Постанова № 43379407, 31.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року № 826/20533/14

Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Заступника Голови Солом"янської районної в м. Києві державної адміністрації Бялковського В.В. третя особа, прояка не заявляє самостійних вимг на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації від 17.12.14 р. щодо визначення місця проживання ОСОБА_4; зобов'язання повторно винести на розгляд заяву ОСОБА_1 від 24.11.14 р. про визначення місця проживання його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1 вважає вказаний висновок незаконним з таких підстав.

Позивач зазначає, що оскаржуваний висновок прийнято на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації від 16.12.14 р., що прийняте з порушенням процедури та чинного законодавства.

На засіданнях 02.12.14 р. та 16.12.14 р. не був присутній голова комісії - голова Солом'янської РДА та був відсутній його заступник, що суперечить Положенню про комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації, затвердженого розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 04.01.11 р. №2.

При розгляді питання щодо надання висновку не було враховано всі обставини справи, зокрема, висловлене бажання дитини проживати саме з батьком (ч. 2 ст. 160 Сімейного кодексу України), обставини проживання та виховання дитини, можливість кожного з батьків займатися вихованням дитини та її утримувати.

Відповідач - Орган опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в особі заступника Голови Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації Бялковського В.В. - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що оскаржуваний висновок прийнято з врахуванням всіх вимог законодавства та вивчення обставин, що мали значення для розгляду питання.

Зокрема, на засідання комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації були запрошені батьки дитини, які надали пакети документів та свої письмові пояснення, було двічі здійснено обстеження умов проживання дитини, двічі проведена бесіда з малолітньою дитиною.

Також відповідач посилається на те, що згідно ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з наданим висновком органу опіки і піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини, у зв'язку з чим справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

3-я особа - ОСОБА_3 - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши про розгляд питання про визначення місця проживання дитини в суді в порядку цивільного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та поділ майна подружжя.

В порядку ст. 19 Сімейного кодексу України, п. 3 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України орган опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації надав до суду висновок 17.12.14 р. щодо визначення місця проживання ОСОБА_4

Питання про надання висновку до суду було розглянуто на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації 02.12.14 р. та 16.12.14 р. у присутності батьків дитини, що оформлено відповідними протоколами.

За результатами розгляду питання орган опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації від 02.12.14 р. та 16.12.14 р., дійшов висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю, ОСОБА_3

Відповідний висновок від 17.12.14 р. №108-16776/01 було надано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно ст. 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно ст. 160-161 КАС України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Оскаржуваний висновок Комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації від 17.12.14 р. щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 прийнято саме на виконання ст. 19 Сімейного кодексу України, в межах та на виконання повноважень органу опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

При цьому, вказаний висновок оцінюється судом під час розгляду цивільної справи про визначення місця проживання дитини як доказ на загальних підставах разом з іншими доказами.

За таких обставин суд під час розгляду адміністративної справи не вважає за можливе надавати оцінку по суті висновку, якого дійшов орган опіки і піклування, тоді як може надати оцінки дотриманню вимог законодавства щодо процедури розгляду питання.

Вказана процедура визначена постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. №866 "Питання діяльності органів опіки і піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини та Типове положення про комісію з питань захисту прав дитини.

Згідно п. 3 Порядку органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Згідно п. 72, 74 Порядку для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

На виконання вказаних положень законодавства орган опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації розглянув заяви батьків дитини та матеріали справи щодо надання висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, для чого проведено співбесіди з батьками дитини та дитиною, обстежено умови проживання дитини тощо, що відображено у висновку.

Згідно п. 1, 4 Типового положення комісія з питань захисту прав дитини є консультативно-дорадчим органом, що утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань: 2) розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема: вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини.

Згідно п. 6, 7, 8, 10 Типового положення комісію очолює голова районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради.

Голова комісії може мати заступника.

До складу комісії на громадських засадах входять керівники структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, заступники керівників територіальних органів МВС та Мін'юсту, а також працівник служби у справах дітей, який виконує обов'язки секретаря комісії.

Основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини загальної кількості її членів.

Рішення комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Згідно вказаних положень участь голови районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради як голови комісії за посадою в роботі кожного конкретного засідання не є обов'язковою, як і не є обов'язковою участь конкретного члена комісії (зокрема, представника територіального органу МВС), тоді як для правомочності прийнятого рішення обов'язковим є кворум у не менш як дві третини загальної кількості її членів.

До суду не надано докази порушення вказаних вимог законодавства, тому у суду відсутні підстави для висновку про недотримання процедури розгляду питання на засіданні комісії 16.12.14 р., на підставі якого прийнято оскаржуваний висновок.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається судом таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева