звернення до суду, мають недобросовісні наміри та спричинені ініціативою інших осіб.

У судовому засіданні 24.03.2015 року позивачем подано заперечення на клопотання про витребування доказів, у якому зазначено, що докази, зазначені у клопотанні відповідача не відносяться до предмету позову, але фактично не виконав вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 10.03.2015 року.

Відповідачем було надано пояснення з приводу поданого клопотання про долучення доказів від 17.03.2015 № 01-02-54/503 щодо звернень, які надходять від споживачів природного газу з неконтрольованої території, які складені за єдиною розробленою формою, з яких вбачається, що необхідність повернення коштів мотивована укладенням нового договору з ДП "Луганськгаз" або його відокремленими структурними підрозділами та вимогами проводити подальші платежі готівкою у касах цих незаконних та незареєстрованих організованих злочинних угруповань.

Також, ознайомившись з матеріалами, поданими позивачем 10.03.2015, а саме: місячними звітами про газопостачання, поданими не за весь 2014 рік, як то визначено в ухвалі Суду про витребування доказів від 10.03.2015, а саме: звіти обчислювачів та обчислювачів коректорів за контрактний місяць (роздруківки коректорів /обчислювачів об'єму газу щодо роботи вузла обліку газу) за січень-грудень 2014 року та січень 2015 року, а лише починаючи з червня 2014 року, відповідач стверджував, що зазначені документи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки жоден з місячних звітів, наданих позивачем, у яких об'єм споживання природного газу відсутній, не підписані жодною зі сторін, хоча у період з червня по листопад 2014 року Стахановське МРУЕГГ ПАТ "Луганськгаз" працювало у звичайному режимі.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наданих сторонами пояснень та необхідністю дослідження поданих сторонами доказів, в судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.03.2015 року до 30.03.2015 року на 10 год. 45. хв.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 25.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР134-12 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1. якого постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.п. 3.2. Договору, облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року № 67/11941, а також згідно з Технічною угодою, що є додатком 3 до Договору.

Також п.п. 3.5. Договору визначено, що на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку сторонами складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 1.3. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181, коректор об'єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, яка вимірює тиск та температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, і перетворює вихідні сигнали від лічильника газу та обчислює об'єм газу за стандартних умов.

Обчислювач об'єму газу - засіб вимірювальної техніки, який перетворює вихідні сигнали вимірювальної інформації від вимірювального перетворювача перепаду тиску на звужувальному пристрої (напірній трубці тощо) та/або від вимірювального перетворювача об'єму газу за робочих умов (лічильника газу тощо), від вимірювальних перетворювачів тиску та температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, та обчислює об'єм газу за стандартних умов.

Комерційний вузол обліку газу - вузол обліку, що застосовується для проведення комерційних розрахунків при здійсненні транспортування, розподілу та постачання природного газу.

Комерційний облік газу - визначення в точці комерційного обліку газу обсягу переданого (прийнятого) газу для оформлення сторонами договору (технічної угоди) актів приймання-передачі (надання послуг, звітності) для проведення комерційних взаєморозрахунків.

Згідно п. 3.10. Правил 1181, обчислювачі об'єму газу та обчислювачі коректорів повинні забезпечувати можливість введення та реєстрації значень параметрів та фізико-хімічних показників газу як безпосередньо на місці експлуатації, так і дистанційно (за каналами зв'язку).

Індикатори обчислювачів повинні відображати поточні значення температури та тиску газу, коефіцієнта стисливості газу, об'ємну витрату газу за робочих умов (для обчислювача коректора), об'єм та об'ємну витрату газу.

Конструкція обчислювачів повинна забезпечувати можливість передачі інформації про параметри газу та результати вимірювань його об'єму на реєструвальні пристрої та/або на комп'ютер.

Програмне забезпечення обчислювачів/коректорів і накопичені в його пам'яті результати вимірювання об'єму газу повинні бути захищені від несанкціонованого втручання.

Обчислювачі повинні бути обладнані електронним пристроєм індикації результатів вимірювань. Обчислювач та коректор повинні розрізняти аварійні ситуації та зберігати інформацію про такі аварійні ситуації і їх тривалість.

Відповідно до п. 3.1. Правил 1181, об'єкти газоспоживання споживача мають бути забезпечені комерційним вузлом обліку природного газу для визначення обсягів споживання/розподілу/транспортування природного газу в точках вимірювання та складання комерційного обліку газу для проведення розрахунків. Підключення об'єктів газоспоживання, які не забезпечені комерційними вузлами обліку, забороняється.

Як встановлено з пояснень відповідача, комерційний вузол обліку природного газу, встановлений на газоспоживчому обладнанні позивача складається з лічильника курс 01G 1000, коректору ОЕ-VPT та датчиків тиску і температури газу.

Пунктом. 3.11. Правил 1181 визначено, що, за підсумками місяця споживач разом зі звітом про обсяги споживання газу надає газорозподільному (газотранспортному) підприємству роздруковану інформацію з обчислювачів про кількість облікованого газу, характер і тривалість аварійних ситуацій, оперативні втручання у його роботу.

Місячні звіти про газоспоживання, подані позивачем, починаючи з червня 2014 року не підписані жодною зі сторін. Звіти обчислювачів та обчислювачів коректорів за контрактний місяць (роздруківки коректорів /обчислювачів об'єму газу щодо роботи вузла обліку газу) за січень-травень 2014 року, витребувані Судом, позивачем взагалі не надані, що у порушення п.п. 3.5. Договору свідчить про неподання позивачем відповідачу результатів вимірювання обсягу газу вузлом обліку.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком №2.

Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять (5) календарних днів до початку місяця поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Згідно п.п. 4.6.5. Договору, у разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.

Пунктом. 4.6. Договору, не передбачено повернення авансового платежу за заплановані або погоджені обсяги природного газу, а визначено можливість такого повернення тільки у випадку переплати за фактично спожитий природний газ, обсяги якого у звітному періоді є меншими, ніж погоджені чи заплановані сторонами.

Враховуючи неподання позивачем доказів на підтвердження доводів позовної заяви про припинення споживання природного газу, зупинення виробничих потужностей підприємства позивача та вироблення продукції на території м. Стаханов Луганської області, Суд приходить до висновку про не доведення позивачем зазначених обставин, тому позивач необґрунтовано визначив сплачені ним на виконання умов Договору грошові кошти у сумі 227 859,88 грн., як суму переплати у відповідності до п. 4.6. Договору.

Згідно п. 6.8. Правил 1181, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування природним газом споживач зобов'язаний повідомити постачальника та (у разі наявності відповідного договору) газорозподільне/ газотранспортне підприємство не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування природним газом та надати заяву про розірвання договору і в цей самий строк здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до вказаного споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування природним газом включно.

Позивачем не надано Суду доказів направлення та отримання відповідачем письмового повідомлення у порядку, визначеному п. 6.8. Правил 1181.

Крім цього, у відповідності до умов Договору сторонами було укладено Технічну угоду про порядок організації обліку природного газу.

Пунктом 2.14.Технічної угоди «про порядок організації обліку природного газу» - додатку №3 до Договору передбачено, що споживання газу вважається відсутнім, якщо газоспоживаюче обладнання відключено від газопостачання: на короткий термін - шляхом закриття вимикаючих пристроїв та оформлення відповідних записів в журналах обліку газу та роботи газоспоживаючого обладнання; на довготривалий період - шляхом закриття та пломбування вхідних вимикаючих пристроїв представниками постачальника, газорозподільного, газотранспортного підприємства з оформленням відповідних актів про відключення та пломбування.

Тобто, у випадку отримання письмового повідомлення про припинення користування природним газом, газопостачання могло бути відключено відповідачем у відповідності до п. 2.14. Технічної угоди в один з передбачених способів.

Але, позивачем у порушення п. 6.8. Правил 1181 не було направлено відповідачу відповідне письмове повідомлення.

Отже, позивачем не доведено факту самостійного припинення газопостачання та не підтверджено його доказами та не доведено вжиття заходів, направлених на припинення газопостачання на внутрішньопромислове обладнання, шляхом залучення до цього процесу підприємства-відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, а саме: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", споживач зобов'язаний не допускати несанкціанованого відбору природного газу, подавати оперативну інформацію про обсяги спожитого природного газу. За порушення цих зобов'язань передбачена відповідальність, визначена ст. 23 цього закону.

Отже, враховуючи доводи позовної заяви про припинення функціонування підприємства на території м. Стаханов Луганської області через складну ситуацію, зумовлену дією обставин непереборної сили, які безпосередньо впливають на можливість позивача виконувати договірні зобов'язання перед відповідачем та спричинило зупинення вироблення продукції та припинення споживання природного газу, що відповідно до вимог п.п. 8.1.-8.4. Договору повинно бути підтверджено належними засобами доказування, а саме: висновком (довідкою, сертифікатом) Торгово-промислової палати України.

Статтею 617 ЦК України також передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Позивачем не надано висновку (довідки, сертифікату) Торогово-промислової палати України про обставини форс - мажору (непереборної сили), на дію яких той посилається, як на причину припинення господарської (статутної) діяльності і функціонування ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" на неконтрольованій території, у тому числі за місцем реєстрації та за місцем знаходження виробничих потужностей і газоспоживчого обладнання.

Оцінивши наявні в справі докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовної заяви.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 617, 629 ЦК України, ч. 2 ст. 19, ст. 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 N 618, ст.ст. 82-85 ГПК України,ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 30.03.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова